печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56693/24-ц
пр. 2-2764/26
10 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
справа № 757/56693/24-ц
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
предмет та підстави позову - визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки, -
адвокат Ігнатенко О.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки, в якому просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 1585 від 19.04.2021 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , предметом якого була квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1664941180000 та який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В; визнати недійсним договір іпотеки № 2753 від 20.09.2023 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 предметом обтяження якого є квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1664941180000 та який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гапон Т.В. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 надав у строкову позику ОСОБА_2 грошові кошти, кінцевий строк повернення 2018-2020 роки. Під час отримання від позивача у позику коштів, ОСОБА_2 перебував та перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , яка серед іншого, надавала згоду на укладення договорів позики про що прямо зазначено в таких договорах. Загальна сума отриманих ОСОБА_2 у позивача коштів у позику, строк повернення якої настав в період 2020-2021 років становить 312700,00 доларів США. З огляду на неповернення ОСОБА_2 отриманих в позику коштів, 20.12.2021 приватним нотаріусом Русанюком З.З. вчиняється виконавчий напис № 2426 про стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, посвідченого Русанюком З.З., приватним нотаріусом КМНО, 15.10.2019 за реєстровим № 2432, строк виконання зобов'язання за яким настав 15.02.2020, а саме: сума заборгованості за позикою - 736141,14 грн, що складає еквівалент 30000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2019; сума заборгованості за відсотками - 407272,94 грн. Строк за який провадиться стягнення з 16.02.2020 по 20.12.2021. 23.12.2021 виконавчий напис № 2432 пред'являється до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Я.В. який виносить Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6. На даний час виконавче провадження № НОМЕР_6 триває. Виконати виконавчий документ та стягнути грошові кошти з ОСОБА_2 на користь позивача не вдається з огляду на відсутність майна боржника. В подальшому, з огляду на неповернення отриманих ОСОБА_2 в позику від позивача коштів, останній 27.01.2022 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з відповідним позовом (справа № 757/4593/22-ц). Результатом розгляду справи № 757/4593/22-ц, з огляду на запевняння ОСОБА_2 щодо повернення позивачу отриманих в позику коштів, стало укладення мирової угоди, яка 30.11.2022 була затверджена ухвалою Печерського районного суду м. Києва. Однак, а ні в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_6, а ні по мировій угоді в справі № 757/4593/22-ц ОСОБА_2 зобов'язання не виконує. На переконання позивача, ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 , не маючи наміру повертати ОСОБА_1 отримані у позику кошти, в період настання обов'язку з повернення коштів укладають ряд правочинів щодо фіктивного виведення нерухомого майна на пов'язаних між собою осіб. Така діяльність стала наслідком номінальної відсутності на праві власності нерухомого майна у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що унеможливлює задоволення грошових вимог позивача. Так, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 22.04.2024 за ОСОБА_2 та його дружиною відсутнє будь-яке нерухоме майно (інформаційні довідки № 367030292 від 22.02.2024, № 367030398 від 22.02.2024). Дана фраудаторна діяльність відповідачів, здійснена на шкоду кредитора (позивача) стала наслідком неможливості задовольнити вимоги останнього та змусило подати даний позов до суду (т. 1, а.с. 1-131).
28.11.2024 адвокат Ігнатенко О.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (т. 1 а.с. 132-139).
Ухвалою Печерського районного суду м Києва віл 02.12.2024 у справі було відкрито провадження за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (т. 1 а.с. 144).
Ухвалою Печерського районного суду м Києва від 02.12.2024 було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1664941180000. Заборонено державним реєстраторам, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1664941180000. (т. 1 а.с. 146-148).
23.12.2024 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Горда М.В. подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2024 про забезпечення позову (т. 1 а.с. 155-164).
Постановою Київського апеляційного суду від 11.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_5 було залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.12.20204 про забезпечення позову залишено без змін (т. 1 а.с. 208-214).
21.01.2025 на адресу суду на виконання ухвали від 02.12.20204 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гапон Т.В. було надано документи щодо іпотечного договору № 2753 від 20.09.2023 (т. 1 а.с. 226б-226з).
11.03.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Горда М.В. подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т. 1 а.с. 227-230).
07.05.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко О.О. подав до суду клопотання про закриття підготовчого провадження (т. 1 а.с. 236).
12.05.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Горда М.В. подав до суду заяву про відвід судді Новака Р.В. (т. 1 а.с. 238-241).
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. від 15.05.2025 було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Горди М.В. про відвід судді Новака Р.В. (т. 1 а.с. 246-248).
18.06.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Горда М.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив поновити строк на подання даного відзиву та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв'язку з його безпідставністю. Зазначав, що 19.04.2021 ОСОБА_4 було набуто право власності у ОСОБА_3 на квартиру на підставі договору купівлі-продажу. 20.09.2023 на підставі іпотечного договору з метою забезпечення виконання зобов'язань за власним грошовим зобов'язанням ОСОБА_4 передала кватиру в іпотеку ОСОБА_5 . Позивач вважає, що у нього наразі є право вимоги до ОСОБА_2 за відповідними договорами позики, оскільки ОСОБА_3 не мала права розпоряджатись власним майном на свій розсуд та укладати з приводу свого ж майна будь-які правочини. Однак вказана позиція за обставин відсутності доказів набуття майна під час шлюбу, перебування майна у спільній сумісній власності ( у разі перебування у спільній сумісній власності, неможливості звернути стягнення на частку ОСОБА_3 , з точки зору неможливості втручатися у право власності добросовісного набувача ОСОБА_4 та належного способу захисту), здається абсурдною та не може відповідати вимогам законодавства України. Також, представник відповідача зазначав, що у разі наявності підстав для визначення оплатності договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слід досліджувати наявність оплатності між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Дослідження вказаних обставин є необхідним з точки зору фіктивності правочинів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та створення юридичних умов для оскарження оплатного договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20.09.2023 посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гапон Т.В. за реєстраційним номером 2753, позивач не є стороною оскаржуваного правочину, що свідчить про відсутність його порушених прав шляхом укладеного договору, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи навіть при цьому конструкцію «фраудаторності» правочину, на чому ґрунтується позовна заява, що позивачем також не доведено. Позовна заява спрямована виключно на обмеження прав та законних інтересів відповідачів, які ніколи не перебували у жодних правовідносинах із позивачем по справі та жодних зобов'язань перед останнім не мають. Також, представник відповідача звертав увагу на те, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до суду у справі № 757/9397/24-ц, який було повернуто ухвалою від 13.09.2024 (т. 2 а.с. 6-27).
18.06.2025 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи та необхідність належного повідомлення ОСОБА_4 про наступне судове засідання (т. 2 а.с. 28-34).
18.06.2025 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О. подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 а.с. 35-39).
18.06.2025 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О. подала до суду заяву про вступ у справу адвоката Дороженко М.О. як представника ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 40-43).
18.06.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Горда М.В. подав до суду клопотання про направлення судового доручення з метою належного повідомлення ОСОБА_4 про розгляд справи (т. 2 а.с. 44-47).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2025 було відмовлено представникам відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у задоволенні клопотань про направлення судового доручення (т. 2 а.с. 49-50).
24.06.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко О.О. подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 а.с. 63-65).
03.07.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко О.О. подав до суду заперечення на поновлення строку на подання відзиву ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 66-68).
02.09.2025 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи та встановлення строку на подання відзиву (т. 2 а.с. 69-73).
02.09.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Базалюк О.Ю. подала до суду клопотання про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 .а.с. 74-77).
09.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко О.О. подав до суду заперечення на відкладення судового засідання (т. 2 а.с. 89-93).
09.10.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Базалюк О.Ю. подала до суду заперечення проти закриття підготовчого засідання, в яких остання зазначала, що 09.10.2025 їй стало відомо про те, що представник відповідача ОСОБА_4. через електронний суд подав відзив на позовну заяву, відповідач ОСОБА_5 та її представник не отримували копії даного відзиву у день його подання, тому позбавлені можливості надати відповідь на відзив та додаткові докази у разі необхідності, тому закриття підготовчого засідання є передчасним та порушує права учасників справи (т. 2 а.с. 100).
09.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко О.О. подав до суду клопотання про закриття підготовчого судового засідання та призначення до розгляду по суті у зв'язку з тим що справа розглядається з 2024 року, сторони подали всі докази, відповідачі затягують розгляд справи (т. 2 а.с. 101).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.10.2025 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 103).
09.10.2025 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, який було зареєстровано в суді 10.10.2025, в якому просила поновити строк на подання відзиву на відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Представник відповідача зазначала, що ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_3 належну їй на праві приватної власності чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 87,5 кв.м., вартістю 6125000,00 грн. Жодних обтяжень, позовів чи виконавчих проваджень як щодо нерухомого майна, так і щодо продавця ОСОБА_3 станом на дату укладення договору купівлі-продажу не існувало. ОСОБА_4 не було та не могло бути відомо про існування будь-яких зобов'язань чоловіка особи, яка продавала квартиру. Також, відсутні підстави вважати, що довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 20.02.2024 свідчить про невідповідність ринковій вартості квартири станом на 19.04.2021, яка придбана ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу. Відповідно позивачем не доведено, не надано належних та допустимих доказів, що продаж квартири відбувся за заниженою ціною. Щодо розміру площі квартири, відповідні зміни відбулися у зв'язку з підготовкою проекту та процедурою реконструкції квартири, що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт - реконструкція квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, надана позивачем довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 20.02.2024(з оцінкою квартири площею 180.6 кв.м. станом на 20.02.2024) є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом вартості квартири (площею 87,5 кв.м.) на дату укладення договору купівлі-продажу (19.04.2021). Щодо оплатності договору, її можуть підтвердити учасники та нотаріус. Позовна заява не містить доказів набуття ОСОБА_3 квартири під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , що свідчило б про її перебування у спільній сумісній власності. Крім того, з наданих позивачем документів до позовної заяви встановлено, що у ОСОБА_2 , після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу залишалося майно - частка в статутному капіталі ТОВ «ВАЛЕДУС», яке володіло нерухомим майном площею 397,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , 32, 36. Орієнтовною ринковою вартістю, за доводами самого ж позивача, 19672736,87 грн. Згідно відкритих відомостей в мережі інтернет валовий дохід компанії станом на 2020 рік складав понад 40 млн. грн, компанія володіє торговельною маркою «Аптекарський магазин», а також ліцензією на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Позовна заява не містить доказів набуття ОСОБА_3 квартири під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , що свідчило б про її перебування у спільній сумісній власності (т. 2 а.с. 104-120, додатки в системі «Електронний суд»).
20.10.2025 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Базалюк О.Ю. подала до суду заперечення на поновлення строку на подання відзиву ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 132-141).
Відповідно до протоколу судового засідання № 5625698 від 16.12.2025, у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.02.2026 у зв'язку з першою неявкою відповідача ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 142-144).
16.12.2025 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пількевич Т.А. подала до суду письмові пояснення по справі, у яких зазначала, що загальна вартість майна та грошових коштів, переданих ОСОБА_2 у рахунок виконання зобов'язань позивачу, становить еквівалент 251000 доларів США. Зокрема, 36000 доларів США були передані за письмовими розписками, а 35000 доларів США були передані позивачу без оформлення розписки, що буде окремо підтверджено та обґрунтовано відповідачем у подальших поясненнях та доказах. ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 у вигляді застави картини у кількості 58 штук (вартість яких складає 180000,00 доларів США), які останній може реалізувати для погашення заборгованості. Саме через те, що позивач та відповідач ОСОБА_7 уклали мирову угоду та не мали жодних майнових претензій та врегулювали порядок виконання мирової угоди, ОСОБА_1 було подано заяву про відкликання позовної заяви по справі №757/21226/22-ц. ОСОБА_7 сумлінно виконує свої боргові зобов'язання та повертає кошти позивачу, є платоспроможним. Однак ОСОБА_8 не надавав щоразу розписки про отримання грошових коштів від ОСОБА_7 , а тому у відповідача наявні розписки про отримання коштів в сумі: 7000,00 дол. США, 5000,00 дол. США, 5000,00 дол. США, 4000,00 дол. США, 5000,00 дол. США, що вже стверджує про те, що твердження позивача про невиконання боргових зобов'язань ОСОБА_7 є неправдиві. Позивач при поданні позовної заяви умисно не зазначив про факт передачі йому 58 картин, які перебувають у нього. Такі дії позивача були вчинені з очевидною метою створити у суду помилкове враження про нібито невиконання відповідачем ОСОБА_7 своїх зобов'язань. Насправді ж відповідач передав позивачу значний обсяг майна - 58 картин, що могли бути реалізовані для погашення заборгованості, вартість яких складає 180000,00 доларів США. Однак позивач свідомо не скористався цією можливістю та приховав зазначений факт при поданні позовної заяви. Загалом ОСОБА_7 було повернуто 36000,00 доларів США згідно наявних розписок та 35000,00 доларів США без можливості отримання розписок від позивача, усього враховуючи з картинами повернуто позивачу 251000,00 доларів США. Щодо оспорюваних договорів, то ОСОБА_4 є добросовісним набувачем нерухомого майна, набула його законним шляхом. Позивач не довів належними та допустимими доказами факт обізнаності ОСОБА_4 про наявність судового спору між позивачем та ОСОБА_7 , її заінтересованість у його результатах чи існування протиправного умислу в діях сторін при укладенні оспорюваного правочину. Виконавче провадження № НОМЕР_6 було відкрито приватним виконавцем 23.12.2021, а нерухоме майно було продано ОСОБА_3 - 19.04.2021 за вісім місяців до відкриття виконавчого провадження. Крім того, вказане виконавче провадження було відкрите щодо ОСОБА_7 , а не щодо ОСОБА_3 , як і саме рішення щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_7 , що додатково свідчить про відсутність боргових зобов'язань ОСОБА_4 перед позивачем та підстав вважати укладений правочин таким, що мав на меті уникнення виконання зобов'язань або порушення прав стягувача. У даній справі позовні вимоги є безпідставними, оскільки ОСОБА_3 не є боржником перед позивачем та не є стороною будь-яких зобов'язань між позивачем і ОСОБА_7 . Спірне майно належало ОСОБА_3 на праві приватної власності, і його відчуження відбулося в межах здійснення власником свого законного права розпорядження майном. Жодних обтяжень щодо цього майна на користь позивача не існувало. За таких обставин застосування конструкції фраудаторного правочину є неможливим, оскільки вона стосується виключно дій боржника, спрямованих на уникнення виконання зобов'язань перед кредитором. Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначала, що оцінивши у порядку ст. 229 ЦПК України надані позивачем докази витрат на послуги адвоката, враховуючи, що заявлений позивачем до відшкодування з відповідача розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованим, а заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним із обсягом наданих адвокатами послуг та складністю справи, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений час, обґрунтованість поданих процесуальних документів, зважаючи на ступінь складності цієї справи, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру цих витрат, вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 501455,00 грн не підлягає задоволенню (т. 2 а.с. 148-173).
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Святюк С.П. просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підставі викладених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О., представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пількевич Т.А., представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Базалюк О.Ю. заперечували проти задоволення позовних вимог та стягнення витрат на правничу допомогу з підстав викладених у відзивах та письмових поясненнях. Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дороженко М.О. просила суд звернути увагу на наявність розписок та мирової угоди між позивачем та ОСОБА_2 , зазначала, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, договори є чинними.
Відповідач ОСОБА_3 , її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_3 була власницею квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 87,5 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ромасенко Н.Ф., 09.12.2003, реєстровий № 6533, зареєстрованим комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 11.12.2003.
ОСОБА_1 надав у строкову позику ОСОБА_2 грошові кошти, кінцевий строк повернення 2018-2020 роки. Під час отримання від позивача у позику коштів, ОСОБА_2 перебував та перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , яка серед іншого, надавала згоду на укладення договорів позики про що прямо зазначено в таких договорах: договір позики посвідчений приватним нотаріусом Русанюком З.З. та зареєстрований в реєстрі № 2432 від 15.10.2019; договір позики посвідчений приватним нотаріусом Русанюком З.З. та зареєстрований в реєстрі № 2731 від 27.11.2019; договір позики посвідчений приватним нотаріусом Русанюком З.З. та зареєстрований в реєстрі № 1948 від 28.08.2019; розписка про отримання ОСОБА_2 від позивача в позику коштів у сумі 169500,00 доларів США; розписка про отримання ОСОБА_2 від позивача в позику коштів у сумі 10000,00 доларів США; розписка про отримання ОСОБА_2 від позивача в позику коштів у сумі 20000,00 доларів США; розписка про отримання ОСОБА_2 від позивача в позику коштів у сумі 16700,00 доларів США.
19.04.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В., реєстровий № 1585, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_4 прийняла у власність належну ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 87,5 кв.м.
З огляду на неповернення ОСОБА_2 отриманих в позику коштів, 20.12.2021 приватним нотаріусом Русанюком З.З. вчиняється виконавчий напис № 2426 про стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, посвідченого Русанюком З.З., приватним нотаріусом КМНО, 15.10.2019 за реєстровим № 2432, строк виконання зобов'язання за яким настав 15.02.2020, а саме: сума заборгованості за позикою - 736141,14 грн, що складає еквівалент 30000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2019; сума заборгованості за відсотками - 407272,94 грн. Строк за який провадиться стягнення з 16.02.2020 по 20.12.2021.
23.12.2021 виконавчий напис № 2432 пред'являється до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Я.В. який виносить постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6. На даний час виконавче провадження № НОМЕР_6 триває.
В подальшому, з огляду на неповернення отриманих ОСОБА_2 в позику від позивача коштів, останній 27.01.2022 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з відповідним позовом (справа № 757/4593/22-ц).
Результатом розгляду справи № 757/4593/22-ц, стало укладення мирової угоди, яка 30.11.2022 була затверджена ухвалою Печерського районного суду м. Києва. Відповідно до умов якої, сторони підтверджують про наявність у ОСОБА_7 грошових зобов'язань перед ОСОБА_8 , а саме: за договором позики №2433 від 28.08.2019; за договором позики №2432 від 15.10.2019; за договором позики №2731 від 27.11.2019; розписка - 16700,00 доларів США; розписка - 10000,00 доларів США; розписка - 169500,00 доларів США; розписка - 20000,00 доларів США. Сторони дійшли згоди, що Відповідач зобов'язується повернути заборгованість у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів на рахунок Позивача, що зазначено у цій Угоді, щомісячно, не пізніше 5 (п'ятого) календарного дня відповідного місяця (починаючи з грудня 2022 року), що безпосередньо слідує за датою затвердження Судом цієї Угоди в різних частинах, але не менше 8000 (восьми тисяч) доларів США за наступним графіком. Відповідач зобов'язується сумлінно виконувати умови, передбачені цією Угодою, а позивач зобов'язується не перешкоджати виконанню відповідачем зобов'язань за цією Угодою. У разі належного виконання відповідачем умов даної угоди, позивач відмовляється від будь-яких інших претензій до відповідача крім тих, що передбачені п. 2 цієї Угоди. Після повернення відповідачем грошових коштів за даною угодою у розмірі 100000 (сто тисяч) доларів США, позивач зобов'язується в термін 7 (семи) календарних днів, повернути отримані від відповідача картини у кількості 58 (п'ятдесят вісім) штук, які позивач отримав як заставне майно, для їх реалізації та найшвидшого повернення коштів по основному боргу. Після повернення відповідачем грошових коштів за даною угодою у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США, Позивач зобов'язується в термін 7 (семи) календарних днів подати до приватного виконавця заяву про залишення без виконання виконавчого напису №2426 від 20.12.2021 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 1 143 414,08 грн. Відповідач підтверджує, що інших будь-яких претензій та неурегульованих заборгованостей більшої за 300000,00 доларів США з Відповідачем не має, в тому числі по будь-яким борговим розпискам. Дана мирова угода складена в трьох екземплярах, по одному для кожної із Сторін і один екземпляр для Печерського районного суду міста Києва у справу №757/4593/22-ц. Сторони заявляють, що умови мирової угоди не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. Після підписання цієї угоди майнові претензії сторін, щодо вищевказаного майна вважаються врегульованими. У разі невиконання сторонами умов цієї мирової угоди, вона виконується у примусовому порядку згідно законодавства.
20.09.2023 між ОСОБА_4 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_5 , як іпотекодержателем, був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гапон Т.В. та зареєстрований в реєстрі № 2753, відповідно до умов якого, предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 180,6 кв.м.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 , не маючи намір повертати позивачу отримані в позику кошти, в період настання обов'язку з повернення коштів укладають ряд правочинів щодо фіктивного виведення нерухомого майна на пов'язаних між собою осіб.
Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник, щодо якого ухвалено рішення про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його дружина, які укладають угоду про роздільне майно подружжя, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і непорушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст.. 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.
За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним (правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, провадження № 14-260цс19).
Відчуження боржником майна у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення є підставою для визнання угоди недійсною.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В., реєстровий № 1585, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_4 прийняла у власність належну ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 87,5 кв.м було укладено 19.04.2021.
Разом з тим, виконавче провадження № НОМЕР_6, за виконавчим написом №2426 від 20.12.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, посвідченого Русанюком З.З., приватним нотаріусом КМНО, 15.10.2019 за реєстровим № 2432, строк виконання зобов'язання за яким настав 15.02.2020, а саме: сума заборгованості за позикою - 736141,14 грн, що складає еквівалент 30000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2019; сума заборгованості за відсотками - 407272,94 грн. було відкрито лише 23.12.2021.
30.11.2022 була затверджена мирова угода по справі № 757/4593/22-ц між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо грошових зобов'язань останнього перед позивачем.
Наведені обставини спростовують доводи позивача про фраудаторність укладеного ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири № 1585 від 19.04.2021 на користь ОСОБА_4 , адже станом на дату вчинення вказаного правочину жодного судового рішення чи виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 чи її чоловіка ОСОБА_2 на користь позивача не існувало.
Крім того, відповідно до мирової угоди від 30.11.2022 ОСОБА_7 передав ОСОБА_1 у вигляді застави картини у кількості 58 штук (вартість яких складає 180000,00 доларів США), які останній може реалізувати для погашення заборгованості.
Згідно з доказами, наявними у матеріалах справи, ОСОБА_2 виконує свої боргові зобов'язання перед позивачем, про що свідчать розписки про отримання грошових коштів (т. 2 а.с. 156-160).
Таким чином, доводи позивача про відсутність наміру ОСОБА_2 виконувати грошове зобов'язання за договорами позики та розписками, що начебто спонукало останнього укласти фраудаторний правочин на шкоду позивачу, спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову про визнання договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2021 та договору іпотеки від 20.09.2023 недійсними.
Водночас, як встановлено судом, оспорювані договори купівлі-продажу квартири та іпотеки укладено у письмовій формі, з додержанням вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення, сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договори підписані обома сторонами, що підтверджує відповідність договорів внутрішній волі сторін та вимогам законодавства, що звичайно ставляться до них.
Отже, позивачем не підтверджено порушення відповідачами основних принципів цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, а також перевищення ними своїх цивільних прав.
Оскільки, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваних правочинів недійсними, факту порушення його прав чи інтересів з боку відповідачів укладенням спірних договорів, а також того, що в момент вчинення правочинів стороною (сторонами) не додержано встановлених статтею 203 ЦК України вимог, враховуючи положення статті 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.
Згідно положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.12.2024, підлягають скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та договору іпотеки - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.12.2024, якою: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1664941180000; заборонено державним реєстраторам, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1664941180000.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2
відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3
відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4
відповідач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_5
Суддя Р.В. Новак