Справа № 564/830/26
02 квітня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Ажнюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що сторони зареєстрували шлюб 25 листопада 2017 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною звернення до суду з даним позовом вказує те, що спільне сімейне життя у сторін не склалося. Сторони тривалий час разом не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, втартили почуття любові та поваги один до одного.
Подальше перебування в шлюбі з відповідачем вважає неможливим і таким, що суперечить його інтересам, наміру зберегти сім'ю не має.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилася, представник позиваача адвокат Середа О.В. подала письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Частина 1 статті 24 Сімейного кодексу України вказує на те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25 листопада 2017 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне сімейне життя у сторін не склалося. Сторони тривалий час разом не проживають, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують, наміру зберегти сім'ю не мають.
Таким чином, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя сторін, суд дійшов висновку про те, що подальше їх спільне життя та збереження сім'ї є неможливим і таким, що суперечить інтересам позивача та наведені вище обставини є підставою для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову. Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 24, ст. 110, ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , зареєстрований 25 листопада 2017 року Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 218.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 50% судового збору,що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 50% судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп., сплаченого при зверненні до суду згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №2.5433959115.1 від 23.02.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 02 квітня 2026 року.
СуддяР. М. Снітчук