Справа № 527/360/26
провадження 2/527/539/26
02 квітня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Левицької Т.В.,
за участю секретаря судових засідань - Папенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу №527/360/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», який подано представником позивача Шкапенком Олександром Віталійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позову представник зазначив, що ОСОБА_1 11.08.2025 року уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101754895490163 щодо надання кредиту в розмірі 15000,00 грн строком на 60 місяців (тобто до 10.08.2030 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % щорічно. Станом на 09.02.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 21776,89 грн, яка складається з: 15000 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6431,61 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 345,28 грн - загальний залишок заборгованості за пенею. Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Також варто зазначити, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування».
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101754895490163 від 11.08.2025 року станом на 09.02.2026 у розмірі 21776,89 грн, яка складається з: 15000 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6431,61 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 345,28 грн - загальний залишок заборгованості за пенею, а також 2662,40 грн судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника банку та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, поштове відправлення повернулось з відміткою «адресат відсутній».
Відзиву відповідач не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України,неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
11.08.2025 року ОСОБА_1 підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101754895490163 (далі по тексту Заява). Згідно п. 4 Заяви сума кредиту 15000,00 грн, строк кредиту 60 місяців, зі строком повернення до 10.08.2030 (п. 5), процентна ставка (фіксована) 85 % на рік (п.6). Відповідно до п. 12 Заяви у випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу, підписано електронним підписом за допомогою відкритого ключа. Заяву підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису (а.с.8-9).
11.08.2025 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» шляхом накладення електронного підпису, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеними у Заяві (а.с.7).
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно доч.1ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно Меморіального ордеру № TR.48766733.25003.69110 від 11.08.2025, ОСОБА_1 видано кредит згідно договору № ABH0CT155101754895490163 від 11.08.2025 (а.с.12).
Отже, з досліджених доказів судом встановлено, що АТ «Акцент-Банк» виконало зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6431,61 грн - загального залишку заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що розмір відсотків, встановлений умовами договору, відповідає ЗУ «Про споживче кредитування».
З розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101754895490163 від 11.08.2025 року, станом на 09.02.2026, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 15000,00 грн, заборгованість за процентами становить 6431,61 грн (а.с.11).
Приймаючи до те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 15000,00 грн зобов'язання з їх повернення та сплати відсотків у розмірі, встановленому договором не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6431,61 грн - загального залишку заборгованості за процентами є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 345,28 грн - загального залишку заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 Заяви у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
З розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101754895490163 від 11.08.2025 року, станом на 09.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 за пенею становить 345,28 грн.
Представник позивача зазначив, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Також зазначив, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Вирішуючи питання який саме закон підлягає застосуванню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із: 1)засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
Суд констатує, що частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» встановлено ієрархію нормативно-правових актів, відповідно до якої кодекс і закони є актами однієї юридичної сили.
Разом з тим, згідно ч.ч.1,2 ст. 11 ЗУ «Про правотворчу діяльність» кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання. При прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом.
Отже аналізуючи вказану норму закону, суд зауважує, що оскільки при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом, суд дійшов висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача загального залишку заборгованості за пенею в сумі 345,28 грн до задоволення не підлягають.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 21776,89 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 21431,61 грн, що становить 98,41% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2620,19 грн, що складає 98,41 % від 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) за кредитним договором № АBH0CT155101754895490163 від 11.08.2025 рокустаном на 09.02.2026:
15000,00 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту);
6431,61 грн - заборгованість за процентами,
всього 21431,61 грн (двадцять одна тисяча чотириста тридцять одна грн 61 коп).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у сумі 2620,19 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Суддя Т. В. Левицька