Справа №760/8180/26
1-кс/760/4323/26
25 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 23.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100170000035 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
У провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100170000035 від 23.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2024 №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який в подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час.
Досудовим розслідування встановлено, що 22.03.2026 року, приблизно о 21 год. 44 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у вестибюльному приміщенні Центрального залізничного вокзалу, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, а саме, біля рамок контролю, що при вході, помітив як потерпіла ОСОБА_8 , після проходження контролю, забула на столі власну жіночу сумку чорного кольору, яка матеріальної цінності не становить, всередині якої знаходились: посвідчення водія та паспорт громадянина України на ім'я потерпілої ОСОБА_8 , банківська картка АТ КБ «Приватбанк», банківська картка АТ «Ощадбанк», грошові кошти в сумі 5000 гривень, бездротові навушники «Redmi Buds 6 Pro» сірого кольору вартістю 3648 гривень, та особисті речі які матеріальної цінності не становлять, і у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливі мотиви збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , 22.03.2026, приблизно о 21 год. 44 хв., перебуваючи у вестибюльному приміщенні Центрального залізничного вокзалу, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, а саме, біля рамок контролю, що при вході, скориставшись тим, що потерпіла залишила вищевказане майно без нагляду, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання наслідків, підійшов до столу на пункті контролю, та викрав вищевказане майно, а саме: жіночу сумку чорного кольору, яка матеріальної цінності не становить, всередині якої знаходились: посвідчення водія та паспорт громадянина України на ім'я потерпілої ОСОБА_8 , банківська картка АТ КБ «Приватбанк», банківська картка АТ «Ощадбанк», грошові кошти в сумі 5000 гривень, бездротові навушники «Redmi Buds 6 Pro» сірого кольору вартістю 3648 гривень, та особисті речі які матеріальної цінності не становлять, що належать ОСОБА_8 , після чого з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Усіма своїми умисними діями ОСОБА_5 , спричинив майнової шкоди потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 8648 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Шепетівка, Хмельницької обл., українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 23.03.2026, протоколом огляду місця події від 23.03.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , рапортом ст. о/у ОСОБА_12 , протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 23.03.2026, протоколом огляду відеозаписів від 23.03.2026 та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності.
Вважаю, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки, існують ризики передбачені ст.177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків:
- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов'язане з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , не має нерухомого майна, не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення: враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, так як за вказаний злочин передбачено серйозне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження злочинної діяльності.
Сторона обвинувачення вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прошу врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється;
Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, враховуючий відомості щодо особи підозрюваного, зокрема похилий вік та наявні захворювання, а також відсутності матеріальної шкоди, спричиненої власнику.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У провадженні слідчого відділення відділу поліції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 23.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100170000035 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
23.03.2026 о 11 годині 15 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208-211 КПК України.
23.03.2026, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого останньому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 23.03.2026, протоколом огляду місця події від 23.03.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , рапортом ст. о/у ОСОБА_12 , протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 23.03.2026, протоколом огляду відеозаписів від 23.03.2026 та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний похилого віку, групи інвалідності не має, стан здоров'я задовільний.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, зокрема має постійне місце мешкання, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню освіту, офіційно не працевлаштований.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України встановлено, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що підозрюваний раніше не судимий Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів слідчому судді не надано.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що, відповідно до наданих суду матеріалів, розмір майнової шкоди у даному кримінальному провадженні становить 8648 гривні 00 копійки, яку відшкодовано шляхом повернення майна.
На виконання вимог п. 12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Неможна залишити поза увагою і відомості про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, зокрема, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працевлаштований та суспільно-корисною діяльністю не займається.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Однак, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оцінюючу у сукупності встановлені у судовому засіданні обставини, відомостей щодо особи підозрюваного, зокрема його вік та майновий стан, той факт, що матеріальна шкода є відшкодованою шляхом повернення майна, слідчий суддя приходить обґрунтованого висновку, що прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у розумінні вимог ч.1 ст.176 КПК України є більш м'яким запобіжний заходом ніж тримання під вартою, однак більш суворим ніж запобіжний захід у вигляді застави.
Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не може вважатись спів мірним особі підозрюваного та встановленим у судовому засіданні обставинам, визначеним ст. ст. 177-178 КПК України.
Слідчий суддя, також, позбавлений можливості застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки сторонами не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваної, який не працевлаштований.
Слідчий суддя, також, не може застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки у судовому засіданні не заявлено осіб, що заслуговують на довіру (поручителів) та наявність письмового зобов'язання про те, що такі особи поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
З огляду на викладене, за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те що доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч. 1 ст. 177 КПК України є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який необхідно застосувати в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять вісім днів, тобто по 23 травня 2026 року включно.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з с. Купино Шепетівського району, Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 звільнити з під-варти негайно в залі суду.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала в частині покладених обов'язків діє в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять вісім днів, тобто по 23 травня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1