Справа №949/2249/25
02 квітня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.10.2023 року у розмірі 124929,21 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.03.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відповідачем також було погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу “Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 12.10.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля (копія Паспорту кредиту додається до позовної заяви). Після чого із Відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір №б/н від 12.10.2023 року про надання строкового кредиту у розмірі 228300.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково із Відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.
За умовами укладеного кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно п. 4.1. кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього Договору, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти за користування Кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені згідно Графіку. Позивач виконав умови договору та надав Відповідачу кредитні кошти.
Відповідач не надавав своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 22.09.2025 року має заборгованість у розмірі 124929,21 грн., яка складається з наступного: 106286,87 грн. - заборгованість за тілом кредита та 18642,34 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Втім, 18.02.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача Савіхіної А.М. (довіреність №4361-К-Н-О від 14.07.2025) надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за Договором №б/н від 12.10.2023 в розмірі 94068,08 (75425,74 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18642,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками), а також понесеня позивачем витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Згідно клопотання, що надійшло на електронну адресу суду, представник банку Бурець Н.С. (довіреність №8772-К-О від 16.08.2023) просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі на підставі наявних у матеріалах справи доказів та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16.03.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 та підписано Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (додаток в системі "Електронний суд"). Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відповідачем також було погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу “Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 12.10.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля (додаток в системі "Електронний суд"). Після чого із Відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір № б/н від 12.10.2023 року.
Згідно п. 2.1. Договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит (далі - Кредит) на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника) у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в обумовлені цим Договором терміни.
Кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника) НОМЕР_1 (п. 2.2 Договору).
Згідно Умов кредитування, сторони погодили кредит у розмірі 228300,00 грн. на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%, тип процентної ставки - фіксована.
За умовами укладеного кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно п. 4.1. кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього Договору, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти за користування Кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені згідно Графіку. Позивач виконав умови договору та надав Відповідачу кредитні кошти.
12.10.2023 здійснено старт карткового рахунку та 12.10.2023 відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі 228300,00 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ "Приватбанк" № 0000004772970279 від 24.09.2025 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) (додаток в с-мі "Електронний суд").
З виписки за договором № б/н за період за період 12.10.2023 - 24.09.2025 встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами шляхом зняття їх з кредитної картки, здійснював платежі, поповнював картку (додаток в с-мі "Електронний суд").
Однак, відповідач не надавав своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту.
За наданим позивачем розрахунком, з урахуванням часткового погашення заборгованості та зменшенням позовних вимог (а.с.30-31) заборгованість відповідача за договором № б/н від 12.10.2023 укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 05.02.2026 становить 94068,08 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 75425,74 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 18642,34 грн.
Вказані обставини відповідач не оспорив, доказів на спростування зазначеного не надав.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом які істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Всупереч умовам укладеного між сторонами кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач порушив строки погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором.
Таким чином у підписаному відповідачем кредитному договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергу, відповідач не надав жодних доказів на спростування поданого банком розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача та які не спростовані відповідачем, доказів належного виконання ним кредитного договору щодо повернення отриманих кредитних коштів суду не подав, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення "Проніна проти України", №63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006).
Питання про судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, за приписами якої судовій збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Згідно платіжної інструкції №BOJ6P0925B4DNB від 25.09.2025 (додаток в системі "Електронний суд") позивачем при зверненні до суду сплачено 2422,40 грн. судового збору, який слід стягнути з відповідача.
На підставі ст.ст. 11, 15, 16, 203, 205, 207, 526, 611, 626, 628, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,
Позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.10.2023 року у розмірі 94068,08 грн. (дев'яносто чотири тисячі шістдесят вісім гривень вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.