Справа № 569/21969/18
01 квітня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Шупік К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України К.Шупік про звернення стягнення на квартиру, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку, -
Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України К.Шупік звернулася до суду з поданням, в якому просить вирішити питання про звернення стягнення на:
-1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/6 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:070:0651, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою; АДРЕСА_1 ;
- 1/3 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:070:0609, площею 0,0574 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_1 та не зареєстровані за ним в установленому законом порядку, для забезпечення фактичного виконання виконавчого листа № 569/21969/18 виданого 27.04.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області.
В обґрунтування подання державний виконавець Шупік К.В. вказує, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 69948301 з примусового виконання виконавчого листа № 569/21969/18 від 27.04.2021 року виданого Рівненським міським судом про стягнення із ОСОБА_1 завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 156 129,36 грн. та судовий збір в розмірі 2 341,94 грн. Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначає, що загальна сума заборгованості в межах виконавчого провадження № 69948301, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, становить 171 014,85 грн.
У направленому до суду поданні виконавець вказує про проведення перевірки майнового стану та доходів боржника - ОСОБА_1 , за результатами проведення якої виконавцем не виявлено коштів та доходів на які можливо звернути стягнення за виконавчим документом, а також не виявлено зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна.
До подання долучені докази вчинення державним виконавцем дій щодо перевірки майнового стану та вжиття заходів примусового виконання рішення, зокрема щодо арешту коштів боржника.
Представник Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Шупік К.В. в судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити посилаючись на обґрунтованість та доведеність доказами наведених у поданні обставин, покликаючись на те, що рішення суду можливо виконати лише за рахунок майна, про звернення стягнення на яке звернулась до суду.
Заслухавши пояснення представника Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Шупік К.В., дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 69948301 з примусового виконання виконавчого листа № 569/21969/18 від 27.04.2021 року виданого Рівненським міським судом про стягнення із ОСОБА_1 завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 156 129,36 грн. та судовий збір в розмірі 2 341,94 грн. Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
28.09.2022 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_3 . Зазначена постанова, що направлена боржникові, була повернута до відділу ДВС у зв'язку з закінченням строку зберігання рекомендованого листа, що підтверджується відміткою поштового відділення, проставленою на конверті, яким направлялась зазначена постанова (трек номер поштового відправлення 3302811673746), копія якого міститься у матеріалах виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Ці встановлені обставини підтверджують законність вчинення виконавцем дій стосовно надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням і повідомлення боржника про початок примусового виконання рішень відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про виконавче провадження». При цьому, неотримання боржником кореспонденції державної виконавчої служби з причин “за закінченням терміну зберігання» не свідчить про помилкові чи неправомірні дії державного виконавця. Отже, зазначеними встановленими фактичними обставинами справи спростовуються твердження скаржника про його неналежне повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2021 року у справі № 923/713/19 зазначив, що Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо документи виконавчого провадження надсилаються йому за адресою, зазначеною у виконавчому документі (аналогічний за змістом висновок наведено у постановах Верховного Суду від 07.06.2021 року у справі № 910/15292/18, від 11.02.2021 року у справі № 914/223/19).
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
З долучених до подання доказів вбачається, що державним виконавцем здійснювались заходи щодо розшуку майна, коштів та доходів боржника, що доводиться наступним.
Згідно відповіді від 18.02.2026 року ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установ боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями у боржника відсутні відкриті рахунки в установах банків боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Згідно відповіді на запит державного виконавця на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у боржника наявні відкриті рахунки в банківських установах: АТ Універсал Банк, АТ «Державний ощадний банк України», Акціонерне товариство Акцент_банк», АТ БАНК АЛЬЯНС, АТ «Глобус» , АТ КБ «Приватбанк», АТ "ПУМБ", АТ ТАСКОМБАНК, ТОВ "НоваПей", ТОВ «ФК ЕВО».
28.09.2022 року, 20.09.2024 року, 24.01.2025 року, 26.02.2025 року, 11.02.2026 року та 25.02.2026 року в межах виконавчого провадження № 69948301 державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника, якими було накладено арешт на вищезазначені рахунки боржника. Проте, кошти на арештованих рахунках, достатні для погашення заборгованості за відповідним виконавчим провадженням, відсутні.
Згідно відповіді ПФУ боржник пенсію не отримує.
Згідно відповіді ДПСУ про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця боржник отримував дохід за ознакою класифікації доходу:
- під номером 127 (суми виплат у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нараховані та виплачені працівнику в наступні місяці після дати звільнення) у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК АЛЬЯНС» у період 1 квартал 2025 року в сумі 200 грн.,
- під номером 111 (виграші та призи, крім виграшів та призів у державну грошову лотерею) у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВБЕТ Україна» у період 1 квартал 2025 року в сумі 1 183,50 грн.,
- під номером 111 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАРБЛУМ ГЕЙМІНГ» у період 1 квартал 2025 року в сумі 149,93 грн.,
під номером 111 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАРБЛУМ ГЕЙМІНГ» у період 1 квартал 2025 року в сумі 75 425,15 грн.,
- під номером 127 у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК АЛЬЯНС» у період 3 квартал 2025 року в сумі 394,16 грн.,
- під номером 111 у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАРБЛУМ ГЕЙМІНГ» у період 3 квартал 2025 року в сумі 1 199,72 грн.
З наведених розшифрувань отриманих ознак доходу, перелік і зміст яких визначений Довідником ознак доходів фізичних осіб, який є Додатком 2 до Порядкузаповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, вбачається, що суми, отримувані боржником, були разовими виплатами, без наявності в них систематичного характеру, що позбавляло державного виконавця звернути стягнення на такі доходи.
Таким чином у боржника не виявлено систематичні доходи за рахунок відрахування яких можливо було б здійснювати погашення заборгованості на виконання рішення суду. Вказані доводи підтверджені достатніми доказами, що підтверджують встановлені судом обставини.
Судом проаналізовано можливість звернення стягнення на рухоме майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, та встановлено наступне.
Згідно відповіді МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно відповіді на запит державного виконавця Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці встановлено, що майна належного боржнику не виявлено.
Відповідно до відомостей Держпродспоживслужби сільськогосподарська техніка не зареєстрована.
Під час виходу за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що майна, на яке можливо звернути стягнення, у боржника відсутнє, про що державним виконавцем складено акт.
З наведеного випливає, що у боржника відсутнє рухоме майно, внаслідок чого звернути стягнення на це майно не вбачається можливим.
Під час проведення перевірки наявності зареєстрованого за боржником нерухомого майна державним виконавцем встановлено, що за боржником не зареєстровано об'єктів нерухомого майна, що підтверджено листом Рівненського МБТІ від 13.11.2025 року № 717.
В поданні державний виконавець зазначає, що під час здійснення виконавчого провадження було проведено перевірку інформації про перебування боржника в шлюбі з метою виявлення майна, яким він може володіти спільно з іншими особами і за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває у шлюбі.
Водночас, державним виконавцем було проведено перевірку інформації щодо батька та матері боржника та згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько боржника ОСОБА_2 , який володів нерухомим майном, а саме:
-житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:070:0651, площею 0,0397 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:070:0609, площею 0,0574 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Інформація про зареєстроване за батьком боржника ОСОБА_2 доводиться витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (деталізована інформація). Інформація про вчинення актового запису про смерть ОСОБА_2 підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 .
В результаті проведення перевірки ДРАЦС було встановлено факт смерті матері боржника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та також володіла нерухомим майном, а саме: 29/100 частиною домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Інформація про вчинення актового запису про смерть ОСОБА_3 підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 .
Як вбачається з подання та долучених до нього доказів, а також підтверджується поясненнями державного виконавця, наданими в судовому засіданні, на встановлення інформації про смерть батька та матері боржника державним виконавцем було направлено запити до Першої Рівненської державної нотаріальної контори про надання витягів зі Спадкового реєстру щодо відкритих спадкових справ після смерті ОСОБА_2 (батька боржника) та ОСОБА_3 (матері боржника).
З отриманих витягів зі спадкового реєстру встановлено, що після смерті матері боржника ОСОБА_3 спадкова справа не зареєстрована, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини боржник ОСОБА_1 не звертався.
Водночас, боржник ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_2 . Однак, відомості про видані ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спадкове майно відсутні.
З метою встановлення факту прийняття спадщини боржником, 20.09.2023 року державним виконавцем було направлено вимогу до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Хомутовського В. С.
22.09.2023 року до Відділу надійшла відповідь, з якої встановлено, що ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька.
02.02.2026 року державний виконавець направив до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Хомутовського В. С. повторну вимогу, в якій просив вказати інформацію про частку в майні, що успадкована боржником ОСОБА_1
24.02.2026 року приватним нотаріусом Хомутовським В. С. надано відповідь на вимогу державного виконавця з якої вбачається, що інформація про розмір частки успадкованого ОСОБА_1 майна є нотаріальною таємницею.
Як зазначає головний державний виконавець Шупік К.В., у зв'язку з неможливістю отримання інформації від нотаріуса, державним виконавцем було проведено перевірку інформації про осіб, які володіють майном померлого ОСОБА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП), з метою встановлення частки кожного зі співвласників.
Так, з ДРРП було отримано долучене свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 жовтня 2025 року, з якого вбачається, що спадщина складається з 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на праві приватної власності.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2025 року спадкоємцями за законом є:
-дружина померлого - ОСОБА_4 - на 1/3 частку від 1/2 частки житлового будинку;
-мати померлого - ОСОБА_5 - на 1/3 частку від 1/2 частки житлового будинку;
-син померлого - ОСОБА_1 (боржник) - на 1/3 частку від 1/2 частки житлового будинку.
З наведеного вбачається, що боржник успадкував 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Окрім того, померлому батькові боржника на праві приватної власності належала 1/3 частка у праві власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:070:0651, площею 0,0397 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщений вищевказаний житловий будинок.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину 1/2 (однієї другої) частки земельної ділянки, площею 0,0397 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_1 , спадкоємцями за законом є:
-дружина померлого - ОСОБА_4 - на 1/3 частку від 1/2 частки земельної ділянки;
-мати померлого - ОСОБА_5 - на 1/3 частку від 1/2 частки земельної ділянки;
-син померлого - ОСОБА_1 (боржник) - на 1/3 частку від 1/2 частки земельної ділянки.
Відтак, боржник успадкував 1/6 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0397 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_1 .
Також, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01 жовтня 2025 року встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:070:0609, площею 0,0574 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до зазначеного свідоцтва спадкоємцями за законом є три особи, кожному з яких належить по 1/3 частці спадкового майна. Таким чином, боржнику - ОСОБА_1 - належить 1/3 частка вказаної земельної ділянки.
Виконавець вказує, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право власності боржника - ОСОБА_1 на успадковане ним майно у встановленому законом порядку не зареєстровано, що доводиться інформацією з ДРРП.
З встановлених судом обставин та досліджених на їх підтвердження доказів вбачається, що у боржника відсутні кошти та доходи, на які згідно з положеннями ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звертається стягнення в першу чергу. Також у боржника не виявлено належного йому чи зареєстрованого за ним рухомого майна, звернення стягнення на яке передує зверненню стягнення на нерухоме майно.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що виконання рішення можливо забезпечити лише шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить боржникові. Але не зареєстроване за ним у встановленому законом порядку.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Отже, неотримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину саме по собі не може перешкоджати виконанню рішення суду, яке набрало законної сили.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеними в постановах від 03 червня 2020 року у справі № 2-1799/11, від 11 травня 2021 року у справі № 554/4712/15-ц та від 22 грудня 2021 року у справі № 159/889/21.
Боржник не здійснює реєстрацію права власності належного йому майна, що ставить виконання рішення в залежність від його волі і зводить нанівець гарантоване законом примусове виконання рішення суду.
Суд, покликаючись на положення Цивільного кодексу України щодо спадкування, зокрема керуючись статтями 1268-1270 ЦК України, погоджується з доводами державного виконавця про те, що нездійснення боржником державної реєстрації права власності на належні йому частки нерухомого майна не спростовує факту набуття ним майнових прав та не може бути підставою для уникнення виконання судового рішення.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Необхідність вирішення питання про звернення стягнення на майно на всі об'єкти нерухомого майна, успадковані боржником, зумовлена тим, що на момент звернення до суду державному виконавцю не відома вартість майна, а тому виникає необхідність у вирішенні судом питання щодо надання дозволу про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Згідно ч.ч. 10, 11 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Застосування положень ч. 10 ст. 440 ЦПК України та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
Суд зазначає, що доказами, що долучені до подання, доведено неможливість виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на нерухоме майно, зокрема шляхом звернення стягнення на кошти, доходи чи рухоме майно боржника в силу їх відсутності.
У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2024 року у справі № 335/10318/14-ц зазначено, що відсутність державної реєстрації права власності за боржником унеможливлює подальшу примусову реалізацію майна без попереднього вирішення цього питання судом, що й обумовлює необхідність звернення виконавця з відповідним поданням.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шупік К.В. надано належні і допустимі докази про те, що нею вчинено всі можливі дії в ході примусового виконання виконавчого провадження і встановлено відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно боржника в установленому законом порядку та підтверджують те, що на момент звернення з вказаним поданням до суду за відповідачем не зареєстроване право власності на нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи вчинення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шупік К.В. всіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду, звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є крайнім заходом, суд вважає обґрунтованим, а тому відповідно подання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258, 260, 261, 353, 354, 355, 440 ЦПК України, суд, -
Подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України К.Шупік про звернення стягнення на квартиру, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку - задовольнити.
Звернути стягнення на:
-1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/6 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:070:0651, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою; АДРЕСА_1 ;
- 1/3 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:070:0609, площею 0,0574 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належать на праві власності ОСОБА_1 та не зареєстровані за ним в установленому законом порядку, для забезпечення фактичного виконання виконавчого листа № 569/21969/18 виданого 27.04.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.