Справа № 369/276/17
Провадження № 6/369/115/26
02 квітня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
судді Лапченко О.М.,
за участі секретаря Дубицької М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Славного Євгена Миколайовича, заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
встановила:
представник заявника - Славний Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, згідно якої просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 23.08.2017 року у цивільній справі № 369/276/17, зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. завершити (закрити) виконавче провадження № 64751392 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , зняти усі накладені арешти в рамках даного виконавчого провадження.
В обґрунтування заяви вказує, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходилась справа № 369/276/17 про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені за прострочення виконання робіт за договором підряду. Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист від 23.08.2017 №369/276/17. У 2021 році стягувач ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця Трофименко М.М. із заявою про відкриття виконавчого провадження. Розглянувши вищевказану заяву, приватним виконавцем Трофименко М.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64751392 від 09.03.2021. 09.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. було винесено постанову про арешт майна боржника у ВП № 64751392. 10.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. було винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 64751392. Станом на дату подачі цієї заяви, стан виконавчого провадження № 64751392 є «Відкрито». В той же час, вже ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 03.07.2023 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну. Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури (абз.3 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства). Вже надалі ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від "12" червня 2024 р. було задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко О.М., затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Відповідно до п.8 затвердженого судом Плану реструктуризації боргів боржника було передбачено, що вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними (прощеними), а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Відповідно до частини четвертої статті 129 КУзПБ у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів. Надалі, Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 19.12.2024 вирішено затвердити Звіт боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 01.11.2024 про виконання Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий Катеринопільским РВ УМВС України в Черкаській області 04.04.2012) від 10.06.2024 №02-45/39, Провадження у справі закрити у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, Звільнити боржника - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства). Відтак, обов'язок ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 відсутній повністю у зв'язку з виконанням ним плану реструктуризації боргів та закриття господарським судом провадження у справі про неплатоспроможність. Вказує, що ОСОБА_2 не звертався до Господарського сулу Черкаської області із кредиторською заявою у справі про неплатоспроможність боржника.
В судовому засіданні представник заявника уточнив вимоги та просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист від 23.08.2017 року у цивільній справі № 369/276/17, заявлені вимоги в цій частині підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в заяві, та просив їх задовольнити повністю.
Стягувач ОСОБА_2 про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання стягувача направлялись ухвала про прийняття справи до провадження та судова повістка, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення стягувача про розгляд справи та неподання у встановлений судом строк пояснень чи заперечень, справа вирішується за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.03.2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені за прострочення виконання робіт за договором підряду - відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені за прострочення виконання робіт за договором підряду скасоване і ухвалене за позовом нове рішення. Заявлений позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за договором підряду від 28 березня 2016 року в розмірі 120 000 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 77,20 грн. В решті позову відмовлено.
На підставі зазначеного рішення суду, Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист.
Згідно повідомлення приватного виконавця Трофименка М.М. на виконанні у приватного виконавця Трофименко М.М. перебуває виконавче провадження ВП № 64751392 з примусового виконання виконавчого листа № 369/276/17, виданого 23.08.2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за договором підряду від 28 березня 2016 року в розмірі 120000 гр. Виконавче провадження ВП № 64751392 відкрито 09.03.2021 року, станом на дату надання відповіді стягнень по виконавчому провадженню не проводилось, виконавче провадження знаходиться в статусі примусового виконання.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 3 липня 2023 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 12 червня 2024 року було задоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко О.М., затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/768/23 від 19 грудня 2024 року вирішено затвердити Звіт боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 1 листопада 2024 року про виконання Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 10 червня 2024 року № 02-45/39, провадження у справі закрито у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, звільнено боржника - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства).
За змістом статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» початком примусового виконання рішення є винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Згідно із частини першої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
Відповідно до частини другої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у п'ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів.
Частиною третьою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, вбачається, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, регламентовано, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до положень частини першої-другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 308/6024/14 зазначено, зокрема, що обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов'язку боржника з підстав, визначених законом (статті 599-601,604-609 ЦК України).
При цьому, зміст частини другої статті 432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання боржником свого обов'язку перед стягувачем поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з чим у боржника буде відсутній обов'язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.
У разі, якщо виконання зобов'язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 грудня 2024 року затверджено Звіт боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 01.11.2024 про виконання Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 від 10.06.2024 № 02-45/39, скасовано накладені пунктом 6 ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у цій справі заходи для забезпечення вимог кредиторів, а саме заборону ОСОБА_1 вчиняти правочини (укладати договори) щодо розпорядження, у тому числі і щодо передачі в заставу (іпотеку), належним йому на праві власності майном, а також обмеження щодо здійснення будь-якого відчуження та розпорядження майном виключно в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, провадження у справі закрито у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів, звільнено боржника - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства).
Серед іншого у мотивувальній частині вказаної ухвали суду зазначено, що вимога боржника визнати такими, що не підлягають виконанню, конкретно визначені боржником виконавчі документи (перелік яких міститься вище), які були видані на виконання судових рішень інших судів чи у зв'язку з відкриттям виконавчих проваджень, задоволенню не підлягає оскільки процедура визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є спеціальною і передбачає, що саме орган, який видав виконавчий документ, вирішує питання про це.
Так, згідно із статтею 328 ГПК України саме суд, який видав виконавчий документ (а не суд у справі про банкрутство), може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Саме інший суд оцінює, чи наявні матеріальні підстави для визнання конкретного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в тому числі - чи й не є вимоги за ним такими, за якими відповідно до ст. 134 Кодексу боржник не звільняється від подальшого виконання вимог.
У цій же справі: а) суд Виконавчих документів не видавав, як і не приймав рішень, на підставі яких вони видані; б) такі Виконавчі документи у матеріалах цієї справи відсутні не були предметом розгляду, судом не досліджувались та не вивчались; в) стягувачі за Виконавчими документами суду у цій справі не відомі, не є учасниками провадження у цій справі, не викликалися і не можуть бути викликані до суду - вирішення ж питання без їх участі є порушенням їх права на судовий захист.
Отже, оскільки ухвалою господарського суду ОСОБА_1 звільнено від боргів (крім вимог, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства), відмовлено у визнані, зокрема виконавчих листів № 2-5919/10 такими, що не підлягають виконанню, зважаючи на те, що борг за вказаним виконавчим листом не є боргом щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; по сплаті аліментів, а також нерозривно не пов'язаний з особистістю фізичної особи, з огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку стягувача, суд дійшов висновку, що вимога заявника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, Законом України «Про виконавче провадження», статей 260-263, 432 ЦПК України, суд,
постановив:
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Славного Євгена Миколайовича, заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий лист № 369/276/17, виданий 23.08.2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за договором підряду від 28 березня 2016 року в розмірі 120 000 гр. та на користь держави судового збору в розмірі 77,20 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя - Лапченко О.М.