Справа № 758/4578/26
25 березня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за №12024100070002752 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за №12024100070002752 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
В обгрунтування клопотання вказує, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100070002752 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження.
У вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини за фактом вчинення службовими особами Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації під час проведення закупівель товарно- матеріальних цінностей, в навчальних закладах Подільського району м. Києва, в умовах воєнного стану, розтрати бюджетних коштів.
У ході перевірки указаних фактів встановлено, що між Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та Фізичною особою- підгіриємцем « ОСОБА_5 » (ІПН НОМЕР_1 ) (далі ФОП ОСОБА_5 ) укладено договір від 31.05.2025 № 74 щодо закупівлі матеріалів для проведення ремонтних робіт господарським способом, а саме фарби на загальну суму 2 205 174 грн.
З метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також повного та неупередженого досудового розслідування виникла необхідність в проведені обшуку за місцем мешкання гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власниками (1/3 частки) є гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), з метою відшукання та вилучення документів, що стосуються фінансово- господарських відносин між вказаними особами та Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄРДПОУ 37393777).
В ході проведення обшуку 19.03.2026 за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:
-мобільний телефон Хіаоті 10 синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 з сімкартою Київстар ( НОМЕР_4 ), поміщено до сейфпакету N1*111409628;
-мобільний телефон Хіаоті 14 сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 з сімкартою Київстар ( НОМЕР_6 ), поміщено до сейфпакету 1МРІЛ409629.
Постановою слідчого від 20.03.2026 року вказані речі визнані речовим доказом оскільки вони можуть містити в собі докази вчинення злочину.
Повернення вказаних речей власнику майна може призвести до підроблення або знищення доказів її злочинної діяльності.
Також орган досудового розслідування не виключає факту здійснення злочинної діяльності групою осіб у склад якої входить власник майна.
У органу досудового слідства є підстави вважати, що вказані речі можуть бути предметом вчинення протиправного діяння та мають суттєве значення для даного провадження й нададуть можливість стороні обвинувачення довести факт вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із підстав, наведених в ньому, та просив його задовольнити. При цьому вказав, що всі вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, та останні мають значення для встановлення об'єктивної істини. Обшук проведено у відповідності до вимог КПК України на підставі ухвали слідчого судді. Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання.
Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку учасників, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України та ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за №12024100070002752 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
19.03.2026 слідчим на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 11.03.2026 проведено обшук за місцем мешкання гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власниками (1/3 частки) є гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), з метою відшукання та вилучення документів, що стосуються фінансово- господарських відносин між вказаними особами та Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄРДПОУ 37393777).
В ході проведення обшуку 19.03.2026 за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:
-мобільний телефон Хіаоті 10 синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 з сімкартою Київстар ( НОМЕР_4 ), поміщено до сейфпакету N1*111409628;
-мобільний телефон Хіаоті 14 сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 з сімкартою Київстар ( НОМЕР_6 ), поміщено до сейфпакету 1МРІЛ409629.
Постановою слідчого від 20.03.2026 року вказані речі визнані речовим доказом оскільки вони можуть містити в собі докази вчинення злочину.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, тому є достатні підстави вважати, що вилучені мобільні телефони могли бути використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення чи могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, враховуючи те, що по вилучених телефонах могли обговорюватися обставини вчинення злочину, в тому числі через обмін повідомленнями, тому огляд їх вмісту дозволить органу досудового розслідування встановити наявність на них відомостей, які можуть бути використані, як докази обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, вилучені мобільні телефони з сім картами відповідають ознакам, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК.
Доказів, які б спростовували наведені висновки представником власника майна надано не було і судом не встановлено.
Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна на на вилучені мобільні телефони може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв'язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності ОСОБА_6 щодо вказаного вище майна є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку щодо задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024 за №12024100070002752 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 19.03.2026 у ОСОБА_6 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Xiaomi 10 синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 з сімкарткою Київстар ( НОМЕР_4 ), який поміщено до сейф пакету NPU1409628;
-мобільний телефон Xiaomi 14 сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 з сімкарткою Київстар ( НОМЕР_6 ), який поміщено до сейф пакету NPU1409629.
Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Роз'яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1