Справа № 711/1994/26
Номер провадження 1-кп/711/347/26
02 квітня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025250000000178 від 05.08.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мурмаши, Кольського району, Мурманської області, російської федерації, громадянина росії, з середньою спеціальною освітою, розлученого, мешканця АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Redmi Note 9T» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), 12.09.2023 о 21 год 29 хв за допомогою інтернет-месенджеру «Telegram», з належного йому акаунта з іменем « ОСОБА_6 » (id ОСОБА_7 ), у ОСОБА_8 !», після допису (публікації) у вигляді відеоролику з виступом проросійської журналістки ОСОБА_9 , який супроводжується написом наступного змісту: «ЗАПАДУ НЕ НУЖНА ПОБЕДА УКРАИНЫ» (мов. оригіналу), розмістив коментар такого змісту: «Россия воюет с Западом, от Окраины только живая сила необходима…» (мовою оригіналу), у якому міститься виправдовування збройної агресії рф проти України.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 436 2 КК України, - виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Окрім того, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Redmi Note 9T» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), 01.01.2024 о 10 год 12 хв, повторно, за допомогою інтернет-месенджеру «Telegram», з належного йому акаунта з іменем « ОСОБА_6 » ( ОСОБА_10 ) у Telegram-групі « ОСОБА_11 !» до коментаря користувача « ОСОБА_12 » (id: НОМЕР_3 ) у вигляді текстового повідомлення, наступного змісту: «Спасибо за доброе слово, котрое в 2024-год, редкость! Я не могу понять, зачем разрушать, если люди были созданы для созидания?» (мов. оригіналу), розмістив коментар такого змісту: «Этот вопрос, надо задать Англо-саксам…эти тараканы, только, всё уничтожают… У России не осталось терпения, как начать защищать себя…Посмотрите на карту, где базируются войска НАТО и вы все поймёте» (мовою оригіналу), у якому міститься виправдування збройної агресії рф проти України.
Також, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Redmi Note 9T» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), 26.03.2024 о 18 год 13 хв за допомогою інтернет-месенджеру «Telegram», з належного йому акаунта з іменем « ОСОБА_6 » (id ОСОБА_7 ), у Telegram-групі « ОСОБА_11 !», після допису (публікації) у вигляді зображення зруйнованої ТЕЦ який супроводжується написом наступного змісту: «Так после обстрела выглядит ТЭЦ-5 в ОСОБА_13 лишился основных мощностей тепло и электрогенерации. Восстановление предприятия займёт не один год, заявил его директор ОСОБА_14 . Для этого понадобится изготовление эксклюзивного обородувания энергоблоков, турбин и генераторов», розмістив коментар такого змісту: «Россия воюет с Западом, от Окраины только живая сила необходима…» (мовою оригіналу), розмістив коментар такого змісту: «Вы не забывайте, что мы воюем с НАТО… Пока те твари, не получат по зубам, ничего не изменится…» (мовою оригіналу) у якому міститься виправдовування збройної агресії рф проти України.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про факти збройної агресії рф проти України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Redmi Note 9T» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), 31.08.2024 о 00 год 29 хв за допомогою інтернет-месенджеру «Telegram», з належного йому акаунта з іменем « ОСОБА_6 » (id ОСОБА_7 ), у Telegram-групі « ОСОБА_11 !», після допису (публікації) від 30.08.2024 у вигляді відеозапису який супроводжується дописом наступного змісту: «Уточнённая информация о последствиях воздушной атаки кассетными боєприпасами из РСЗО «Вампир» Вооруженными силами Украины на город Белгород и Белгородский район. Ранены 37 мирных жителей, из них 6 детей. В тяжёлом состоянии семь взрослых и трое детей. Все пострадавшие доставлены в медицинские учреждения Белгорода. Вся необходимая помощь оказывается» (мов. оригіналу), розмістив коментар такого змісту: «Это не народ -это Твари…Они до сих пор думают, что Донецк обстреливали Русские…» (мов. оригіналу) у якому міститься виправдовування збройної агресії рф проти України.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 436 2 КК України, - виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, не оспорює та не заперечує. Пояснив, що він через мережу Інтернет дивився телепередачі різного роду, в тому числі і російські, тому піддався впливу пропаганди, яка там лунала. Під дією цього впливу він і написав ті коментарі, які відображені в обвинувальному акті. Після аналізу своєї поведінки, спілкування з друзями, які на даний час воюють в лавах ЗСУ, які пояснили йому що дійсно відбувається, він зробив для себе належні висновки, визнає, що агресором та суб'єктом, який розпочав вторгнення та війну в Україні, є саме рф. Він не підтримує такі дії держави, громадянином якої він є, на цей час допомагає ЗСУ донатами. Він народився в росії, а потім з батьками, які вже померли, переїхали в Україну, живе тут довгий час, має посвідку на проживання, є батьківська квартира. Його родичи двоюрідні знаходяться на території росії, але він з ними тему війни ніколи не обговорює, тільки вітає зі святами. Українську мову він розуміє, гарно читає, тільки писати не вміє, але навчається цьому. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення. Також просив врахувати що під час досудового розслідування він визнавав свою провину, зробив для себе належні висновки, засуджує свою поведінку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує: за ч. 1 ст. 436-2 КК України - виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році; за ч.3 ст. 436-2 КК України - виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться - ч.1 с. 436-2 КК України до категорії нетяжких злочинів, ч. 3 ст. 436-2 КК України до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, раніше не судимий, особою з інвалідністю не являється, вину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово вибачався за вчинене та висловлював жаль з цього приводу, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, згідно якої - при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, у якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає добровільне перерахування на підтримку Збройних Сил України власних грошових коштів в сумі 5000,00 грн, розуміючи нагальні потреби ЗСУ у необхідній техніці та амуніції для боротьби зі збройною агресією російської федерації, що підтверджується квитанцією № 0004 від 01.03.2026.
Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду від 19.07.2023 у справі № 442/2407/22.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, який тимчасово не працює, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до висновку досудової доповіді Придніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. На думку органу пробації останній може виправитись без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган з питань пробації вважає доцільним крім обов'язків, передбачених частиною 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також додаткові обов'язки у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 76 КК України - у виді дотримання встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій та проведення дозвілля, а саме: прочитати наявні у бібліотеці імені Лесі Українки за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200 або онлайн, наступну літературу:
-«І Янгол з автоматом на плечі», автор ОСОБА_15 ;
-«Євразійський розлам. Україна в добу гібридних викликів», автор ОСОБА_16 ;
-«Україна в епоху війномиру», автор ОСОБА_17 ;
-«Зима наближається», автор ОСОБА_18 ;
-«Ізоляція. Таємні в'язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті», автори ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
-«Євразійський розлам: Україна в добу гібридних викликів», автор Л. Якубова;
-«Донецький аеропорт. Справжня історія», автор ОСОБА_19 ;
-«На щиті. Спогади родини загиблих воїнів. Донецький аеропорт», автор ОСОБА_19 ;
-«На щиті. Спогади родини загиблих воїнів. Дебальцеве.», автор ОСОБА_19 ;
-«На щиті. Спогади родини загиблих воїнів. Іловайськ», автор ОСОБА_19 , з метою подальшого відтворення їх короткого змісту на вимогу уповноваженої особи органу з питань пробації.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, то відповідно до ст. 77 КК України, такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, не призначається.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, суд вважає, що його необхідно залишити до набрання вироком законної сили без змін.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речовий доказ: мобільний телефон «Redmi Note 9T» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), який є власністю ОСОБА_4 та переданий до кімнати зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області, використаний ним як засіб для вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин, до вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.02.2026 № 712/1854/26 в рамках кримінального провадження № 22025250000000178 від 05.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , яке було вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Redmi Note 9T» моделі «M2007J22G» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).
Накладений даною ухвалою слідчого судді арешт після набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне не скасовувати, оскільки речовий доказ - мобільний телефон «Redmi Note 9T» моделі «M2007J22G» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), який є власністю ОСОБА_4 , підлягає спеціальній конфіскації.
Цивільний позов не заявлено.
Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 10108, 56 грн.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
-за ч.3 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 76, п. 6 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 додаткові обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та прочитати наявну у бібліотеці імені Лесі Українки за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200 або онлайн, наступну літературу:
-«І Янгол з автоматом на плечі», автор ОСОБА_15 ;
-«Євразійський розлам. Україна в добу гібридних викликів», автор Л.Якубова;
-«Україна в епоху війномиру», автор ОСОБА_17 ;
-«Зима наближається», автор ОСОБА_18 ;
-«Ізоляція. Таємні в'язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті», автори ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
-«Євразійський розлам: Україна в добу гібридних викликів», автор Л. Якубова;
-«Донецький аеропорт. Справжня історія», автор ОСОБА_19 ;
-«На щиті. Спогади родини загиблих воїнів. Донецький аеропорт», автор ОСОБА_19 ;
-«На щиті. Спогади родини загиблих воїнів. Дебальцеве.», автор ОСОБА_19 ;
-«На щиті. Спогади родини загиблих воїнів. Іловайськ», автор ОСОБА_19 , з метою подальшого відтворення їх короткого змісту на вимогу уповноваженої особи органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта - висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-23/Л/7 від 19.01.2026 в розмірі 10108 (десять тисяч сто вісім ) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп.
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ: мобільний телефон «Redmi Note 9T» моделі «M2007J22G» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), який є власністю ОСОБА_4 , та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1