Справа № 570/964/26
Номер провадження 2/570/1352/2026
02 квітня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір'ю, -
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
У п.3 прохальної частини позовної заяви позивачка просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви.
У мотивувальній частині позовної заяви позивачка ОСОБА_1 , зокрема, зазначає, що її майновий стан не дає змоги сплатити повністю визначений законом розмір судового збору за подання цієї позовної заяви, оскільки позивачка сама виховує п'ятьох дітей, які щодня потребують продуктів харчування, тому така сума є для неї значною.
В обґрунтування підстав для звільнення її від сплати судового збору позивачка наводить положення ч.3 ст.177 ЦПК України та пп. г) ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору
Вивчивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на звернення до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
За положеннями частини четвертої ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень частини першої ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя ст.185 ЦПК України).
За змістом ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна вимога про визначення місця проживання дітей з матір'ю є вимогою немайнового характеру.
Підпунктом 4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 грн., отже ставка судового збору, що підлягає сплаті фізичною особою за зверненням із позовною заявою немайнового характеру становить 1331,20 грн. (3328 х 0,4).
Відповідно до ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У пп.г) п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, якщо особа, яка подає позовну заяву, є, зокрема, членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» також передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відповідно до положень п. 1 частини першої ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справ за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Приписи частини другої ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, суд наголошує на тому, що наведені положення чинного законодавства України передбачають право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
З аналізу правових норм, що наведені у вищезазначених нормативних актах, вбачається, що з метою прийняття рішення про можливість відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, або звільнення позивача від сплати судового збору, суд повинен також враховувати його майновий стан.
Сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов'язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.
До позовної заяви позивачкою додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на її ім'я та на ім'я відповідача ОСОБА_2 , виданого 30.03.2017 р. Управлінням соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, дійсного до 31.10.2031 р., у якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання нею позовної заяви у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 160/12251/20 вказав, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Відтак, не надання позивачем інформації про доходи не дає можливості суду обґрунтовано здійснити оцінку майнового стану позивача для прийняття рішення про її звільнення від сплати судового збору.
У разі ненадання документів, вказаних вище, позивачка повинна сплатити судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.р-н./22030101.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA728999980313151206000017295
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: на виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України надати документ, у якому буде відображено її майновий стан, або доказ сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн.
Якщо позивачка відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачка не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір'ю - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
В разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків позовна заява вважатиметься неподаною і повертатиметься позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гнатущенко Ю.В.