Справа № 761/9309/26
Провадження № 1-кс/761/6798/2026
17 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000428 від 20.11.2025,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000428 від 20.11.2025.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що СУ ГУ НП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000428 від 20.11.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, щовідповідно до ст. 68 Конституції України, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв'язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено, зокрема востаннє з 05 год 30 хв 05.11.2025 строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про наявність введеного в Україні правового режиму воєнного стану, вчинив корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 12.02.2026 ОСОБА_6 будучи доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії, водночас, маючи поганий стан здоров'я, зайву вагу та інші вади здоров'я, останній з метою отримання консультації та порад, звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 за допомогою телефонного дзвінка через застосунку «WhatsApp», в ході якої повідомив ОСОБА_5 про те, що його затримання працівниками РТЦК та СП та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, та подальшого призову до лав ЗСУ.
Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.02.2026 у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме за вплив на працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уникнення від мобілізації ОСОБА_6 , поєднаного з вимаганням такої вигоди.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, 12.02.2026 ОСОБА_5 здійснив вплив на невстановлену досудовим розслідуванням службову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого направлення ОСОБА_6 до навчального центру було відтерміновано, шляхом вручення останньому повістки про необхідність прибуття до вказаного територіального центру 19.02.2026 о 09:00, а також наданням невстановленою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 усної інформації нібито запізнення на відправку транспорту до навчального центру, таким чином, порушивши порядок проведення мобілізації.
Після цього, в ході телефонної розмови 18.02.2026 через застосунок «WhatsApp», ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_6 про те, що він здійснить вплив на невстановлену досудовим розслідуванням службову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уникнення ОСОБА_6 від мобілізації та надав вказівки щодо порядку дій, які необхідно буде здійснити 19.02.2026 під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, ОСОБА_6 , виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 19.02.2026 об 11:00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, невстановлена досудовим розслідуванням службова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила про те, що його направлення до навчального центру повторно відтерміновано, вказуючи про те, що вже до 26.02.2026, шляхом продовження терміну дії повістки про явку до вказаного центру, при цьому, заначивши про те, що ОСОБА_7 турбується за подальшу долю ОСОБА_6 .
Того ж дня, під час телефонної розмови через застосунок «WhatsApp», ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_6 про реальність існування домовленостей з невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою, яка взяла на себе зобов'язання допомогти ОСОБА_6 уникнути від мобілізації, та вказав чекати подальших його вказівок щодо порядку дій, які ОСОБА_6 потрібно буде виконувати.
Таким чином, 27.02.2026 під час телефонної розмови через застосунок «WhatsApp» ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_6 про відсутність необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом, запевняючи про те, що це без настання будь-яких наслідків для останнього, оскільки відповідно до раніше укладених домовленостей щодо уникнення ОСОБА_6 від мобілізації, крім того, зазначивши, що ОСОБА_6 буде переведений та поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок незаконного впливу ОСОБА_5 на невстановлену досудовим розслідуванням службову особу РТЦК та СП.
Водночас, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.03.2026, реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди у розмірі 4500 доларів США, ОСОБА_5 здійснив вплив на невстановлену досудовим розслідуванням службову особу, за результатами якої ОСОБА_6 , без його участі та усупереч встановленому порядку, знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та поставлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 , без повідомлення щодо прибуття до навчального центру та інших дій.
Після чого, 03.03.2026 вказану інформацію ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 в ході телефонної розмови через застосунок «WhatsApp».
В подальшому, ОСОБА_5 висунув вимогу ОСОБА_6 щодо надання йому грошових коштів у розмірі 4500 доларів США, у якості оплати за вплив на прийняття незаконних рішень, на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб РТЦК та СП, водночас, наголосивши ОСОБА_8 на тому, що у разі не надання грошових коштів, останній буде мобілізований та направлений на першу лінію бойового зіткнення, без альтернативи походження служби в частинах тилового забезпечення, не зважаючи на вади його здоров'я.
При цьому, ОСОБА_5 вказав ОСОБА_6 , що останній повинен надати йому грошові кошти у розмірі 1000 доларів США за вплив на службових осіб у ІНФОРМАЦІЯ_6 , які внесли завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я ОСОБА_6 та постановили необхідний висновок ВЛК, з метою надання невідповідної категорії придатності до служби в армії, крім того, ОСОБА_5 вказав, що грошові кошти у розмірі 3500 доларів США необхідно надати за переведення та постановлення ОСОБА_6 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 без його участі, з метою в подальшому уникнути від мобілізації до лав ЗСУ.
Після цього, 07.03.2026 близько 14:23 в ході телефонної розмови через застосунок «WhatsApp», ОСОБА_5 висунув вимогу ОСОБА_6 прибути за адресою: місто Київ, вулиця Анни Ахматової, 15, з метою передачі грошових коштів, які раніше зазначались як оплата за вчинення незаконного впливу на невстановлену досудовим розслідуванням службову особу РТЦК та СП з метою уникнення ОСОБА_6 від мобілізації до лав ЗСУ.
У подальшому, 07.03.2026 близько 16 год. 29 хв. ОСОБА_6 , виконуючи вимогу ОСОБА_5 , прибув за адресою: місто Київ, вул. Анни Ахматової, 15, де розпочав з останнім розмову у ході якої передав ОСОБА_5 обумовлену раніше неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 4500 доларів США, що станом на 07.03.2026 відповідно до офіційного курсу НБУ становить 197 131 гривень, за вплив на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб та прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме - працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою уникнення ОСОБА_6 від мобілізації до лав ЗСУ.
Отже, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для одержання неправомірної вигоди у розмірі 4500 доларів США, які вимагав з ОСОБА_9 для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
07.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 під час затримання було виявлено та вилучено: 2купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами: LF 06481648 A, LF 51709462 D та 43 купюри номіналом 100 доларів США із єдиним серійним номером LF 94934593 A; тримач до стартового пакету Лайфселл НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone 17 Pro max НОМЕР_5 з абонентським номером НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля INFINITY FX35 НОМЕР_6.
07.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Оскільки є вагомі підстави вважати, що вищевказані речі, предмети та документи самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для документування протиправної діяльності вказаних вище осіб та встановлення істини по даному кримінальному провадженню, вилучене майно постановою слідчого від 07.03.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
Слідчий про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився. При цьому, звернувся із заявою про проведення судового розгляду у його відсутність.
Власник та/або представник власника вилученого майна, в судове засідання не з'явився, слідчим надано відомості про те, що власник вилученого майна був повідомлений про день та час судового розгляду.
При цьому, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУ НП в Київській області за процесуального керівництва прокурорів відділу Київської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000428 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
07.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 під час затримання, було виявлено та вилучено: 2купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами: LF 06481648 A, LF 51709462 D та 43 купюри номіналом 100 доларів США із єдиним серійним номером LF 94934593 A; тримач до стартового пакету Лайфселл НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone 17 Pro max НОМЕР_5 з абонентським номером НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля INFINITY FX35 НОМЕР_6.
Відповідно до даних реєстраційної картки транспортного засобу, право власності на автомобіль INFINITI FX35, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , зареєстровано за ОСОБА_10 .
При цьому, відповідно до даних протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , встановлено, що ОСОБА_5 користується вказаним транспортним засобом.
07.03.2026 постановою слідчого вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
07.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту вказаного майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,- задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 07.03.2026 в ході проведення особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , а саме на: 2 купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами: LF 06481648 A, LF 51709462 D та 43 купюри номіналом 100 доларів США із єдиним серійним номером LF 94934593 A; тримач до стартового пакету Лайфселл НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone 17 Pro max НОМЕР_5 з абонентським номером НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля INFINITY FX35 НОМЕР_6.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя