Справа №:755/1888/26
Провадження №: 1-кс/755/1405/26
"01" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000306 від 05.02.2026 року, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Слобідка Калинівського району Вінницької області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючої, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського УП ГУНП у в м. Києві звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 05.02.2026 року близько 11 години 30 хвилин у квартирі АДРЕСА_3 , у ході конфлікту між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій у вигляді можливості спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому і бажаючи настання таких наслідків, взяла зі столу ніж та завдала ним потерпілому ОСОБА_7 один удар в область грудної клітини, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.
05.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.02.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.02.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.02.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.02.2026 року, протоколом проведення особистого обшуку особи, затриманої в порядку в порядку ч.3 ст. 208 КПК України, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 05.02.2026 року, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 06.02.2026 року, протоколом обшуку від 05.02.2025 року, протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 05.02.2026 року, речовими доказами та іншими доказами в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 06.02.2026 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05.04.2026 року, включно.
Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 30.03.2026 року строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження продовжено до трьох місяців.
Однак, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 закінчується 05.04.2026 року, водночас для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій.
Крім того, у клопотанні зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та про неможливість запобіганням указаним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на необґрунтованість ризиків, зазначених слідчим, та підозрюваної, яка підтримала думку свого захисника, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 раніше неодноразово судима, зокрема раніше вже була засуджена за злочини проти життя та здоров'я, офіційно не працює, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а тому, враховуючи викладене, суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик ухилення від слідства і суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, і запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в умовах воєнного стану.
Крім цього, з моменту застосування судом відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням її під вартою, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а за станом здоров'я підозрювана не може перебувати під вартою.
Отже, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та продовжити підозрюваній ОСОБА_4 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав визначати розмір застави ОСОБА_4 , оскільки вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ, у межах строку досудового розслідування, а саме до 04 травня 2026 року, включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: