Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1267/26
номер провадження 1-кс/695/266/26
31 березня 2026 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 та додані до клопотання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250370000370 від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України про арешт майна,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 та додані до клопотання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250370000370 від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250370000370 від 22.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2026 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.03.2026 №695/1061/26, якою суд задовольнив скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Золотоніського РВП та зобов'язано внести відомості в ЄРДР за ч.1 ст.366 КК України
По даному факту 22.03.2026 розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250370000370, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
26.03.2026 допитано в якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що в серпні 2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000:07:002:0187, яка знаходиться поряд з її домоволодінням за 3-5 м. від паркану, прийшли невідомі особи чоловічої статі, а саме 3 особи, які почали брати грунт. ОСОБА_5 підійшла до даних чоловіків і запитала, що вони тут роблять, на що вони відповіли «беремо грунт на проби». ОСОБА_5 запитала для чого, однак відповіді не отримала, та потім ці ж особи надали документи, а саме проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд електронних комунікацій ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» в м. Золотоноша, Золотоніська міська територіальна громада. 20.02.2026 в мійській раді м. Золотоноша була зустріч із представниками ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» та міськими депутати, де місцеві жителі та ОСОБА_5 повідомили представникам компанії, що дуже близько розташовано по технічній документації буде збудовано вежа стільникового зв'язку компанії «Київстар», та їх це не влаштувало так як шкодитиме ОСОБА_5 та її здоров'ю та якщо буде буревій, який відбувся в 2018 році та пошкодить їй будинок та пошкодить її здоров'ю.
Також до допиту ОСОБА_5 долучила список осіб з підписами про заперечення будівництва даної вежі.
Також відповідно до наданих пояснень начальника управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконавчого комітету Золотоніської міської ради ОСОБА_6 встановлено, що на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 7110400000:06:004:0107 площею 0,0450 га будівництвом вежі мобільного зв'язку не розпочалось, відстань до найближчого житлового будинку може складати не менше 20-30 метрів.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 470011176 від 26.03.2026 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110400000:07:002:0187 площею 0,0450 га на праві власності належить Золотоніській міській раді та передана в оренду на ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», код ЄРДПОУ: 44281999.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 470011352 від 26.03.2026 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110400000:06:004:0107 площею 0,0450 га на праві власності належить Золотоніській міській раді та передана в оренду на ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», код ЄРДПОУ: 44281999.
На теперішній час існує достатня сукупність підстав та розумних підозр вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110400000:07:002:0187 площею 0,0450 га, земельна ділянка 7110400000:06:004:0107 площею 0,0450 га, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Існує достатня сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказані речові докази були знаряддям вчиненого злочину та використовувалися для вчинення кримінального правопорушення, з метою запобігання втрати речових доказів, їх пошкодження, знищення, зміни, продажу та інше виникає необхідність в накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000:07:002:0187 площею 0,0450 га та земельну ділянку 7110400000:06:004:0107 площею 0,0450 га.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речового доказу та запобіганню відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою повного, всебічного досудового розслідування, для збереження речового доказу і недопущення передачі іншим особам шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив: задовольнити клопотання та накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000:07:002:0187 площею 0,0450 га та земельну ділянку 7110400000:06:004:0107 площею 0,0450 га.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник власника майна Золотоніської міської ради - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти заявленого клопотання.
Вислухавши доводи прокурора та представника власника майна, ретельно вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026250370000370 від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Склад злочину за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) є формальним і полягає у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до них неправдивих відомостей або іншому підробленні. Відповідальність настає незалежно від настання реальних тяжких наслідків.
Елементи складу правопорушення:
Об'єкт: суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона: активні дії, що включають: складання або видачу завідомо неправдивих офіційних документів; внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; інше підроблення документів (наприклад, підробка підпису в офіційному документі).
Офіційний документ - це документ, що посвідчує факти, які мають юридичне значення, або надає певні права/покладає обов'язки.
Суб'єкт: спеціальний - лише службова особа (як публічного, так і приватного права).
Суб'єктивна сторона: прямий умисел.
У клопотанні прокурор зазначив, що земельні ділянки, на які просить накласти арешт, являються знаряддям вчиненого злочину та використовувалися для вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що знаряддями вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) є матеріальні об'єкти, що використовуються для складання, видачі завідомо неправдивих документів або внесення до них неправдивих відомостей. До них належать: документи: бланки, журнали, реєстри, електронні носії інформації, які були підроблені; засоби підробки: печатки, штампи, факсиміле, комп'ютерна техніка, принтери, сканери, принтери, за допомогою яких створювалися неправдиві офіційні документи.
Згідно зі ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів. Правова підстава арешту майна прокурором зазначена лише формальним посиланням на положення ст.98 КПК України, що не може розцінюватися як відповідне обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Із матеріалів не вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять постанови про визнання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що судові матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відтак, слідчим суддею в ході розгляду клопотання встановлено, що клопотання прокурора аргументовано припущенням без аргументації на чому воно ґрунтується, без посилання на будь-які фактичні дані. Вказаним припущенням обґрунтовано припущення про можливі порушення закону та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Відомості згідно ч.2 ст. 173 КПК України, що мали б бути враховані слідчим суддею клопотання взагалі не містить. За таких умов слідчий суддя вважає надані докази явно недостатніми для такого серйозного обмеження прав осіб як накладення арешту на майно.
Вважаючи, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, слідчий суддя приходить до обгрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні зазначеного клопотання.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 170-174, 309, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250370000370 від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали оголошено 02.04.2026 року о 08 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1