Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2822/25
Провадження № 2-о/935/1/26
02 квітня 2026 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,
установив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.03.2026 зазначену заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.175 ЦПК України, надано строк для усунення недоліків (десять днів з дня отримання копії ухвали).
Ухвала суду про залишення заяви без руху, яка була направлена заявнику 18.03.2026, отримана останньою 24.03.2026, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.04.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків та надано нову заяву про встановлення факту родинних відносин , в якій зазначено, на виконання ухвали суду від 17.03.2026, заінтересованих осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Разом з тим, надана ОСОБА_1 , на виконання ухвали суду від 17.03.2026, заява про встановлення факту родинних відносин не відповідає вимогам ст..175 ЦПК України, тобто недоліки заявником не усунуто у повному обсязі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не встановлює, що має містити заява про встановлення факту родинних відносин, окрім безпосереднього предмету судового розгляду (тобто факт, який необхідно встановити, та з якою метою тощо - ст..318 ЦПК України), а тому суд керується положеннями ЦПК України, якими це врегульовано , зокрема положеннями ст.175 ЦПК України, про що зазначено в ухвалі Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.03.2026.
Так, відповідно до норм ст.175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, як убачається з наданої 02.04.2026, на виконання ухвали суду від 17.03.2026, ОСОБА_1 заяви про становлення факту родинних відносин, останньою зазначено заінтересованих осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але без зазначення їх адрес місця реєстрації (проживання/перебування) та інших ідентифікуючих відомостей, що унеможливить виклик цих осіб судове засідання на порушить право на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому, суд зазначає, що повернення заявнику заяви про встановлення факту родинних відносин не буде мати для неї негативних наслідків, оскільки вона не позбавлена права повторно подати до суду заяву про встановлення факту родинних відносин, яка не буде містити недоліків, зазначених в ухвалі суду від 17.03.2026.
Керуючись ст. 185,258-261,354 ЦПК України, суддя
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М. М. Рибнікова