Справа № 761/8000/26
Провадження № 1-кс/761/6019/2026
05 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Приазовське Першотравневого району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України, у кримінальному провадженні № 12026105100000284 від 02.03.2026 року,-
Слідчий Шевченківського УП ГУНП в м Києві ОСОБА_6 , подав до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання погоджене з прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні за № 12026105100000284 від 02.03.2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що Слідчими СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026105100000284 від 02.03.2026 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України.
04.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються такими фактичними даними в матеріалах кримінального провадження, зокрема: рапортом ДОП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального проступку; допитом свідка ОСОБА_8 ; допитом свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; висновком експерта №СЕ-19/111-26/10699-НЗПРАП; допитом свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказали, що необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зумовлена наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказали, що ОСОБА_4 підозрюється в тому числі у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні провадження).
Усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу є підстави вважати, що ОСОБА_4 , на даний час вже перебуває в розшуку, так як проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 , на посаді - стрілець 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 3 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 та 19 січня 2026 року самовільно залишив частину, що у свою чергу характеризує його як особу у якої відсутня процесуальна поведінка. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після пред'явлення письмового повідомлення про підозру, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Судом необхідно враховати й те, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.
Захисник та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували з приводу клопотання слідчого, вказали, що підозра не обґрунтована, ризики неправомірної поведінки відсутні, уважають, що до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров'я.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчими СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026105100000284 від 02.03.2026 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України.
04.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються такими фактичними даними в матеріалах кримінального провадження, зокрема: рапортом ДОП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального проступку; допитом свідка ОСОБА_8 ; допитом свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; висновком експерта №СЕ-19/111-26/10699-НЗПРАП; допитом свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про підозру ОСОБА_4 , який раніше судимий, перебував у розшуку, на даний час обґрунтовано підозрюється в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, з урахуванням вагомості фактичних даних в обґрунтування підозри, а тому на думку слідчого судді, будучи не ізольованим від суспільства, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на покарання, яке загрожує в разі визнання винним, знищити речі, документи, які мають значення.
При цьому, існує ризик вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з урахуванням обставин інкримінованих дій, даних про судимість.
Слідчим суддею враховується вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, спосіб життя підозрюваного, який має визначене місце проживання на території України, не одружений, не працює, осіб на утриманні не має.
Отже, за встановлених обставин, на переконання слідчого судді, застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, оскільки наявність вказаних ризиків стосовно підозрюваного, дій, до яких він може вдатись, обсяг повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки дій. З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує, в разі визнання винним, стадії досудового розслідування, такі обставини у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Разом з цим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, в межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, високу суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного, його репутацію та спосіб життя. Також враховує ті обставини, щоб розмір застави не був для нього занадто непомірним та міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим дійшов висновку, що застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на переконання слідчого судді, здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Обставини підозри, характер та обставини інкримінованих дій, та дані про особу підозрюваного, в сукупності свідчать про що застава в межах, визначених ч.5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання особою покладених процесуальних обов'язків.
При цьому слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 01 травня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1