Справа № 357/205/26
1-кп/357/513/26
31.03.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025101110001324 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роїще Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей не має, працюючого електромеханіком ТОВ «Майстерліфт», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 113 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6
захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні, неодноразово продовжено указами Президента України (указом… № 235/2025 від 15.04.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 09.05.2025 строком на 90 діб).
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада-грудня 2024 року ОСОБА_6 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, використовуючи свій обліковий запис із ім'ям користувача « ОСОБА_9 », який закріплений за номером мобільного телефону « НОМЕР_1 », у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» вступив у злочинну змову з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_10 », з нік-неймом ОСОБА_11 та ім'ям користувача « ОСОБА_12 », із метою вчинення дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану.
Так, у листопаді-грудні 2024 року під час спілкування зазначений невідомий чоловік на ім'я « ОСОБА_10 », у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, запропонував ОСОБА_6 , за грошову винагороду у сумі 1000 доларів США виготовити засіб для сходження потягу із рейок на залізниці, на що останній погодився. При цьому « ОСОБА_10 » зазначив, що для реалізації вказаних злочинних дій ОСОБА_6 необхідно контактувати з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 , та яка безпосередньо встановить виготовлений ОСОБА_6 пристрій для сходження потягу на залізниці.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.05.2025, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючі у відповідності до спільного злочинного плану, із метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, а саме вчинення дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 за вказівкою зазначеного невстановленого чоловіка на ім'я « ОСОБА_10 », за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , у гаражі виготовив 2 (два) засоби (пристрої) для сходження потягу на залізниці та за вказівкою « ОСОБА_10 », перевіз та залишив один із вказаних засобів у заздалегідь облаштований невстановленою особою схрон (могилу), розташовану на кладовищі поблизу с. Баришівка, Київської області. Для виготовлення та перевезення пристроїв ОСОБА_6 використовував наявні у його розпорядженні металеві предмети до яких він мав доступ за місцем роботи ТОВ «Майстерліфт» та належні йому інструменти, а також використовуючи кошти, які були перераховані на банківську карту ОСОБА_6 (06.03.2025 у сумі 3300 грн., 13.05.2025 у сумі 1098 грн.), із невідомих йому банківських карток, за вказівкою вказаного невідомого чоловіка на ім'я « ОСОБА_10 ».
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлена особа (виконавець), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи у відповідності до спільного злочинного плану, із метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, а саме вчинення дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, встановила виготовлений ОСОБА_6 вказаний вище засіб для сходження потягу із рейок на залізниці на залізничній колії поблизу с. Сухоліси, Київської області, на відстані 250 метрів від переїзду в напрямку перегону Роток-Сухоліси за координатами 49.74136°С, 30.34763°В.
14.05.2025 року о 04.00 вантажний потяг сполученням Козятин-Миронівка № 2860, який складався із локомотиву АТ «Укрзалізниця» (електровоз ВЛ80к577, залишкова вартість на 14.05.2025 - 5 601 734, 51 грн.) та причіпних вагонів (вартість збитків, від умовного сходу усіх вагонів, при виключенні вагонів із експлуатації становить - 2 980 000 грн.), під час руху за межами с. Сухоліси, Київської області, зіштовхнувся з прикріпленим невстановленою особою до металевого полотна залізничної колії зазначеним вище саморобним засобом для сходження потягу з рейок на залізниці, у наслідок чого відбулась зупинка руху транспорту на 32 хв.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що маючи потребу у коштах в одному з телеграм каналів у листопаді чи грудні 2024 року звернув увагу на пропозиції щодо роботи став спілкуватись з особою на ім'я « ОСОБА_10 », який повідомив, що є жителем російської федерації, який запропонував за грошову винагороду у сумі 1000 доларів США виготовити засіб для сходження потягу із рейок на залізниці. ОСОБА_6 в силу свого негативного ставлення до держави погодився. При цьому « ОСОБА_10 » зазначив, що в подальшому ОСОБА_6 необхідно контактувати з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 , та яка безпосередньо встановить виготовлений ОСОБА_6 пристрій для сходження потягу на залізниці.
Надалі, він за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , у гаражі виготовив один пристрій для сходження потягу на залізниці та після опису характеристик «ОСОБА_10», змушений був виготовити новий пристрій полегшеної ваги після чого перевіз та залишив останній засіб у заздалегідь облаштований невстановленою особою схрон (могилу), розташовану на кладовищі поблизу с. Баришівка, Київської області. Для виготовлення та перевезення пристроїв ОСОБА_6 використовував наявні у його розпорядженні металеві предмети до яких він мав доступ за місцем роботи ТОВ «Майстерліфт» та належні йому інструменти, а також у подальшому йому стало відомо що виготовлений ним пристрій було встановлено на залізничній колії поблизу с. Сухоліси, Київської області. Намагався запевнити суд, що за час перебування в умовах тримання під вартою усвідомив хибність своїх переконань та небезпеку від настання можливих наслідків. Стверджував, що його дії значною мірою були обмовлені також скрутним матеріальним становищем та потребою коштів для лікування. В ході з'ясування обставин в частині психічного ставлення до скоєного обвинувачений спочатку зазначив, що розуміючи, що спілкування відбувається з представником російської федерації, не відразу зрозумів мету вчинених дій, вважаючи, що виготовлені ним засоби будуть використовуватись на території рф. В подальшому у своїх показаннях зазначив, що все ж таки розумів справжнє призначення виготовлених ним пристроїв. Просить суворо не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, захисник не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:
- за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 113 КК України як вчинення дій, з метою ослаблення держави, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, за якою він і повинен нести відповідальність.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 вчинив закінчений особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки
Обставину вчинення злочину в умовах збройної агресії з боку іншої держави суд розцінює як таку, що суттєво підвищує ступінь тяжкості вчиненого.
Судом також враховується, що ненастання (відвернення) наслідків обумовлено виключно в силу незалежних від дій обвинуваченого обставин внаслідок дій третіх осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 не одружений дітей не має, має батьків похилого віку, раніше не судимий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. На час вчинення злочину був працевлаштований. Обвинувачений має задовільний стан здоров'я.
Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що обвинувачений є особою із високою ймовірністю вчинення повторного кримінального правопорушення.
Суд не визнає зазначену в обвинувальному акті пом'якшуючу покарання обставину, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, у виді щирого каяття.
При цьому суд виходить з того, що щире каяття передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Таким чином щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Указана правова позиція відображена, зокрема в постанові від 15 листопада 2021 року колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 199/6365/19.
Як видно з показань обвинуваченого він повністю визнав інкриміновані йому обставини вчинення кримінального провадження. Водночас суд констатує, що в ході з'ясування власного ставлення до скоєного ОСОБА_6 проявив нещирість намагаючись суттєво зменшити ступінь своєї вини, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття. Незаперечення і визнання об'єктивного розвитку подій автоматично не свідчить про його щире каяття, про відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб'єктивне ставлення до вчиненого.
Водночас суд враховує, що ОСОБА_6 після його викриття сприяв розкриттю кримінального правопорушення та його було залучено до конфіденційного співробітництва, що підтверджується листом начальника ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України ОСОБА_13 від 18.09.2025 № 51/9-2986. З огляду на що суд визнає вказану в обвинувальному акті обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує позицію представника потерпілого, який в судове засідання не з'явився, у призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи підвищений ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах збройної агресії з боку іншої держави, ненастання (відвернення) наслідків обумовлено виключно в силу незалежних від дій обвинуваченого обставин внаслідок дій третіх осіб суд не знаходить підстав для врахування задоволення правової позиції сторони захисту щодо застосування положень ст. 69-1 КК України при призначенні розміру покарання.
За правозастосовною практикою Верховного Суду призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, за приписами ч. 1 ст. 69 КК суд має право за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, якщо: 1) вони визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК; 2) хоча б одна із них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Однак матеріали кримінального провадження не містять жодних даних для застосування положень ст. 69 КК України
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення ним та іншими нових кримінальних правопорушень, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 113 КК України, розмір якого повинен бути мінімальним.
Зважаючи, на те, що обвинувачений, визнав свою вину, після викриття погодився співпрацювати з правоохоронними органами з метою викриття осіб причетних до вчинення злочину, з урахуванням позиції сторони обвинувачення та захисту на переконання суду, такий розмір покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати в сумі 131230 грн. 88 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання спеціальної конфіскації мобільного телефону марки «NOKIA C21 Plus (ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ), який використовувався обвинуваченим як засіб вчинення кримінального правопорушення суд виходить з наступного.
Прокурор просить застосовувати спеціальну конфіскацію до указаного телефону, який є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Сторона захисту указану обставину використання мобільного телефону як засобу вчинення злочину не оспорює.
З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування спеціальної конфіскації до засобу вчинення кримінального правопорушення - мобільного телефону марки «NOKIA C21 Plus (ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 113 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 113 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання рахувати з 31.03.2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до покарання строк його попереднього ув'язнення з 13.06.2025 по 30.03.2026 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 131 230 ( сто тридцять одна тисяча двісті тридцять) грн. 88 коп.
Речові докази у справі:
1. Мобільний телефон марки Redmi A3 (IMEI 1: НОМЕР_5 IMEI 2: НОМЕР_6 ); Sim -карту з ідентифікатором « НОМЕР_1 »; Sim -карту з ідентифікатором « НОМЕР_7 »; мобільний телефон макри «NOMI» (ІМЕІ 1: НОМЕР_8 ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ); мобільний телефон макри «Ergo» (ІМЕІ 1: НОМЕР_10 ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ); мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A6+» (ІМЕІ 1: НОМЕР_12 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_13 ); мобільний телефон марки «Nokia 1280» (ІМЕІ НОМЕР_14 ); флеш накопичувач «micro SDHC Kingston 16 Gb», які згідно з квитанцією №52/250-331 зберігаються в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області, конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
2. Дві відеокамери «А9» кожна з яких з тримачем, інструкцією, зарядним кабелем у картонній коробці; трекер «HOCO Tag E91» в картонній упаковці; пластиковий контейнер (харчовий), у якому знаходиться SIM - карта з ідентифікатором « НОМЕР_15 »; SIM - карта з ідентифікатором « НОМЕР_16 »; дерев'яні палички (шпажки) у кількості 52 шт.; мобільний телефон марки «Tecno T301 (ІМЕІ 1: НОМЕР_17 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_18 ); два зарядні пристрої; слот для утримання СІМ -карти з номером « НОМЕР_7 » які згідно з квитанцією №52/250-332 зберігаються в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025..
3. Товарний чек від 11.06.2025 щодо придбання у «Маркет техніки» смартфона «SAMSUNG Galaxy A6+»; товарний чек від 06.06.2025 щодо придбання у «Маркет техніки» смартфона «SAMSUNG Galaxy A 10 S», мобільного телефона NOKIA 1280 (2шт); банківську картка «Глобус банк» з друкованими написами « НОМЕР_19 », «05/27», «Kulik Dmitry»; банківську картку «Приватбанк Універсальна» з друкованими написами « НОМЕР_20 », «9/27», «Universal», які згідно з квитанцією №52/250-333 зберігаються в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
3. Sim -карту з № НОМЕР_21 ; пластикову картку для СІМ карти від стартового пакету «Київстар» з № НОМЕР_22 (м.т. НОМЕР_23 ;) карта пам'яті Samsung 64 GB PRO Plus» з перехідником; які згідно з квитанцією №52/250-334 зберігаються в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
Модем 4G LTE-Advance Wingle Model: OLAX U90 з SIM - картою № НОМЕР_24 ; мобільний телефон марки «ERGOB241» (ІМЕІ 1: НОМЕР_25 , ІМЕІ 2: НОМЕР_26 ) які згідно з квитанцією №52/250-334 зберігаються в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області - конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
4. На підставі ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України в порядку спеціальної конфіскації примусово безоплатно вилучити у власність держави мобільний телефон «NOKIA C21 Plus (ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ), який згідно з квитанцією №52/250-335 зберігається в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
5. Металеву конструкцію з трьома вкрученими металевими гвинтами, металевий фрагмент від даної конструкції та болт, який призначений для закріплення рейки, які згідно з квитанцією №52/250-336 зберігається в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
6. Пристрій металевий зовні схожий на механізм для здійснення примусового сходу потягу з рейок («Башмак»), який згідно з квитанцією №52/250-337 зберігається в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
7. Грошові кошти в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. які відповідно до квитанції від 19.11.2025 знаходяться на небюджетному рахунку ГУ СБУ у м. Києві та Київській області АТ «Державний експортно- імпортний банк України» № рахунку Дебет НОМЕР_31 Кредит НОМЕР_27 ) конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
8. Мобільний телефон марки «Nokia 1280» (ІМЕІ НОМЕР_28 ), мобільний телефон марки «Fly Ezzy8(ІМЕІ 1: НОМЕР_29 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_30 ) з під'єднаними проводами жовтого та чорного кольорів, електросхемою та акумуляторною батарейкою живлення «РАККО»; електросхеми, зовні схожі на транзистори у кількості 5 шт; пакет з написом «Аміачна селітра 1 кг» марки «Фермер-маркет»; пакет з написом «Аміачна селітра 1 кг» марки «Агромак»; пакет з написом «Аміачна селітра 1,5 кг» марки «Гроздорф»; які згідно з постановою слідчого від 13.06.2025 зберігається в камері зберігання речових доказів СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області - конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Судді Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області
ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16