Справа №:755/4462/26
Провадження №: 1-кс/755/1309/26
"01" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000708 від 24.03.2026 року, про арешт майна,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
До Дніпровського районного суд м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000708 від 24.03.2026 року, про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що 23.03.2026 року за адресою: м. Київ, вул. Миколайчука, 13-А, у громадянина ОСОБА_4 виявлено та вилучено паспорт громадянина України з ознаками підробки, видане на ім'я ОСОБА_5 .
Так, 23.03.2026 року в ході огляду місця події за адресою: місто Київ, вулиця Миколайчука, 13-А , у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено: паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , виданий 10 жовтня 2012 року, ідентифікаційний код з номером НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , витяг про місце проживання на ім?я ОСОБА_5 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , серія та номер НОМЕР_3 , мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max», IMEI : НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_6 , які 24.03.2026 року визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, з метою збереження речового доказу прокурор звернувся із клопотанням про накладення арешту на вказані об'єкти нерухомого майна.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України власник майна про розгляд указаного клопотання не повідомлявся.
Вислухавши доводи прокурора, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення, та про необхідність накладення арешту на майно, на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а також з метою збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вказане майно в частині накладення арешту на паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , виданий 10 жовтня 2012 року, ідентифікаційний код з номером НОМЕР_2 ім'я ОСОБА_5 , витяг про місце проживання на ім?я ОСОБА_5 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер НОМЕР_3 ,.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти арешт на документи з ознаками підробки на ім'я ОСОБА_5 , а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , виданий 10 жовтня 2012 року, ідентифікаційний код з номером НОМЕР_2 ім'я ОСОБА_5 , витяг про місце проживання на ім?я ОСОБА_5 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер НОМЕР_3 , шляхом заборони користування та розпорядження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: