Справа № 559/915/26
Провадження № 1-кп/559/169/2026
"02" квітня 2026 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Дубно обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026186040000035 від 02 березня 2026 року по обвинуваченню
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, українця, громадянина України, тимчасово не працює, раніше судимого 29.09.2025 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,-
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість за вчинення умисного злочину проти власності, а саме, будучи засудженим 29.09.2025 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненим від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення.
02 березня 2026 року, близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту «Майдан Незалежності», неподалік супермаркету «Сім-23», що за адресою: вул. Майдан Незалежності, 3, м. Дубно, Рівненська область, помітив потерпілого ОСОБА_6 , та в цей час у нього виник кримінально протиправний умисел, направлений на умисне завдання удару та фізичного болю.
Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що потерпілий є особою з інвалідністю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_6 та умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівої щоки потерпілого, чим завдав йому фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
До початку підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_6 подав заяву про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України за відмовою від приватного обвинувачення, у зв'язку з тим, що вони примирилися, претензій до нього немає.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав подану заяву, зазначивши, що будь - яких претензій до обвинуваченого не має, наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі.
Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження, повідомив, що з потерпілим примирився.
Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення. Зазначила, що обмежень щодо закриття провадження немає, оскільки вказане правопорушення не пов'язане з домашнім насильством.
Розглядаючи в порядку п.2 ч.3 ст.314, п.7 ч.1 ст.284 КПК України питання про можливість закриття кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1ст.477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема ч.1 ст.126 КК України.
Частиною 4 ст.26 КПК України передбачено, що відмова потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
В судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, не пов'язане з домашнім насильством.
Із урахуванням викладеного, оскільки згідно вільного волевиявлення потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено підставу, передбачену п.7 ч.1 ст.284 КПК України, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження необхідно закрити, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався, судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 284, 314,370-372,477 КПК України,суд -
Кримінальне провадження № 12026186040000035, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України закрити, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя ОСОБА_1