Номер провадження 1-кс/754/749/26
Справа № 754/5048/26
Іменем України
02 квітня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025100030002339 від 13.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
31 березня 2026 року захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12025100030002339 від 13.08.2025 року, відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року про накладення арешту на майно із забороною його відчуження, розпорядження та користування, - на мотоцикл марки «Dukati Monster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2019 року випуску, чорного кольору, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 . Мотоцикл було вилучено з фактичного володіння у ОСОБА_4 12 серпня 2025 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Вважає, що подальше застосування арешту щодо транспортного засобу є непропорційним втручанням у право власності та не відповідає критеріям необхідності й обґрунтованості.
В судове засідання прокурор, представник власника майна та власник майна не з'явилися, повідомлялися належним чином, жодних заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.
Відповідно до ст. 174 ПК України клопотання про скасування арешту майна розглядається слідчим суддею не пізніше 3-х днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно, при цьому обов'язкова присутність зазначених осіб у такому розгляді кримінальним процесуальним законом не передбачена.
Згідно із ч. 1 ст. 172 КПК України, яку слідчий суддя вважає за можливе застосувати за аналогією, неприбуття належним чином повідомлених осіб у судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна, - не перешкоджає розгляду клопотання. З огляду на зазначене та беручи до уваги розумність строків, як одну із засад кримінального судочинства, а також те, що особи повідомлялися належним чином, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності вказаних осіб.
Перевіривши матеріали провадження за клопотанням представника власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.08.2025 вбачається, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим в клопотанні доведено необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, і може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 13.08.2025 рокумотоцикл марки «Dukati Monster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2019 року випуску, чорного кольору визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Так, слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12025100030002339 від 13.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100030002339 від 13.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК Українитриває, по справі необхідно провести певні слідчі дії, для визначення обставин справи, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів того, що підстава для накладення арешту на майно, яка існувала на момент винесення відповідної ухвали слідчим суддею, відпала, - сторонами не надано. Зокрема, доказів того, що проведені необхідні судові експертизи транспортного засобу тощо.
Подане представником власника майна клопотання про скасування арешту майна також не містить переконливого обґрунтування того, що застосування арешту є непропорційним втручанням у права власності та не відповідає критеріям необхідності.
Накладення арешту на майно особи, безумовно, є втручанням у право особи на володіння ним та становить певний тягар для такої особи. Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (частина четверта статті 41). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.
Разом з тим, право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства.
Проаналізувавши наведені заявником аргументи, слідчий суддя не знаходить підстав для висновку, про те, що арешт на майно накладено необґрунтовано чи станом на день розгляду клопотання відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя бере до уваги, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як заявник не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності скасування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до принципу диспозитивності кримінального провадження, його сторони є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, в судовому засіданні встановлено, щомотоцикл марки «Dukati Monster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2019 року випуску, чорного кольору, є речовим доказом, може мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності, а також з метою збереження вказаного речового доказу у кримінальному провадженні до вирішення його долі по суті, відповідно до положень ст. 100 КПК України, - підстав сумніватися в розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025100030002339 від 13.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1