Справа № 369/7623/25
Провадження №4-с/369/29/26
02.04.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участю секретаря судового засідання Худинець Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними постанов та їх скасування, зобов'язання вчинити дії,
заінтересовані особи: державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Жук Назар Сергійович, боржник ОСОБА_2
Скаржник звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця. Своі? вимоги заявник мотивує тим, що на виконання рішення суду видано виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.03.2025 року та державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назаром Сергійовичем відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 263 221,00 грн; витрати пов'язані з проведенням оцінки майна в сумі 7 000,00 грн та судовий збір у розмірі 8 052,00 грн. Згідно даного рішення (ВП№ 77691769).
Також на виконання додаткового рішення видано Виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.03.2025 року та державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назаром Сергійовичем відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 57 000,00 грн. (ВП№ 77691947).
У межах ВП № 77691769 та ВП № 77691947 державним виконавцем Жуком Н.С. прийнято постанови про накладення арешту на рахунки боржника.
Боржник ОСОБА_2 скерував до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) по ВП № 77691769 та ВП №77691947 Заяви про зупинення виконавчих проваджень у зв?язку з перебуванням на військовій службі та скасування арештів з рахунків.
Після цього державний виконавець Жук Назар Сергійович по ВП № 77691769 та по ВП 77691947 прийняв постанови про зупинення виконавчих проваджень та поставнови про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку НОМЕР_1 відкритии? в Філія - Головне управління по м. Києву та Киі?вськіи? області АТ "Ощадбанк"; НОМЕР_2 відкритии? в АТ Універсал Банк; НОМЕР_3 відкритии? в oschadbank, що належить боржнику; та з рахунку НОМЕР_3 відкритии? в oschadban; НОМЕР_1 відкритии? в Філія - Головне управління по м. Києву та Киі?вськіи? області АТ «Ощадбанк", що належить боржнику. При цьому підставою вказав: «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546».
Вважає, що оскаржувані постанови про зняття арешту з коштів боржника є передчасними та неправомірними. Жодної із підстав для зняття арешту з коштів, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у вказаних виконавчих провадженнях не існує. Зокрема, сума заборгованості боржником дотепер не сплачена. Серед рахунків боржника немає жодного рахунку зі спеціальним режимом використання. Документальних підтверджень заборони звернення стягнення на кошти також немає. В мотивувальній частині постанов не наведені конкретні фактичні підстави для зняття арешту з коштів, немає посилань на конкретну частину та пункт ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», які могли б деталізувати такі підстави.
Вважає, що спосіб виконання боржником судових рішень в межах ВП № 77691769 та № 77691947 не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для нібито проходження ним військової служби та не свідчить про неможливість вчинення виконавчих дій. Тож постановами про зняття арешту з коштів по ВП № 77691769 та № 77691947 виконавець фактично створив передумови для безперешкодного виведення боржником коштів з усіх своїх рахунків з метою уникнення сплати боргу.
На підставі вищенаведеного скаржник просить:
визнати неправомірною та скасувати постанови державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назара Сергійовича від 08.04.2025 року про зняття арешту з коштів по ВП № 77691769; від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по ВП № 77691769; від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по ВП № 77691769; від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по ВП № 77691947; від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по ВП № 77691947;
зобов'язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жука Назара Сергійовича винести постанову про арешт коштів боржника по ВП № 77691769 та № 77691947.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження по скарзі та витребувано з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №77691769 та №77691947.
10 липня 2025 року Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до суду направлено копії ВП 77691769.
Причини неможливості направити копії ВП 77691947 суду не повідомили та не надали й на час вирішення справи в суді.
В судове засідання скаржниця та її представник не з'явилися. Представник подав до суду заяву, згідно якоі? просить розглянути скаргу без і?х участі, вимоги скарги підтримує у повному обсязі.
Державнии? виконавець Жук Н.С. в судове засідання на розгляд скарги не з'явився, будучи належним чином своєчасно повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду. Причин неявки суду не повідомив, клопотань від нього до суду не надходило. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Боржник за виконавчим листом - ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Конверт повернувся з відміткою «Адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК є належним повідомленням.
Вирішивши питання про можливість розгляду скарги без участі представника стягувача, суд керувався положенням ч.2 ст.450 ЦПК Украі?ни, відповідно до якого неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншоі? посадовоі? особи органу державноі? виконавчоі? служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають і?і? розгляду. Причини неявки, викладені у клопотанні, не визначені цивільним процесуальним законом як такі, внаслідок яких у суду виникає обов?язок відкласти судовии? розгляд справи.
Відтак, скарга розглянута без участі учасників цивільноі? справи, на підставі змісту поданоі? скарги та доданих письмових документів.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
При розгляді справи, судом встановлено що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2024 року у цивільніи? справі за позовом №369/12923/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поділ спільного майна подружжя позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 263 221,00 грн, витрати пов'язані з проведенням оцінки майна в сумі 7 000,00 грн та судовий збір у розмірі 8 052,00 грн.
Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист від 28.03.2025 року на підставі даного рішення та 04.04.2025 року державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назаром Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77691769.
Також додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.01.2025 року по справі № 369/12923/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 57 000,00 грн.
Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист від 28.03.2025 року на підставі даного рішення та 04.04.2025 року державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назаром Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77691947.
У межах виконавчого провадження № 77691769 державний виконавець Жук Н.С. прийняв Постанову про арешт коштів боржника від 04.04.2025 року та Постанову про арешт коштів боржника від 09.04.2025 року.
У межах виконавчого провадження № 77691947 державний виконавець Жук Н.С. виніс Постанову про арешт коштів боржника від 04.04.2025 року.
Боржник ОСОБА_2 скерував до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) у межах виконавчого провадження № 77691769 Заяву № 2 про зупинення виконавчого провадження від 07.04.2025 року, в якій просив зупинити дане виконавче провадження у зв?язку з перебуванням на військовій службі, скасувати всі накладені арешти на майно та рахунки, зупинити та скасувати всі інші виконавчі дії.
08.04.2025 року державний виконавець Жук Назар Сергійович виніс Постанову у виконавчому провадженні № 77691769 про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку НОМЕР_1 відкритии? в Філія - Головне управління по м. Києву та Киі?вськіи? області АТ "Ощадбанк"; НОМЕР_2 відкритии? в АТ Універсал Банк; НОМЕР_3 відкритии? в oschadbank, що належить боржнику. Як підстави винесення постанови встановлено «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546».
09.04.2025 року державний виконавець Жук Назар Сергійович виніс Постанову виконавчому провадженні № 77691769 про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку НОМЕР_3 відкритии? в oschadban; НОМЕР_1 відкритии? в Філія - Головне управління по м. Києву та Киі?вськіи? області АТ «Ощадбанк", що належить боржнику. Як підстави винесення постанови встановлено «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546».
09.04.2025 року державний виконавець Жук Назар Сергійович виніс Постанову виконавчому провадженні № 77691769 про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку НОМЕР_2 відкритии? в АТ Універсал Банк, що належить боржнику. Як підстави винесення постанови встановлено «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546».
Боржник ОСОБА_2 скерував аналогічну Заяву про зупинення виконавчого провадження від 07.04.2025 року у межах виконавчого провадження № 77691947, в якій просив зупинити дане виконавче провадження у зв?язку з перебуванням на військовій службі, скасувати всі накладені арешти на майно та рахунки, зупинити та скасувати всі інші виконавчі дії.
09.04.2025 року державний виконавець Жук Назар Сергійович виніс Постанову у виконавчому провадженні № 77691947 про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку НОМЕР_1 відкритии? в Філія - Головне управління по м. Києву та Киі?вськіи? області АТ "Ощадбанк"; UA263226690000026204501695014 відкритии? в Філія - Головне управління по м. Києву та Киі?вськіи? області АТ «Ощадбанк», що належить боржнику. Як підстави винесення постанови встановлено «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546».
09.04.2025 року державний виконавець Жук Назар Сергійович виніс Постанову у виконавчому провадженні № 77691947 про зняття арешту з коштів, а саме з рахунку НОМЕР_2 відкритии? в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК», що належить боржнику. Як підстави винесення постанови встановлено «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546».
Рішення, діі? чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державноі? виконавчоі? служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, якии? видав виконавчии? документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження»).
На підставі статті 447 ЦПК Украі?ни, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншоі? посадовоі? особи органу державноі? виконавчоі? служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено і?хні права чи свободи.
За правилами статті 449 ЦПК Украі?ни, скаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденнии? строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення і?і? права або свободи.
Судом встановлено, що заявником дотримано строки звернення зі скаргою до суду.
Відповідно до частини першоі?, пункту 1 частини другоі? статті 18 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження», виконавець зобов?язании? вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі діі?. Виконавець зобов?язании? здіи?снювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до норм п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження'виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках.
Дослідженими в справі матеріалами виконавчого провадження встановлено, що державнии? виконавець Жук Н.С. прии?маючи рішення (постанови) про зняття арешту з коштів боржника в межах виконавчого провадження № 77691769 мотивував їх виключно тією обставиною, що від боржника «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546», так як і в межах виконавчого провадження № 77691947 єдиною підставою прийняття постанов було те, що від боржника «До відділу надіи?шла заява від 08.04.2025 за вх. № 3546». За змістом таких заяв боржник просив зупинити дане виконавче провадження у зв?язку з перебуванням на військовій службі, скасувати всі накладені арешти на майно та рахунки, зупинити та скасувати всі інші виконавчі дії.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення "якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе" застосовується до обох частин речення, які пов?язані сполучником "або". Натомість, сполучник "чи" якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник "або", законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23).
Як неодноразово вказував Верховний Суд: «Зупинення виконавчого провадження - це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону України «Про виконавче провадження», які не можуть бути усунуті ані виконавцем, ані учасниками виконавчого провадження, протягом певного проміжку часу (Постанови Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 346/434/20, від 18 06.2020 у справі № 796/165/18 тощо).
Отже, обов'язковою умовою для зупинення виконавцем виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» є саме неможливість проведення виконавчих дій в конкретному виконавчому провадженні згідно з умовами служби боржника.
Боржник не навів будь-яких доводів та доказів того, що згідно з умовами його військової служби виконавчі дії у виконавчих провадженнях № 77691769 та № 77691947 не можуть вчинятися. Тож саме лише ніби перебування боржника на військовій службі не є перешкодою для стягнення коштів за виконавчими листами.
Ні в оскаржуваних постановах, ні при розгляді скарги, державним виконавцем не надано пояснення як вчинення виконавчих дій як накладення арештів на кошти боржника з метою забезпечення виконання виконавчих листів про стягнення коштів потребує активної участі боржника, його постійної присутності або систематичної явки.
На підставі наведеного, суд вважає, що в даному випадку спосіб виконання боржником судових рішень в межах виконавчих проваджень № 77691769 та № 77691947 не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби та не свідчить про неможливість вчинення виконавчих дій.
Разом з тим, зняття арешту з маи?на врегульовано нормами ст. 59 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 4 статті 59 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього маи?на (коштів)боржника або и?ого частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальнии? режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державноі? виконавчоі? служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізаціі? маи?на боржника), необхідноі? для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повнии? розрахунок за придбане маи?но на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб?єкта оціночноі? діяльності- суб?єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізаціі? арештованого маи?на боржника у зв?язку із значним ступенем и?ого зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостіи? статті 61 цього Закону, письмовоі? заяви стягувача про и?ого бажання залишити за собою нереалізоване маи?но; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в іншии? спосіб, ніж звернення стягнення на маи?но боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1- 2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятии? за рішенням суду.
Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 цього Закону, та надсилається в тои? самии? день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на маи?но боржника (ч. 5ст. 13 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону N 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону N 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Верховний Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Відповідно до ч.ч 3, 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 09 вересня 2019 у справі № 913/958/16, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19, від 25 жовтня 2019 року по справі № 37/70 (ЄДРСРУ № 85211554), від 28 жовтня 2019 року у справі № 916/1845/19 (ЄДРСРУ № 85241335).
Абз. 2 ч.2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік рахунків, накладення арешту на які заборонено: забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Таким чином, рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки, відкриті у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки". Крім того, слід зазначити, що статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, що у даному випадку не стосується боржника - фізичної особи.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону N 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону N 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону N 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону N 1404-VIII).
Звертаючись до виконавця з заявою про зняття арешту, боржник ОСОБА_2 вказав: «Прошу зняти арешт з мого карткового рахунку, який призначений для виплати заробітної плати…(вказані номери рахунків)». При цьому до заяви не додано жодного підтверджуючого документу. Крім того, з наданих матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник проходить військову службу в СБУ з 2014 року. А при цьому просить арешт зняти з трьох рахунків. Відомості щодо виплати заробітної плати СБУ здійснює на три рахунки матеріали справи не містять. Також банківськими установами не повідомлено виконавця про особливий режим використання рахунку.
Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки судом встановлено, що боржник не виконав своі? зобов?язання в повному обсязі, не надав підтверджуючих документів спеціального використання рахунку, виконавець такі доводи боржника не перевірив, а фактично відразу зняв арешти з рахунків, суд приходить до висновку про те, що за відсутності підстав для зняття арешту з коштів боржника та не здійснення перевірки таких доводів, передбачених ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», оскаржувані постанова державного виконавця про зняття арешту з коштів боржника є передчасними та прии?няті з порушенням вимог закону та є неправомірними та підлягають скасуванню.
Разом з тим, вимоги про зобовязання виконавця винести постанову про арешт рахунків боржника у виконавчих провадженнях задоволенню не підлягають, оскільки суд скасувує постанови про зняття арештів, а постанови виконавця про арешт коштів (від 04 квітня та від 09 квітня) залишаються чинними та підлягають виконанню. Повторного прийняття постанови про арешт коштів Законом України «Про виконавче провадження» не вимагається.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст. 258-260, 450-452 ЦПК Украі?ни, суд,
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними постанов та їх скасування, зобовязанння вчинити дії, заінтересовані особи: державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Жук Назар Сергійович, боржник ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назара Сергійовича від 08.04.2025 року про зняття арешту з коштів по виконавчому провадженню № 77691769.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назара Сергійовича від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по виконавчому провадженню № 77691769.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назара Сергійовича від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по виконавчому провадженню № 77691769.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назара Сергійовича від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по виконавчому провадженню № 77691947.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жук Назара Сергійовича від 09.04.2025 року про зняття арешту з коштів по виконавчому провадженню № 77691947.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляціи?на скарга подається до Киі?вського апеляціи?ного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня і?і? проголошення.
Ухвала набирає законноі? сили після закінчення строку для подання апеляціи?ноі? скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляціи?ноі? скарги ухвала, якщо і?і? не скасовано, набирає законноі? сили після розгляду справи апеляціи?ним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день і?і? проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляціи?не оскарження: на ухвали суду - якщо апеляціи?на скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення и?ому відповідноі? ухвали суду.
Повнии? текст ухвали складено 02 квітня 2026 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ