Справа №760/2419/26 1-кс/760/1528/26
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01 квітня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105090001014 від 20.11.2025,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із вищезазначеною скаргою, у якій просив скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105090001014 від 20.11.2025.
В обґрунтування зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року зобов'язано уповноважену особу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 14 липня 2025 року. 02.12.2025 адвокат отримав лист від Солом'янського УП ГУНП у м. Києві разом із витягом з ЄРДР №12025105090001014. 29.12.2025 адвокат направив клопотання до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, у якому просив провести слідчі дії, однак 22 січня 2026 року отримав лист, відповідно до якого 23 грудня 2025 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. У той же час, постанова підлягає скасуванню, оскільки орган досудового розслідування не вчинив жодних слідчих дій, не провів допит потерпілого.
У судове засідання заявник не з'явився, повідомлявся належним чином. Перед початком судового розгляду адвокат надіслав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий у судове засідання в черговий раз не з'явився, слідчому судді матеріали кримінального провадження на вимогу не надав. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи.
Згідно з ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Судовим розглядом встановлено, що листом заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва від 22 січня 2026 року №44-765ВИХ-2639-5610-25 повідомлено адвоката ОСОБА_5 про те, що у провадженні СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві перебували матеріали досудового розслідування №12025105090001014 від 20.11.2025 за ч.1 ст.289 КК України. За результатами здійснення досудового розслідування слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП в м. Києві 23 грудня 2025 року винесено постанову про закриття вищезазначеного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Пунктом 2 ч.5 ст.110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так, органом досудового розслідування взагалі не зазначається про проведення будь-яких слідчих (розшукових) чи процесуальних дій у кримінальному провадженні. Не містить постанова відомостей і про допит заявника/потерпілого.
Отже, постанова слідчого не відповідає вимогам КПК України щодо вмотивованості та законності.
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відтак, скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.303-309 КПК України,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105090001014 від 20.11.2025 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025105090001014 від 20.11.2025 за ч.1 ст.289 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6