Справа №524/15713/25
Провадження №2/524/1207/26
26 березня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16694 грн, ухвалив таке рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 31.07.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця, було укладено Договір про споживчий кредит № 95583225.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу Кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на Рахунок Позичальника.
10.11.2025 було укладено договір № 10-11_25 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95583225.
Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Відповідач подала суду заяву в якій просила врахувати, що на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі. Звертала увагу на те, що кошти вона отримала в сумі 3400 грн, а тому суму боргу вона вважає завищеною. Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу вважала безпідставно завищеним.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
31.07.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір №95583225, за умовами якого товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором. Кредит надається в розмірі 3500 грн; строк користування кредитними коштами складає 730(днів), який починається з 31.07.2024 та закінчується 30.07.2026(включно) та складається із дисконтного(14 днів) та поточного(716 днів). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за ставкою 328,5% річних(денна процентна ставка - 0,9% за один день) від фактичного залишку кредиту; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою(стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
13.08.2024, 28.08.2024, 13.09.2024, 06.10.2024, 25.10.2024, 17.11.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 були укладені додаткові договори про пролонгацію до договору про споживчий кредит/кредитний договір №95583225.
Відповідно до останнього додаткового договору про пролонгацію 6/95583225 від 17.11.2024 сторони погодили пролонгувати дисконтний(пільговий період) користування кредитними коштами до 01.12.2024. У зв'язку із продовженням дисконтного періоду сторони погодили внести зміни в п. 2.4, 2.5, 2.8 Договору визначивши, що дисконтний період становить 124 дні і завершується 01.12.2024, а поточний період складає 241 день і завершується 30.07.2025.
10.11.2025 було укладено договір № 10-11_25 відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 95583225.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов'язань між сторонами, зокрема обов'язку кредитора надати кошти, а позичальника - повернути кошти та сплатити проценти.
Суд приймає до уваги те, що відповідач факт отримання коштів не заперечувала. Просила зменшити розмір відсотків, посилаючи на їх несправедливий розмір.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Суд наголошує на тому, що в даній справі заявлена позивачем сума боргу за відсотками не є мірою відповідальності відповідача за прострочення виконання зобов'язання, а є платою, яку кредитор отримує за користування його коштами.
В свою чергу, визначений договором №95583225 розмір відсотків(1% в день) відповідає положенням ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Свій обов'язок з повернення кредиту, сплати відсотків відповідач не виконала, у зв'язку із чим суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.
Визначаючи розмір боргу, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача суд враховує наступне. Так, відповідно до додаткової угоди №6 сторони погодили, що поточний період складає 241 день, тобто з 02.12.2024 до 30.07.2025. Отже, розмір відсотків за вказаний період становить 8194 грн((3400 грн*1%)*241 день). До 01.12.2024 діяв пільговий період, відповідно до якого % ставка 0,9% в день, а відтак за період із 31.07.2024 до 25.10.2024 розмір відсотків становив 2740,50 грн, а з 26.10.2024 до 01.12.2024 - 1132,20 грн, а всього: 12066,70 грн. Крім того, з наданого позивачем розрахунку вбачається внесення відповідачем коштів в рахунок погашення процентів в сумі 2996 грн. З цих підстав, суд вважає, що розмір заборгованості за відсотками становить 9070,70 грн.
Отже, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, суд частково(74.70%) задовольняє вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 12470,70 грн, що складається із тіла кредиту в сумі 3400 грн та 9070,70 грн відсотків.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1809.53 грн, пропорціно розміру задоволених позовних вимог.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог становить 6723.00 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Аналізуючи співмірність та пропорційність понесених стороною позивача витрат до предмета спору, складності та значення справи для сторін, обсягу доказів, наданих кожною із сторін, сталістю судової практики та ціну позову, суд приходить до висновку про визначення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 2000 грн.
Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість в розмірі 12470,70 грн та судові витрати в сумі 3809.53 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ