Справа №760/8202/26
1-кс/760/4340/26
24 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026101110000307 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чемужівка Зміївського району Харківської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого вказане наступне.
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 22026101110000307 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чемужівка Зміївського району Харківської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні терористичного акту, тобто вчиненні вибуху, який створив небезпеку для життя та здоров'я людей, призвів до заподіяння значної майнової шкоди та тяжких наслідків, був вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2026 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , використовуючи власний ноутбук марки «Lenovo», із встановленим на ньому програмним забезпеченням «Windows», вирішив зіграти у попередньо інстальовану на даному ноутбуці гру під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», де останнім попередньо було створено профіль гравця під ніком « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Граючи в дану гру, останній мав змогу вести спілкування з іншими гравцями, оскільки принцип даної гри ґрунтується на безпосередньому використанні мережі Інтернет. Так, під час даної гри ОСОБА_5 познайомився з іншим невідомими йому гравцем, який представився як ОСОБА_8 . Використовуючи програмні можливості даної гри, ОСОБА_8 розпочав приватне спілкування з ОСОБА_5 . В ході даного спілкування останній запропонував перевести їх спілкування в месенджер «Telegram», де ОСОБА_8 використовує ім'я користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так, використовуючи свій мобільний телефон марки «IPHONE», із встановленим заздалегідь на ньому месенджером «Telegram», зареєстрованим по номеру телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 розпочав періодичне спілкування з ОСОБА_8 . Під час вказаним спілкувань ОСОБА_8 вживав заходів щодо вербування ОСОБА_5 для його подальшого використання під час вчинення протиправних дій.
14.03.2026 ОСОБА_5 отримав телефонний дзвінок від користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в месенджері «Telegram», на який він відповів. В ході спілкування користувач « ІНФОРМАЦІЯ_3 » запропонував ОСОБА_5 підготувати знаряддя злочину у вигляді саморобного вибухового пристрою та вчинити терористичний акт, на що той надав згоду. Так, діючи на виконання даного злочинного наміру, розуміючи наслідки свої протиправних дій та бажаючи їх настання, слідуючи вказівкам користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСОБА_5 мав самостійно виготовити саморобний вибуховий пристрій, який в подальшому застосувати відповідно до вказівок користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Саме в цей час в останнього остаточно сформувався умисел на вчинення терористичного акту. Діючи за попередньою змовою з вказаною невстановленою особою на ім'я ОСОБА_8 (користувач « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») та на виконання його вказівок, ОСОБА_5 переслав останньому в месенджері «Telegram» номер своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 для зарахування грошових коштів, з метою придбання складових елементів майбутнього знаряддя вчинення злочину.
15.03.2026 в месенджері «Telegram» від користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » кошти та перелік складових елементів для виготовлення вибухового пристрою, ОСОБА_5 прослідував від місця свого проживання у м. Буча до відповідних господарчих магазинів, в тому числі «Епіцентр», де придбав за вказані грошові кошти селітру, ацетон, електроліт, клейку стрічку (армовану та двосторонню), ацетон, паяльник, гайки, засіб для прання, каструлі. Того ж дня, діючи на виконання вказівок користувача «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_5 висушив придбану селітру, а також додатково придбав в господарчому магазині ваги й кавомолку. В подальшому, доповідаючи користувачу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про факт придбання вищевказаних предметів, останній надав вказівку ОСОБА_5 додатково придбати чотири кнопкові телефони.
16.03.2026, діючи на виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_8 , ОСОБА_5 прослідував з місця свого проживання до станції метро «Академмістечко» у м. Київ, де зайшов в магазин «Отаксмартшоп». В даному магазині останній придбав два мобільні телефони марок «Nomi» та «Sigma». Після цього ОСОБА_5 прослідував до себе додому.
Наступного дня, 17.03.2026, перебуваючи в м. Буча, ОСОБА_5 , продовжуючи виконання злочинного плану, прослідував до магазину «МобайлТренд», де придбав ще два мобільні телефони марок «Nomi» та «Sigma», а також чотири стартові пакети мобільного оператора ПрАТ «Київстар». Повернувшись до себе додому ОСОБА_5 сфотографував всі придбані телефони та стартові пакети й надіслав у месенджері «Telegram» ОСОБА_8 , одночасно прозвітувавши про витрати, що мали місце з особистих коштів останнього. Отримавши дане повідомлення ОСОБА_8 перерахував ОСОБА_5 на раніше вказану банківську картку відповідну суму грошових коштів.
Надалі, цього ж дня, перебуваючи в себе вдома, ОСОБА_5 , слідуючи вказівкам ОСОБА_8 , помістив сім-картки до придбаних мобільних телефонів та зарядив вказані мобільні телефони.
Продовжуючи реалізацію злочинного задуму, у період час з 17.03.2026 по 22.03.2026, перебуваючи в себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 почав готувати вибухові пристрої та вибухову речовину для них. Для цього, використовуючи заздалегідь придбані дві банки, він налив в них ацетон та засіб для прання «Vanish, герметично закрив й помістив у холодильник. Через деякий час ОСОБА_5 , додав у кожну банку по одному літру електроліту й міцно закривши знов помістив банки в холодильник. Трохи пізніше останній додав у суміш подрібнений в кавомолці цукор. Після цього, підтримуючи постійне спілкування з ОСОБА_8 та слідуючи його детальним вказівкам, останній розібрав мобільні телефони, відрізав провід від динаміків та вивів його назовні корпусу. Також ОСОБА_5 замовив у мережі Інтернет електросірники та мобільний телефон типу смартфон марки «Redmi» з вбудованою відеокамерою.
22.03.2026, перебуваючи в себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 розподілив по двом каструлям вищевказану підготовлену суміш, після чого помістив в каструлі електросірники, вивіши їх через кришки. До каструль останній приєднав за допомогою двосторонньої клейкої стрічки гайки та мобільні телефони. Все це ОСОБА_5 відповідно до вказівок ОСОБА_8 з'єднав між собою, тим самими виготовивши саморобний вибуховий пристрій, дистанційного керування.
23.03.2026 приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 в месенджері «Telegram» та повідомив, що через півтори години він має винести один з двох виготовлених ним вибухових пристроїв до смітника, а другий вибуховий пристрій, через певний проміжок часу винести та помістити до лавки, розташованої біля будинку навпроти під'їзду. Крім того, використовуючи заздалегідь придбаний в Інтернет-мережі смартфон марки «Redmi» із встановленим у нього сім-карткою, мобільним додатком, що надає можливість дистанційного керування відеокамерою, ОСОБА_5 розмістив його навпроти місця розташування другого вибухового пристрою для фіксації обставин майбутнього вибуху. Згідно злочинного задуму перший вибуховий пристрій, після детанування та вибуху мав привернути увагу працівників правоохоронних органів, а другий, після їх прибуття до місця вибуху, за наслідком детонування, завдати тілесних ушкоджень. В свою чергу розташований навпроти смартфон мав за допомогою онлайн відеозйомки фіксувати обставини протиправних дій.
Орієнтовно о 05 год. 35 хв. невідомі особи, шляхом телефонного дзвінка на мобільний телефон, приєднаний до першого вибухового пристрою привели в його в дію, за наслідком чого відбувся вибух, що призвів до нанесення матеріальних ушкоджень вікнам та фасаду будинку, а також припаркованим поруч автомобілям. Через деякий час на місце вибуху прибули працівники правоохоронних органів, в тому числі співробітники Національної поліції та Служби безпеки України. Під час перебування останніх на місці події, під час виконання ними покладених на них обов'язків, в ході проведення першочергових слідчих та процесуальних дій, невстановлені особи, орієнтовно о 07 год. 35 хв., пересвідчившись в наявності останніх в зоні ураження, зателефонували до мобільного телефону, приєднаного до другого вибухового пристрою, привівши його в дію, за наслідком чого відбулася детонація та другий вибух. За наслідком даного вибуху працівники правоохоронних органів отримали тілесні ушкодження, а розташовані навколо транспортні засоби та жилий будинок - матеріальні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні терористичного акту, тобто вчиненні вибуху, який створив небезпеку для життя та здоров'я людей, призвів до заподіяння значної майнової шкоди та тяжких наслідків, був вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
23.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
23.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується наступними доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавленням волі, з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що серед оточення підозрюваного ОСОБА_5 , є невстановлені учасники злочину, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що
ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
Інші більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 , не забезпечать його належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і доводи, викладені в ньому, та пояснила, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просила клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені № 22026101110000307 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
23.03.2026 о 15 годині 32 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку вимог ст. 208-211 КПК України.
23.03.2026, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, наданими слідчому судді для дослідження: протоколом обшуку від 23.03.2026, протоколом огляду місця події від 23.03.2026, протоколом затримання ОСОБА_5 від 23.03.2026, матеріалами за результатами виконання доручення в порядку вимог ст. ст. 40, 41 КПК України, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів відеозаписів з камер відеоспостереження та іншими зібраними матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, а саме терористичного акту, тобто вчиненні вибуху, який створив небезпеку для життя та здоров'я людей, призвів до заподіяння значної майнової шкоди та тяжких наслідків, був вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 258 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, групи інвалідності не має, стан здоров'я задовільний.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, оскільки має постійне місце мешкання, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що в ході судового розгляду даних про негативну репутацію підозрюваного не надано.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що відомостей про матеріальний стан підозрюваного в ході судового розгляду не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.
На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину проти громадської безпеки, який вчинено в умовах воєнного. Не можна залишити поза увагою і відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, який не має утриманців та постійного місця роботи, а також в період дії воєнного стану має право перетину державного кордону України.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, свідчий той факт, що на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому останній може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки злочинна діяльність ОСОБА_5 здійснено в умовах воєнного стану та вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення пов'язано, в тому числі, з реалізацією корисного мотиву та отримання грошової винагороди, що, у сукупності із відсутністю у підозрюваного місця роботи та джерела прибутку, свідчить про наявність вказаного ризику з метою реалізації дій, визначених «куратором».
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на бездіяльності та припущеннях слідчого, прокурора.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні підстави та обставини, визначені ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Слідчий суддя зазначає, що вимоги абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативними та визначають право суду під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, встановлених статтями 177, 178 КПК України.
Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.
Керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, під час дії воєнного стану, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 21 травня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обчислювати з 15 години 32 хвилин 23 березня 2026року.
Ухвала слідчого судді діє по 21 травня 2026 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали буде проголошено 27 березня 2026 року о 16 годині 40 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1