Справа № 529/233/26
Провадження № 3/529/115/26
іменем України
02 квітня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої у викладачем музичної школи, РНОКПП НОМЕР_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
15.03.2026, близько 19 год. 46 хв. ухилилась від виконання, передбачених законом батьківських обов'язків, визначених ст. 150 СК України, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» щодо догляду та виховання дитини - неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 15.03.2026 близько 19 год. 46 хв. керував транспортним засобом - Хонда Діо, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул.. Тріумфальній, в с-щі Диканька Полтавського району Полтавської області, не маючи права керувати таким транспортним засобом, а саме не отримавши посвідчення водія відповідної категорії. Внаслідок вказаних дій на неповнолітнього ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ч.2 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 подала заяву про розгляд адміністративного матеріалу у її відсутність. Вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю.
Враховуючи, що згідно з вимогами ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.184 КУпАП не є обов'язковою, тому розгляд справи проведено у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх дітей, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 993896 від 16.03.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 у яких остання зазначила, що вона являється матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 16.03.2026 до неї додому приїхав працівник поліції та повідомив, що 15.03.2026 о 19 год. 46 хв. її неповнолітній син ОСОБА_2 по вул. Тріумфальній в с-щі Диканька керував мопедом Хонда діо, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом. Про те що її син їздить на мопеді їй відомо, оскільки вона йому дозволяла, однак наголошувала щоб він не їздив по центральних вулицях;
- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 , відібрані у нього в присутності матері ОСОБА_1 у яких він вказав, що дійсно керував мопедом 15.03.2026 о 19 год. 46 хв. та був зупиненим працівниками поліції, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив про те, що був обізнаний про настання відповідальності за керування транспортним засобом без відповідної категорії.
Таким чином, ОСОБА_1 як мати неповнолітнього ОСОБА_2 не забезпечила належного виховання дитини, як наслідок чого останній керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії, отже вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 не встановлені.
Враховуючи вище викладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, винність якої у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність призначення їй адміністративного стягнення у виді штрафа, в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір»,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафа в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., який стягнути на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко