ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4783/24
провадження № 2/753/1171/26
"02" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору дарування,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору дарування.
В судове засідання, призначене на 19.02.2026 року позивач та представник позивача не з'явились. Направлена на вказану у позовній заяві адресу для листування позивача судова повістка про виклик від 09.12.2025 про призначене судове засідання на 19.02.2026 року о 12 год. 00 хв., була отримана позивачем, про що свідчить його підпис та відповідні відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Судова повістка» від 09.12.2025 щодо призначеного судового засідання на 19.02.2026 о 12 год. 00 хв., доставлено до електронного кабінету представника позивача - адвокатаСолода Р.В., 10.12.2025 року.
Судове засідання відкладено на 02.04.2026 року.
В судове засідання, призначене на 02.04.2026 року позивач та представник позивача повторно не з'явились. Направлена на вказану у позовній заяві адресу для листування позивача судова повістка про виклик від 19.02.2026 про призначене судове засідання на 02.04.2026 року о 14 год. 00 хв., була отримана позивачем, про що свідчить результат перевірки відстеження поштового відправлення (трекінг відправлень Укрпошта).
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Судова повістка» від 19.02.2026 щодо призначеного судового засідання на 02.04.2026 року о 14 год. 00 хв., доставлено до електронного кабінету представника позивача - адвокатаСолода Р.В., 21.02.2026 року.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 7 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 2 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц та інших судових рішеннях суду касаційної інстанції.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивач, не скориставшись належними йому процесуальними правами, повторно та без поважних причин не з'явився у судові засідання, призначені на 19.02.2026 та 02.04.2026 й не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору дарування, без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що така неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення цього спору.
Залишення позову без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням його права доступу до суду, адже після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
Щодо заходів забезпечення позову, слід зазначити наступне.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2024 року, задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову у вказаній справі. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1289369080000).
Відповідно до вимог ч.9 ст. ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2024 року у справі № 753/4783/24.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору дарування - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2024 року у справі № 753/4783/24,а саме арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1289369080000).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА