Єдиний унікальний номер № 285/6610/25
Провадження № 1-кп/0285/350/26
03 квітня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 285/6610/25 (№ 12023065530000233 від 25.07.2023) по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України ОСОБА_4 27.02.2022 призваний для проходження військової служби під час мобілізації та в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 № 51 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-санітара З мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки.
Відповідно до вимог ст. ст. З, 4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних сил України», військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, всупереч зазначеним вимогам законодавства, вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин:
В один із днів травня 2023 року (більш точної дати не встановлено) у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підроблення посвідчення водія категорії «В» на його ім'я за попередньою змовою групою осіб, з метою подальшого його використання під час керування транспортними засобами з метою уникнення встановленої Законом відповідальності за керування такими транспортними засобами особою, яка не має права керування ними, у порушення вимог, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме п.16, згідно якого посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, у достовірно невстановлений слідством час у травні 2023 року, ОСОБА_4 , використовуючи мережу інтернет знайшов оголошення про виготовлення таких посвідчень та домовився з невстановленою слідством особою про підроблення посвідчення водія на його ім'я за грошову винагороду. Користуючись запропонованими послугами невстановленої слідством особи, ОСОБА_4 вступив з даною особою у злочинну змову, направлену на підроблення посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В» та для реалізації спільного злочинного умислу в подальшому передав даній особі свої особисті дані, а також копію паспорта громадянина України на його ім'я, необхідні для виготовлення даного посвідчення, які він надіслав засобами електронного зв'язку.
Після цього, невстановлена особа, у невстановлений час та місці комбінованим способом з використанням термосублімаційного та термотрансферного способів друку виготовила підроблений документ - посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 видане 11.05.2023 року ТСЦ 0541 з відкритою категорією «В», в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_4 тим самим за попередньою змовою з останнім підробила офіційний документ, який надає право керувати транспортними засобами та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури.
У подальшому ОСОБА_4 , отримавши поштовим відправленням від невстановленої особи підроблене посвідчення водія на своє ім'я, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами, зберігав та використовував даний завідомо підроблений документ під час керування транспортними засобами, будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п. 2.1. ч. 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зокрема 25.07.2023 року близько 15 год. 15 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем Nissan Leaf, з державними номерним знаком НОМЕР_3 на 235 км. автодороги Київ-Чоп поблизу с. Анета Звягельського району Житомирської області, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Житомирській області та під час перевірки документів, усвідомлюючи протиправний характер і значення своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пред'явив поліцейським вказаного підрозділу поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на його ім'я, яке не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу, що було виявлено поліцейськими.
Тим самим ОСОБА_4 умисно використав завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія, що містить зафіксовану на матеріальному носію інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та може бути використаний як документ, що видається уповноваженими (компетентними) особами державних органів.
Згідно висновку судової технічної експертизи документів надане посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке видане 11.05.2023 ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу та виготовлене комбінованим способом з використанням термосублімаційного та термотрансферного способів друку.
Окрім цього, згідно інформації отриманої з територіального сервісного центру МВС № 0541 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував посвідчення водія.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у вчиненні кримінального правопорушення передбаченою ч. З ст. 358 КК України, яке кваліфікується як підроблення документа з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як використання завідомо підробленого документу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3, 4 ст. 358 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в мотивувальній частині вироку, щиро розкаявся у скоєному.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Щодо наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме щодо вчинення вказаного діяння групою осіб, за обставин невстановлення іншої особи, яка причетна до вчинення вказаного кримінального правопрушення, суд враховує висновки, викладені в Постанові Верховного Суду № 673/354/22 від 16.10.2023.
Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 умисних дій, які виразились у вчиненні кримінального правопорушення передбаченою ч. 3 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як підроблення документа з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як використання завідомо підробленого документу.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , вчинення кримінального правопорушення не встановлено.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд також враховує, що обвинувачений раніше несудимий, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Враховуючи вищевикладене, суд призначає обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, в межах санкції ч. 3, 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28.07.2023 на майно (речові докази) у кримінальному провадженні необхідно скасувати.
Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової технічної експертизи документів в сумі 1 912,00 грн.
Питання про долю речових доказів вирішено судом у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а також з врахуванням правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду № 462/1067/25 від 06.10.2025.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3, 4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання:
- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому визначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової технічної експертизи документів (№ СЕ-19/106-23/10039-ДД) в сумі 1 912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28.07.2023 № 285/4608/23 на посвідчення водія серії
НОМЕР_2 , видане 11.05.2023 ТСЦ 0541, - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 11.05.2023 ТСЦ 0541, з відкритою категорією «В» на ім'я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1