Справа № 761/43374/25
Провадження № 2/761/5102/2026
(заочне)
31 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Осаулова А.А.,
при секретарі Путрі Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в заочному порядку цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідача), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.11.2024-100002224 від 27.11.2024 у розмірі 16200,00 грн.; суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.11.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 27.11.2024-100002224, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 6000,00 грн, строком на 140 днів, зі сплатою процентів, комісій та неустойки.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 16200,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., процентам в розмірі 6300,00 грн., неустойці в розмірі 3000,00 грн, комісії в сумі 900,00 грн.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві є прохання розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про що свідчать матеріали справи.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 15.10.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.11.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 27.11.2024-100002224, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 6000,00 грн, строком на 140 днів, зі сплатою процентів, комісій та неустойки.
Відповідно до умов кредитного договору № 27.11.2024-100002224 від 27.11.2024 р
(надалі - «Договір») Позичальнику надається Кредит на наступних умовах : Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.04.2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. 6. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом,зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 5% від суми Кредиту та дорівнює 300 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 300 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. 10. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір. 11. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. 12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.99% (денна процентна ставка) = (8340 / 6000)/ 140Х100%. 13. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Зазначене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження з умовами кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, де зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 частини першої ст. 1 та частини другої ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Таким чином, така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Аналізуючи умови кредитного договору від 27.11.2024 року, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, що включена до графіку платежів за договором, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Умовами кредитного договору встановлено сплату комісії саме за надання кредиту, що передбачено на законодавчому рівні, та укладаючи кредитний договір відповідач погодився на такі умови.
У зв'язку з простроченням відповідачем платежів за договором кредиту, згідно з розрахунком наданим позивачем, відповідач має заборгованість в розмірі 16200,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., процентам в розмірі 6300,00 грн., неустойці в розмірі 3000,00 грн, комісії в сумі 900,00 грн.
Щодо стягнення неустойки в розмірі 3000,00 грн варто зазначити наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу та доповнено його Пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Здійснюючи тлумачення цього пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.
Отже на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.
24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
Таким чином, враховуючи, що договір укладено у 2024 році, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а нараховані платежі в сумі 3000,00 грн, за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов'язання (неустойкою), суд вважає, що на правовідносини сторін підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З огляду на зазначене, відповідач на період дії воєнного стану звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій, пов'язаних із простроченням виконання грошового зобов'язання, а нараховані після 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 27.11.2024-100002224 від 27.11.2024 по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., процентам в розмірі 6300,00 грн., комісії в сумі 900,00 грн.
При цьому, будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості (нарахованих процентів) умовам договору суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1974,25 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (задоволено 81,5 %)
Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст.610, 1048, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -
Позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 27.11.2024-100002224 від 27.11.2024 по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., процентам в розмірі 6300,00 грн., комісії в сумі 900,00 грн, судовий збір у розмірі 1974,25 грн., а всього 15174,25 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Осаулов А.А.