Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8818/25
Номер провадження 2/711/212/26
31 березня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчик Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про визнання недійсним договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 у частині передачі прав вимоги за Договором №3751424 та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
ТОВ «Коллект Центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
20.10.2025 року відповідач ОСОБА_1 , через систему Електронний суд, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про визнання недійсним договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 у частині передачі прав вимоги за Договором №3751424 та стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.02.2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про визнання недійсним договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 у частині передачі прав вимоги за Договором №3751424 та стягнення моральної шкоди прийняти до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та об'єднано їх в одне провадження.
Розгляд справи за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про визнання недійсним договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 у частині передачі прав вимоги за Договором №3751424 та стягнення моральної шкоди, - продовжено за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
29.01.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
У клопотанні позивач за зустрічним позовом просить суд витребувати у позивача за первісним позовом наступні докази:
- платіжне доручення ТОВ "МІЛОАН" від 14 серпня 2021 року про переказ коштів у розмірі 8 000 гривень на картковий рахунок позичальника за договором № 3751424, в оригіналі або посвідченій банком копії, що містить дату та час операції, найменування та реквізити платника (ТОВ "МІЛОАН"), найменування банку платника, повні реквізити одержувача ( ОСОБА_1 ), номер карткового рахунку одержувача, суму 8 000 гривень, призначення платежу з посиланням на договір № 3751424, підпис уповноваженої особи та печатку банку.
Зазначений доказ може підтвердити або спростувати факт фактичного переказу кредитних коштів ТОВ "МІЛОАН" на рахунок позичальника, що є обов'язковою умовою виникнення кредитного зобов'язання відповідно до статті 1054 ЦК України та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" як правонаступника ТОВ "МІЛОАН".
- банківську виписку з рахунку ТОВ "МІЛОАН" за період з 14 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року з усіма операціями списання та надходження коштів, що містить для операції від 14 серпня 2021 року дату, час, суму 8 000 гривень, мету платежу як видачу кредиту по договору № 3751424, реквізити одержувача платежу, номер платіжного доручення видавця, завірену банком.
Зазначений доказ може підтвердити або спростувати факт списання коштів з рахунку видавця та переведення їх на рахунок позичальника, відповідно до постанови Верховного Суду від 27 березня 2020 року справа № 703/3063/18, де встановлено, що єдиними належними доказами факту передачі коштів є банківські виписки з рахунків кредитора та позичальника.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" як правонаступника ТОВ "МІЛОАН".
- доказ відправлення письмового повідомлення, адресованого безпосередньо мені як боржнику, про заміну кредитора при відступленні права вимоги від 29 листопада 2021 року (від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"), що містить дату та час відправки, назву та реквізити ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", номер та дату договору факторингу № 29-11-102, номер та дату договору кредиту № 3751424, розмір заборгованості на дату цесії, контактні дані нового кредитора та способи здійснення платежів.
Зазначений доказ може підтвердити дотримання або недотримання вимог статті 516 частини 2 Цивільного кодексу України щодо обов'язкового письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", яка є правонаступником ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".
-доказ відправлення їй письмового повідомлення про заміну кредитора при відступленні права вимоги від 10 січня 2023 року (від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"), що містить дату та час відправки, назву та реквізити ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", номер та дату договору цесії № 10-01/2023, номер та дату договору кредиту № 3751424, розмір заборгованості на дату цесії, контактні дані нового кредитора та способи здійснення платежів.
Зазначений доказ може підтвердити дотримання вимог статті 516 частини 2 Цивільного кодексу України.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
-письмову довідку про обіг персональних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містить: правову підставу обробки її персональних даних без її письмової згоди; мету обробки її персональних даних; коло осіб, яким передавалися її персональні дані, з зазначеннм для кожної особи дати передачі, мети передачі та виду переданих даних; дату передачі її персональних даних при цесіях від 29.11.2021 року та 10.01.2023; способи передачі її даних; термін збереження її персональних даних після погашення боргу та умови видалення або архівування даних; технічні та організаційні заходи, запроваджені для захисту її персональних даних, включаючи місце зберігання, шифрування, контроль доступу; факти розкриття її персональних даних при кібератаках чи витоках даних та спосіб реагування компанії на такі розкриття.
Зазначений доказ може підтвердити дотримання або недотримання вимог статей 8, 11 Закону України "Про захист персональних даних" та статті 32 Конституції України, а також обґрунтувати мої вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" як володільця бази персональних даних боржників.
-повний перелік усіх судових справ та позовних заяв, поданих ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до інших боржників у період з 10 січня 2023 року по теперішній час, до матеріалів яких було долучено витяги з реєстрів боржників або інші документи, що містять персональні дані ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із зазначенням: номерів судових справ; найменувань судів, до яких подавались позови; дат подання позовів; прізвищ, імен та по батькові відповідачів (боржників) у цих справах; переліку документів, що містили її персональні дані, які були долучені до кожної з таких справ; обсягу та характеру її персональних даних, що були розкриті у кожній справі.
Зазначений доказ може підтвердити порушення ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" вимог статей 8, 11 Закону України "Про захист персональних даних" та статті 32 Конституції України шляхом неодноразового незаконного розповсюдження її персональних даних третім особам (іншим боржникам) без її згоди, що є обставиною, яка обґрунтовує розмір компенсації моральної шкоди, вимоги про яку зазначено в її зустрічній позовній заяві.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
-письмову згоду всіх суб'єктів персональних даних, що містяться у "Витягу з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023", на обробку та розповсюдження їх персональних даних у судових матеріалах разом із позовами до інших боржників ТОВ “Коллект Центр».
Зазначений доказ може підтвердити системний характер порушення ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" вимог статей 8, 11 Закону України "Про захист персональних даних" та статті 32 Конституції України шляхом неодноразового незаконного розповсюдження персональних даних боржників третім особам (іншим боржникам) без їхньої згоди, що є обставиною, яка обтяжує відповідальність позивача.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
-детальний щоденний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3751424 за період з 10.01.2023 року по 08.09.2025 року у вигляді таблиці, що містить для кожного дня прострочення дату операції, залишок основного боргу, застосовану ставку процентів з посиланням на пункт договору, суму процентів, суму комісії, суму пені, накопичену суму заборгованості та посилання на касові та банківські документи.
Зазначений доказ може підтвердити необґрунтованість розміру заборгованості, заявленої позивачем, відповідно до постанови Верховного Суду від 27 березня 2020 року справа № 703/3063/18, де встановлено, що детальний щоденний розрахунок заборгованості з посиланням на первісні облікові документи є обов'язковим елементом доказу.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"
-письмове пояснення причин розбіжностей у трьох розрахунках заборгованості (від ТОВ "МІЛОАН" - близько 39 520 грн, від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" - 74 320 грн, від ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" - 65 120 грн), що включає обґрунтування застосованих процентних ставок в кожному періоді, причин зміни суми при кожній цесії, додаткових комісій, нарахованих при цесіях, та ставки розрахунку процентів у період від 29.11.2021 року до 10.01.2023 року та від 10.01.2023 року до 08.09.2025 року.
Зазначений доказ може довести необґрунтованість нарахувань позивача та підтвердити порушення частини першої статті 21 Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
-довідку про організаційну структуру ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", що містить інформацію про: наявність та структуру юридичного відділу (департаменту, служби) у складі компанії; посади юристів, що працюють у компанії на постійній основі (штатні працівники); кількість штатних юристів та їх посадові обов'язки; перелік завдань та функцій, що виконуються юридичним відділом компанії, зокрема щодо підготовки та подання позовних заяв до суду; інформацію про те, чи входить до посадових обов'язків штатних юристів (зокрема головного юрисконсульта Ткаченко М.М., яка з 03.06.2024 року обіймає посаду директора) підготовка позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитними договорами; пояснення причин, з яких позивач не використав власних штатних юристів для підготовки позовної заяви у цій справі, а звернувся до зовнішніх підрядників; обґрунтування необхідності залучення сторонніх правників для підготовки позову у справі, що стосується основного напряму діяльності компанії (стягнення заборгованості), з урахуванням того, що компанія є професійним стягувачем боргів.
Зазначений доказ може підтвердити необґрунтованість вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду від 21 травня 2020 року справа № 922/2685/19, витрати на залучення зовнішніх правників при наявності власного кваліфікованого юридичного персоналу не є автоматично необхідними та розумними. Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року справа № 826/1216/16, витрати, які є звичайними адміністративно-господарськими витратами діяльності професійного стягувача боргів, не підлягають перекладенню на іншу сторону.
Доказ знаходиться у ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
З метою самостійного отримання зазначених доказів нею було направлено два інформаційні запити на електронну пошту ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (info@collect center.com.ua), однак жодної відповіді не надійшло.
Витребувані докази мають вирішальне значення для встановлення: факту існування заборгованості внаслідок видачі кредиту відповідно до вимог законодавства про бухгалтерський облік; розміру заборгованості та його відповідності вимогам Закону України "Про споживче кредитування"; законності відступлення права вимоги та дотримання вимог статті 516 ЦК України; законності обробки та розповсюдження персональних даних;- обґрунтованості вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
02.02.2026 року через систему «Електронний суд» до Придніпровського районного суд м. Черкаси надійшло заперечення представника позивача про клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просить відмовити в задоволенні клопотання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій справу просила розглянути у її відсутності.
Вирішуючи клопотання відповідача за первісним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Особа, яка подає позовну заяву (заяву), вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом (заявою) з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку (висновок, викладений у постанові ВС від 29.06.2022 року у справі № № 554/7291/19).
Так, статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об'єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.
В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Судом встановлено, що предметом первісного позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за договором про споживчий кредит №3751424 від 14.08.2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору факторингу від 29.11.2021 року та договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року.
Предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору відступлення права вимоги №10-01/2023 у частині передачі прав вимоги за договором №3751424 та стягнення з ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» моральної шкоди у зв'язку з порушенням Закону України «Про захист персональних даних».
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки клопотання про витребування доказів було подане під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а його розгляд проводиться під час підготовчого провадження у справі, яке було призначене згідно ухвали суду від 10.02.2026 року то суд вважає, що строк подачі клопотання про витребування доказі не пропущено.
Щодо витребування у позивача за первісним позовом платіжного доручення ТОВ "МІЛОАН" від 14.08.2021 року про переказ коштів у розмірі 8 000 гривень на картковий рахунок позичальника за договором № 3751424, в оригіналі або посвідченій банком копії, банківської виписки з рахунку ТОВ "МІЛОАН" за період з 14.08.2021 року по 16.08.2021 року з усіма операціями списання та надходження коштів, що містить для операції від 14.08.2021 року дату, час, суму 8 000 гривень, мету платежу як видачу кредиту по договору № 3751424, реквізити одержувача платежу, номер платіжного доручення видавця, завірену банком, доказу відправлення письмового повідомлення, адресованого безпосередньо їй як боржнику, про заміну кредитора при відступленні права вимоги від 29.11.2021 року (від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"), що містить дату та час відправки, назву та реквізити ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", номер та дату договору факторингу № 29-11-102, номер та дату договору кредиту № 3751424, розмір заборгованості на дату цесії, контактні дані нового кредитора та способи здійснення платежів, доказу відправлення їй письмового повідомлення про заміну кредитора при відступленні права вимоги від 10 січня 2023 року (від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"), що містить дату та час відправки, назву та реквізити ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", номер та дату договору цесії № 10-01/2023, номер та дату договору кредиту № 3751424, розмір заборгованості на дату цесії, контактні дані нового кредитора та способи здійснення платежів, то суд вважає вказати на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки клопотання про витребування доказів було подане під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а його розгляд проводиться під час підготовчого провадження у справі, яке було призначене згідно ухвали суду від 10.02.2026 року то суд вважає, що строк подачі клопотання про витребування доказі не пропущено.
Звертаючись до суду із первісним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 3751424 від 14.08.2021 у розмірі 65120.00 грн. витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000.00 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що саме позивач за первісним позовом повинен довести належними та допустимими доказами отримання відповідачем за первісним позовом кредитних коштів у ТОВ «Мілоан» згідно договору про споживчий кредит №3751424 від 14.08.2021 року та наявність заборгованості за вказаним кредитним договором. Також, саме на позивача покладено обов'язок довести суду правомірність переходу прав вимоги 29.11.2021 року за договором №3751424 від 14.08.2021 від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та 10.01.2023 року від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
Щодо витребування у позивача за первісним позовом письмової довідки про обіг персональних даних ОСОБА_1 , повного перелік усіх судових справ та позовних заяв, поданих ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до інших боржників у період з 10.01.2023 року по теперішній час, до матеріалів яких було долучено витяги з реєстрів боржників або інші документи, письмової згоди всіх суб'єктів персональних даних, що містяться у "Витягу з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023", на обробку та розповсюдження їх персональних даних у судових матеріалах разом із позовами до інших боржників ТОВ “Коллект Центр», що містять персональні дані ОСОБА_1 , суд вважає вказати на наступне.
Так, звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що порушенням відповідачем за зустрічним позовом вимог Закону України «Про захист персональних даних», а саме шляхом додавання до первісної позовної заяви «Рєєстру боржників» їй було завдано моральної шкоди, оскільки вона вимушена була 17.10.2025 року звернутися до лікаря і їй був встановлений діагноз: «Змішаний тривожний та депресивний стан».
Слід зазначити, що право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та 81 ЦПК України.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №686/13212/19.
Таким чином, позивач за первісним позовом повинна довести наявність причинного зв'язку між порушенням на думку позивача відповідачем її прав та наслідками у вигляді встановленого діагнозу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що наявність причинного зв'язку не може бути встановлена на підставі письмової довідки про обіг персональних даних ОСОБА_1 , повного перелік усіх судових справ та позовних заяв, поданих ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до інших боржників у період з 10.01.2023 року по теперішній час та письмової згоди всіх суб'єктів персональних даних.
Щодо витребування у позивача за первісним позовом детального щоденного розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3751424 за період з 10.01.2023 року по 08.09.2025року, письмового пояснення причин розбіжностей у трьох розрахунках заборгованості (від ТОВ "МІЛОАН" - близько 39 520 грн, від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" - 74 320 грн, від ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" - 65 120 грн) та довідки про організаційну структуру ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" то суд вкотре звертає увагу на те, то розмір заборгованості за кредитним договором повинен бути доведений саме позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами.
Письмове пояснення причин розбіжностей у трьох розрахунках заборгованості (від ТОВ "МІЛОАН" - близько 39 520 грн, від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" - 74 320 грн, від ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" - 65 120 грн) не є доказом в розумінні ст. 76 ЦПК України. При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості приймати участі в судових засіданнях (навіть в режимі відеоконфренції) та ставити питання представнику ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" щодо такої розбіжності. Довідка про організаційну структуру ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" не може бути доказом надання правової допомоги саме ОСОБА_2 , оскільки до первісного позову не додано доказів того що позовна заява складена та підписана саме професійним адвокатом.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про витребування доказів.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, -
постановив:
В задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом Бабенко Марини Олександрівни за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про визнання недійсним договір відступлення прав вимоги №10-01/2023 у частині передачі прав вимоги за Договором №3751424 та стягнення моральної шкоди -відмовити .
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р. В. Демчик