Справа № 755/3994/26
Провадження №: 2-а/755/315/26
про відкриття провадження у справі
"20" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладеннгя адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 через представника - адвоката Пономаренко Юлію Вікторівну з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладеннгя адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) № Б/314 від 13 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн - скасувати, a провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Зазначену справу передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 ст. 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Згідно ч. 6 ст. 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
До позовної заяви долучено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що позивач про існування оскаржуваної постанови дізнався та ознайомився лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме 08 січня 2026 року.
З цим позовом позивач звернувся до суду 17 січня 2026 року.
Вивчивши обґрунтування поданої заяви та долучені докази, беручи до уваги положення ст. 55 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини, суд убачає підстави для визнання причин пропуску процесуального строку поважними, та вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що: позивач має адміністративну процесуальну дієздатність ; позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
За положеннями ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За таких обставин, вважаю що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Щодо викладеного в змісті позовної заяви клопотання представника позивача про призначення та розгляд даної справи в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. (ч. 6 ст. 262 КАС України)
Представник позивача не обґрунтовує своє клопотання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В той же час, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є незгода позивача з оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення, отже характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В свою чергу, клопотання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не є належним чином вмотивованим та обґрунтованим, що дозволило б суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Представник позивача не наводить жодних доводів на обґрунтування того, які процесуальні дії можуть бути вчинені лише в разі проведення судового засідання з викликом учасників справи.
Суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 листопада 2006 року (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Ураховуючи вказану позицію Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції, суд вбачає доцільним здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За таких умов позивач не позбавлений можливості в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, викласти свої аргументи в письмових поясненнях, якщо їх не було наведено представником у позовній заяві.
Слід зазначити, що спрощене провадження як з викликом так і без виклику сторін спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими законодавством.
Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а також особливості подання заяв по суті справи визначені ст. ст. 268, 269 КАС України.
Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 268-269, 286 КАС України, суддя,-
Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення з позовом до суду.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладеннгя адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням положень ст. 286 КАС України, роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву, який має відповідати положенням ст. 162 КАС України, до початку розгляду справи по суті.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Роз'яснити, що ознайомитися з матеріалами справи можливо особисто в приміщенні суду або через систему «Електронний суд» (для відображення справи в особистому електронному кабінеті необхідно через особистий електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подати заяву про внесення даних РНОКПП або ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи, в якій буде зазначений РНОКПП або ЄДРПОУ відповідного учасника).
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (ч. 3 ст. 293 КАС України).
Суддя