Справа № 761/12670/26
Провадження № 1-кс/761/8666/2026
02 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне позбавлення свободи ОСОБА_3 , подану у порядку ст. 206 КПК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 02.04.2026 надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне позбавлення свободи ОСОБА_3 , подана у порядку ст. 206 КПК України.
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_2 порушує питання щодо витребування у Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві інформації щодо правомірності здійснення працівниками затримання ОСОБА_3 , інформації та документів, які посвідчують правові підстави для затримання та протокол такого затримання, а також інформації про місце, орган, установу та адресу, куди була доставлена вказана особа після затримання, та місце її тримання до цього часу. Зобов'язати Шевченківське УП ГУ НП у м. Києві та ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою яких тримається ОСОБА_3 , та негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Звільнити ОСОБА_3 , якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Зобов'язати уповноважені органи забезпечити негайний та безперешкодний доступ представника, захисника - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , у разі встановлення його місцезнаходження
Також адвокат ОСОБА_2 зазначає, що 26.03.2026 приблизно о 21 год. 30 хв. працівники поліції в районі метро Дорогожичі зупинили транспортний засіб Fiat Punto д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску vin НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , які не повідомили причини зупинки транспортного засобу. В подальшому, ОСОБА_3 повідомив адвоката ОСОБА_2 про те що працівники поліції повідомили, що мають намір його фізично затримати та примусово доставити до ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого зв'язок з ОСОБА_3 було втрачено.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновків про відсутність підстав, передбачених ст.206 КПК України, для задоволення скарги, виходячи з наступного.
Так, нормами ч.3 ст.26 КПК України визначено зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
При цьому слідчий суддя, згідно зі ст.3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України - якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
З системного аналізу зазначених положень ст. 206 та інших положень КПК України вбачається, що врегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею щодо законності тримання осіб під вартою, а зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (скарги), розгляд яких віднесено до його повноважень, та які подані в порядку, передбаченому КПК України.
Таким чином, у порядку ст. 206 КПК України підлягають розгляду клопотання/скарги, які виникають з кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги, адвокат ОСОБА_2 зазначає, зокрема, що ОСОБА_3 після його зупинки працівниками поліції було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, вказане свідчить, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, у тому числі й у зв'язку із застосованим стосовно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України, та не є особою, затриманою неуповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримується правоохоронними органами у зв'язку з розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах будь-якого кримінального провадження.
Водночас, незгода із діями працівників ТЦК та СП не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що затримання громадянина працівниками ТЦК та СП та утримання його без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, перевірка законності дій яких у такому разі не підлягають розгляду в порядку ст.206 КПК України.
В той же час, захисник не позбавлений можливості щодо звернення з заявою/повідомленням про кримінальне правопорушення в порядку ст.214 КПК України.
Керуючись ст.ст. 26, 206, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_3 до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва.
Матеріали скарги повернути адвокату ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя