ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23594/24
провадження № 2/753/255/26
02 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва:
в складі головуючого судді Цимбал І.К.,
при секретарі Козін В.Є.
з участю сторін: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист прав споживачів,
Суть справи.
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій, посилаючись на те, що сторони уклали договір про надання освітніх послуг, який відповідач не виконала у повному обсязі. Позивач зверталась до відповідача щодо виконання договору, проте тривалий час виконання договору відповідач не відновила. Позивач звернулась до відповідача з вимогою повернути частину коштів в розмірі, що дорівнює невиконаній частині договору, проте відповідач відмовилась. Позивач направила відповідачу претензію щодо розірвання договору, повернення оплати та сплату штрафних санкцій, проте відповідач відповіді не надала, у зв'язку з чим позивач вимушена була звернутися до суду з даним позовом.
Рух справи.
02.12.2024 визначено головуючого суддю.
03.12.2024 надано запит до ГІОЦ/КМДА.
10.12.2024 отримано відповідь з ГІОЦ/КМДА.
12.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 30.01.2025.
20.01.2025 надійшов відзив на позов /а.с. 87 - 94/.
30.01.2025 судовий розгляд відкладено за клопотання сторін на 01.04.2025.
01.04.2025 в судовому засіданні оголошена перерва до 05.05.2025 для явки відповідача в судове засідання, яка визнана судом обов'язковою.
05.05.2025 судове засідання відкладено на 17.06.2025 за клопотанням представника відповідача.
17.06.2025 розгляд справи не відбувся, лікарняний головуючого.
25.08.2025 судове засідання відкладено на 24.09.2025 за клопотанням представника позивача.
24.09.2025 розгляд справи не відбувся, лікарняний головуючого.
06.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
09.10.2025 постановлена ухвала про відновлення судового розгляду, судовий розгляд призначено на 15.10.2025.
15.10.2025 судове засідання відкладено на 22.10.2025 за клопотанням позивача.
22.10.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2025 за клопотанням представника відповідача.
19.11.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.
10.12.2025 судове засідання відкладено на 19.01.2026 у зв'язку з неявкою позивача.
19.01.2026 судове засідання відкладено на 05.02.2026, у зв'язку з неявкою сторін.
05.02.2026 судове засідання не відбулось відпустка головуючого судді.
03.03.2026 судове засідання не відбулось відпустка головуючого судді.
30.03.2026 судове засіданні не відбулось відпустка головуючого судді.
01.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
02.04.2026 ухвалено рішення.
Доводи учасників справи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позові та пояснила, що відповідач протягом чотирьох років безпідставно користується її грошовими коштами сплаченими за надання освітніх послуг, які відповідач не надала у повному обсязі, а тому відповідно до законодавства про захист прав споживачів має сплатити на користь позивача усі передбачені законом штрафні санкції та повернути оплачену позивач суму коштів. Позивач зазначає, що відповідач не надала належних доказів на підтвердження неможливості виконання взятих на себе обов'язків щодо надання освітніх послуг, а також доказів неможливості повернути кошти сплачені позивачем.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав зазначених у відзиві та пояснили, що правовідносини, які склалися між сторонами не регулюються законодавством про захист прав споживачів, оскільки відповідач не надавала освітні послуги в розумінні профільного закону, оскільки не має ліцензії на викладацьку діяльність. Відповідач пропонувала консультативні інформаційні курси, широкому загалу через свою Інстаграм сторінку, за оплату і які забажала пройти позивач. Відповідач виконала свої обов'язки щодо надання консультацій на 50%, і не мала можливості завершити останні, через повномасштабне військове вторгнення РФ до України та початок бойових дій. За таких обставин доступ до приміщення в якому були відповідні матеріали курсу було для відповідача закрито, що не змінилось і на даний час. Відповідач не повертала кошти позивачу, оскільки мала надію, що обставини, які зумовили зупинку її діяльності минуть, проте коли стало очевидним, що такі обставини найближчим часомне зміняться, відповідач почала вимагати від відповідач сплату суми кошти, яка значно перевищувала сплачену нею суму. Відповідач готова сплатити позивачу кошти у розмірі вартості половину курсу, оплаченого останньою.
Обставини справи.
Із бізнес сторінки у соціальній мережі Instagram (Інстаграм) AFD (adfkiev), вбачається що відповідач є засновницею навчального центру академії моди та дизайну, яка має унікальну методику навчання направлену на швидку оновлення колекцій; 100% практику на курсах без води; викладачами є практикуючі фахівці в індустрії моди; має зручне місце розташування; власний експериментальний цех з фахівцями; власне виробництво для пошиття колекцій; платформу швейного обладнання для коворкінгу. До переліку послуг як освіта, визначеного на сторінці, входить курси; майстер - класи; індивідуальні консультації; бізнес - тури на міжнародні виставки. «Бренд одягу з нуля» на сторінці, визначено як курс.
Згідно договору публічної оферти про надання послуг ФОП ОСОБА_2 надає послуги онлайн курсів.
30.11.2021 позивачем сплачено відповідачу ІПН НОМЕР_1 , за проходження курсу «Бренд одягу з нуля» (далі - курс) 14 898,00 грн.
Зазначений курс був розрахованийна 4 календарні місяці, згідно копій листування сторін щодо надання онлайн курсу, його розкладу та оплати, яку позивач здійснила 30.11.2021.
06.12.2021 відбувся початок курсу, що відповідачем анонсовано на її телеграм каналі «ІНФОРМАЦІЯ_1». Також зазначена інформація містилась у створенійвідповідачем Viber-групи «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - Viber-група), яка і була основним джерелом інформації щодо проведення курсу для позивача.
Відповідно до програми наданою академію AFD, а саме представником академії відповідачем, курс повинен включати 33 заняття (по дві години кожна лекція), два рази на тиждень, яку було сплачено позивачем в повному обсязі. Останнє заняття відбулось 22.02.2022, яке було 17 за розкладом.
Таким чином відповідачем було надано половину навчальних послуг (50% курсу) відповідно до розкладу занять, а останні 16 занять не було проведено відповідно до програми
Позивач неодноразово зверталась до відповідача щодо продовження курсу, проте чіткої відповіді надано не було.
14.02.2023 позивач знову звернулась уViber-группу, щодо продовження курсу, а саме 16 останніх занять або запропонувала повернення частини коштів, але відповідачповідомила, що курс буде відновлено найближчими місяцями і кошти сплачені за послуги, відповідач бажання повернути не виявила.
Станом на 13.08.2024 та на даний час зазначений курс відновлено не було.
Позивач направиввідповідачу засобами електронного зв'язку - месенджером Viber електронну претензію щодо невиконання стороною зобов'язання від 13.08.2024 (далі - претензія). Зазначена Претензія була надіслана в Viberгрупу та на особистий месенджер Viberвідповідача, а також поштовою кореспонденцією «Укрпошта», проте відповідач не надала жодної відповіді щодо досудового врегулювання спору.
Згідно посилань на інтернет сторінку ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що останній містить посилання на договір оферти про надання послуг виконавцем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 . Адреса місця розташування академії визначена м. Київ, вул. Предславинська, 35 офіс 402, корпус 21, за якою згідно відкритих даних з Опендабот, розташований АТ «Київський завод «Радар», який належить до АТ «Українська оборонна промисловість».
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, один із видів діяльності ФОП ОСОБА_2 була допоміжна діяльність у сфері освіти і припинена 20.05.2024.
Згідно договору оренди нерухомого майна від 01.06.2020 та акту приймання - передачі орендованого майна, відповідач орендувала в АТ «Київський завод «Радар» нежитлове приміщення у корпусі 21 по вул. Предславинська, 35 в м. Києві.
Згідно листа ТПП України № 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 остання засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресія РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними не відворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності, тощо.
Мотиви з який суд виходив при прийнятті рішення та положення застосованого закону.
Згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 22 Закону України «Про освіту», права та обов'язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов'язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти.
Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).
Заклад освіти як суб'єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти.
Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про освіту», освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства.
Враховуючи, що основним видом діяльності відповідача як фізичної особи підприємцяне була освітня діяльність, а також відповідач не мала ліцензії на надання освітніх послуг, на правовідносини сторін не розповсюджується вимоги Закону України «Про освіту».
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч.ч. 1 - 2 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Таким чином між сторонами був укладений договір про надання послуг (договір), що відповідає вимогам ст. 6 ст. 627 ЦК України. Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача про те, що у договорі не визначено строку його виконання, оскільки в подальшому як додаток до договору було надано розклад та період виконання договору, що також було зазначено у рекламі курсу, зокрема 4 місяці.
Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного вище вбачається, що відповідач орендувала офісне приміщення за адресою, де знаходиться АТ «Українська оборонна промисловість», яке після початку повномасштабного військового вторгнення РФ та територію України заборонило доступ будь яких осіб на територію комплексу, що не спростовано позивачем.
Згідно п.п.6.1., 6.3 договору виконавець не несе відповідальності перед замовником за виникнення затримок у наданні послуги, якщо такі затримки знаходяться поза межами контролю з боку виконавця. Виконавець не несе відповідальність перед замовником за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо воно виникло внаслідок дії форс - мажорних обставин, як то військові дії.
Позивач зазначає, що договору на який посилається відповідач не було, на час виникнення між сторонами відповідних правовідносин, проте навіть за таких обставин, мають місце форс мажорні обставини у виді військової агресії, і такі підстави для звільнення від відповідальності врегульовані цивільним законодавством наведеним вище.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що невиконання укладеного сторонами договору з боку відповідача мало місце через форс - мажорні обставини, що наведені вище, а за таких обставин відповідач звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, зокрема у вигляді штрафних санкцій.
Крім того, враховуючи те, що відповідач виконав умови договору на 50%, відшкодуванню підлягає сума в розмірі невиконаного зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Судові витрати розподілити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист прав споживачівзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 сплачені кошти за договором про надання послуг в розмірі 7 449 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.04.2026.
Головуючий: