Справа № 157/557/26
Провадження №1-кс/157/140/26
про застосування запобіжного заходу
29 березня 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026030530000109 від 13.03.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України,
встановив:
Старший слідчий СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 12 березня 2026 року близько 20 год 20 хв, знаходячись за місцем свого проживання, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, умисно, незаконно збув ОСОБА_7 , анкетні дані якого змінено на підставі ст. 65, 66, 275 КПК України, ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» у зв'язку із залученням до оперативної закупки, за грошову винагороду в розмірі 150 гривень, одну таблетку «Метафін», яка містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон (фенадон) масою 0,0221 г., а також за грошову винагороду в розмірі 50 гривень, одну таблетку «Димедрол-дарниця», яка містить у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) масою 0,0435 г.
Крім цього, ОСОБА_5 27 березня 2026 року близько 12 год 57 хв, знаходячись за місцем свого проживання, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, умисно, повторно, незаконно збув ОСОБА_7 , анкетні дані якого змінено, за грошову винагороду в розмірі 1500 грн, десять таблеток «Метафін», які містять у своєму складі наркотичний засіб - метадон (фенадон) масою 0,2216 г.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконному збуті наркотичного засобу, сильнодіючого лікарського засобу без спеціального на те дозволу та у незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321 та ч. 2 ст. 307 КК України.
З урахуванням наведеного, 27.03.2026 о 17 год 15 хв ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України та 28.03.2026 останньому повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321 та ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
Підозрюваний ОСОБА_5 на утриманні нікого не має, ніде не працює та не навчається, в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів за ч. 1 ст. 309 КК України та за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, однак на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення. Ці факти свідчать про вперте небажання ОСОБА_5 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків. За таких обставин постає необхідність у застосуванні відносно нього такого виду заходу, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки лише вказаний захід, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Про наявність ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні трьох епізодів кримінальних правопорушень, один із яких відносяться до категорії тяжких, та у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому, з метою уникнути кримінальної відповідальності, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному правопорушенні свідчить те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, пов'язаних з можливим позбавленням волі, з метою уникнення покарання, може схиляти свідків до зміни наданих показань шляхом залякування чи іншого примусу, при цьому останній знає кому і коли збував наркотичні та сильнодіючі лікарські засоби.
Про наявність ризику щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить той факт, що ОСОБА_5 в минулому вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти інші злочини.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечать виконання завдань кримінального провадження, оскільки останній вже притягувався до кримінальної відповідальності та покладені вироком суду обов'язки не виконує, а тому обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Перебування підозрюваного під домашнім арештом за місцем проживання дозволить підозрюваному зустрічатись та схиляти свідків до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім цього, досудове розслідування триває, проводяться негласні слідчо-розшукові дії, слідством до кінця не встановлено кому і скільки ОСОБА_5 ще збував наркотичні засоби та сильнодіючі лікарські препаратів, а тому перебуваючи на волі останній буде вживати всіх заходів для приховування інших злочинів та фігурантів у вказаному кримінальному провадженні.
Застосування особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені тяжких кримінальних правопорушень, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути обраний, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного із підстав, які зазначені вище. Перебування під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання дозволить підозрюваному зустрічатись та схиляти свідків до зміни наданих показань під приводом винагороди чи примусу, покинути місце проживання, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Всі вищевказані факти свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші, більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання вище вказаних ризиків.
Посилаючись на зазначені обставини, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 подав заперечення на клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому зазначив, що відсутні правові підстави для застосування в цьому конкретному випадку найсуворішого запобіжного заходу для ОСОБА_5 , оскільки заявлені ризики, про існування яких стверджує сторона обвинувачення, наразі відсутні, неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчим та прокурором не доведено, як і недостатності чи недієвості альтернативних заходів, а відтак у задоволенні поданого клопотання належить відмовити та застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що органом досудового розслідування було здійснено лише формальне посилання на ризики, без будь-якого мотивування, а тому переконаний, що існування вказаних ризиків є недоведеним, доводи слідчого надуманими та не ґрунтуються на фактичних обставинах. Крім цього зазначає, що стороною обвинувачення не було надано суду доказів, що підозрюваний будь-яким чином перешкоджав чи взагалі може завадити досудовому розслідуванню шляхом переховування, вчинити інше правопорушення, оскільки ОСОБА_5 при його затриманні не втікав та не чинив жодного опору, має міцні соціальні зв'язки, незадовільний стан здоров'я. Ризик впливати на свідків може бути знівельований шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт, застава. Покликання слідчого на попереднє притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності є неправомірним та суперечить положенням ст. 89 КК України. У ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, де він може відбувати домашній арешт в межах строку досудового розслідування, на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, є учасником бойових дій, має нагороди та при цьому в нього наявні психічна і психологічні розлади, інфекційне захворювання, проблеми з опорно-руховим апаратом, які зумовили його залежність від лікарських препаратів, що містять в собі наркотичні засоби, та які стали передумовою скоєння кримінального правопорушення. З огляду на зазначене вважає, що до ОСОБА_5 може бути застосований менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту. У зв'язку з викладеним, захисник просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, обрати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання повністю підтримали.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заперечив проти клопотання з підстав, зазначених у поданому письмовому запереченні, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти клопотання та погодився з позицією захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, ознайомившись із долученими до клопотання матеріалами та дослідивши докази, зібрані під час досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слідчого належить відмовити.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Згідно з нормами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що слідчим відділенням Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026030530000109 від 13.03.2026 за фактами незаконного збуту на території Камінь-Каширського району Волинської області наркотичної речовини у кількості двох таблеток, що мало місце 12.03.2026, незаконного повторного збуту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , наркотичної речовини у кількості 10 таблеток, що мало місце 27.03.2026, та незаконного збуту лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу. Попередня правова кваліфікація кримінальних правопорушень - частини 1, 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 321 КК України.
В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 було затримано о 17:15 27.03.2026 та 28.03.2026 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.
Обставинами, що підтверджують підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, є зібрані у кримінальному провадженні докази, зокрема протокол оперативної закупки, протоколи допиту свідка, висновки експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, протокол обшуку від 27.03.2026.
Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 321 КК України, які є умисними відповідно тяжкими та нетяжким злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, від шести до десяти років з конфіскацією майна та до трьох років відповідно.
Оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зокрема умисного тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, враховуючи долучені стороною обвинувачення матеріали провадження, зокрема факти неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов висновку, що є доведеними ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування або вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя вважає необґрунтованими ризик незаконного впливу на свідків у цьому провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Дані про свідка у цьому кримінальному провадженні змінені, що спростовує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того стороною обвинувачення не доведено яким саме іншим чином підозрюваний може перешкоджати досудовому розслідуванню, тому відсутній і ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно з характеристикою органу місцевого самоврядування, компрометуючих даних на ОСОБА_5 не надходило, підозрюваний має постійне місце проживання, що в сукупності свідчить про міцні соціальні зв'язки ОСОБА_5 за місцем постійного проживання. Крім того слідчий суддя враховує, що особа підозрюється у ненасильницьких злочинах, які не завдали матеріальної шкоди, тому відсутня потреба ізолювати підозрюваного від суспільства задля уникнення ризиків, запобігти яким можливо застосовуючи більш м'який запобіжний захід. Також слідчий суддя бере до уваги медичні документи підозрюваного, що долучені захисником, які підтверджують призначене лікування ОСОБА_5 та необхідність прийому ліків.
Слідчий суддя констатує, що слідчим та прокурором при розгляді цього клопотання не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам. На думку слідчого судді застосування запобіжного заходу, передбаченого ст. 181 КПК України, у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків забезпечить неможливість втілення ризиків у реальні прояви негативної поведінки підозрюваного. Слідчий суддя погоджується із позицією сторони захисту щодо достатності застосування такого запобіжного заходу на цьому етапі провадження. Враховуючи стан здоров'я підозрюваного, який потребує обстеження та отримання ліків, слідчий суддя вважає можливим заборонити залишати житло тільки у вечірній та нічний час доби.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи зазначене вище, дослідивши надані сторонами кримінального провадження пояснення та матеріали, оцінюючи докази в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що з метою запобігання ризикам, встановленим під час розгляду клопотання, є підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тому в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить відмовити.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання захисника задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці до 29 травня 2026 року.
Покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_2 з 20 години до 08 години наступного дня;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з міста Каменя-Каширського Волинської області без попередження слідчого, або прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвалу для виконання направити до Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Негайно звільнити з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 02.04.2026 року о 18:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_8