Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/634/26
Провадження № 1-кп/542/94/26
про призначення судового розгляду
02 квітня 2026 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12026170480000046 від 09.02.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Канави, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
31.03.2026 року до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170480000046 від 09.02.2026 року відносно ОСОБА_3 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення судового розгляду зазначеного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду, надавши заяву про проведення судових засідань без її участі.
Обвинувачений, захисник не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.
Заслухавши думку сторін, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і поверненню прокурору не підлягає.
Обвинувачений, захисник отримали обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розпискою.
Кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Новосанжарському районному суду Полтавської області.
Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України не встановлено.
Суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні через відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про можливість призначити судовий розгляд, про час та місце судового засідання повідомити учасників кримінального провадження.
Крім цього, прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, оскільки не має легального джерела доходів та місця роботи, не має постійного місця проживання, має слабкі соціальні зв'язки. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, можливість призначення йому реальної міри покарання у виді позбавлення волі, може ухилитися від суду.
Крім того, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності. Це може призвести до подальших змін показань свідків або відмови свідчити у кримінальному провадженні. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинуваченому відомі повні анкетні дані потерпілої, що також дає змогу здійснювати спроби впливу на неї.
ОСОБА_3 є раніше судимою особою, 06.03.2025 року засуджений Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.345, ч.1 ст.347, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Однак, таке покарання не забезпечило належної поведінки ОСОБА_3 , оскільки останній продовжив свою злочинну діяльність, вчинивши нове умисне тяжке кримінальне правопорушення, тому є реальні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведене вище свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладались на розсуд суду.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані письмові докази, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
Ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.02.2026 року підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 12.04.2026 року.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи питання про обрання (продовження) строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкцією ч.2 ст.121 КК України передбачено позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, таким чином, відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України до обвинуваченого може бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обгрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.02.2026 року.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який у відповідності до положень статті 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків переховування від суду, ризику впливу на свідків та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено лише один вид покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має офіційного та стабільного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, не має дітей, а враховуючи безальтернативність та тяжкість можливого покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду. Обставини, які б утримували його за місцем проживання та нівелювали наведений ризик, відсутні.
При цьому ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Також обвинувачений зможе незаконно вплинути на свідків, враховуючи, що свідки у кримінальному провадженні ще не допитані, суд доходить висновку про те, що існує ризик незаконного впливу на них зі сторони обвинуваченого, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 347 КК України, має непогашену судимість за їх вчинення та наразі відбуває покарання у виді іспитового строку.
Наведені обставини, на переконання суду, дають підстави для висновку про те, що існує ризик продовження чи повторення протиправної поведінки з боку обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначених ризиків. Так, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки вони будуть недостатніми для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція суду обгрунтовується сукупністю всіх без вийнятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
Крім того, згідно практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.
Пунктами 1, 2 частини 4 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини, суд, у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, -
Судовий розгляд кримінального провадження №12026170480000046 від 09.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначити у відкритому судовому засіданні у судовій залі Новосанжарського районного суду Полтавської області на 13 годину 30 хвилин 08.04.2026 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Встановити строк дії даної ухвали з 02 квітня 2026 року по 31 травня 2026 року включно.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, захисника, доставити обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала суду в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1