Справа № 296/3805/26
1-кс/296/1527/26
Іменем України
02 квітня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, українки, громадянки України, безробітньої, з середньо-спеціальною освітою, на утриманні має трьох малолітніх дітей, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої (зі слів підозрюваної),
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060640000124 від 05.02.2026,-
установив:
31.03.2026 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в строком на 60 днів.
Клопотання обґрунтовано тим, що до Житомирського районного суду Житомирської області 12.03.2026 скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
З огляду на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 05.04.2026, а підготовче судове засідання не відбулося та нову дату його проведення не призначено, існують підстави вважати, що розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою судом, до якого скеровано обвинувальний акт, не відбудеться до закінчення строку дії попередньо обраного запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також недопущення її звільнення з-під варти у зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу, виникла необхідність у зверненні до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з відповідним клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Прокурор у судовому засіданні просила клопотання задовольнити.
Захисник у судовому засіданні вказувала на необґрунтованість та недоведеність ризиків, просила віддмовити у задоволенні клопотання. Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За правилами ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, 07.02.2026 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.04.2026 з визначенням розміру застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн.
Підставою застосування запобіжного заходу стала обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень та наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою "поза розумним сумнівом" та підтверджується: рапортом о/у про достовірну інформацію, яка знаходить своє підтвердження, зареєстрованим ІТС ІПНП №2584 від 05.02.2026; висновками експертів за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 05.02.2026; протоколом огляду предмета від 23.02.2026, а саме мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «Redmi 9», який належить ОСОБА_4 ; протоколом слідчого експерименту від 25.02.2026 за участі свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту підозрюваної від 06.03.2026.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані щодо особи підозрюваної, слідчий суддя не виключає можливість того, що підозрювана усвідомлюючи тяжкість злочину, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Стороною обвинувачення доведено, що підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків шляхом підкупу, переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, а отже ризик визначений п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України є реальним.
На переконання слідчого судді, ОСОБА_4 , не маючи офіційних джерел доходів, будучи особою, яка вживає психотропні речовини останні сім років, може продовжити незаконну діяльність саме з метою отримання прибутку та задоволення своїх життєвих потреб.
Таким чином, слідчий суддя доходить до висновку про доведеність прокурором ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та виправдовують подальше утримання підозрюваного під вартою, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Будь-яких обставин, які би свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, не встановлено, а доводи підозрюваної та захисника не переважають над наявністю існуючих на момент розгляду клопотання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Так, доводи сторони захисту, що підозрювана має на утриманні 3-ьох неповнолітніх дітей, не є переконливим аргументом для можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки це не стримало ОСОБА_4 від протиправної поведінки, відповідно до підозри. Більше того, наявність дітей не стало стримулом для належного, здорового способу життя підозрюваної.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 3 ст.199 КПК України, що виправдовують подальше тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою.
При цьому, продовжуючи підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявних ризиків та обставин, передбачених ст. 178 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням ряду процесуальних обов'язків на підозрюваного, що з урахуванням наявності високих ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК є необхідним та достатнім для запобігання вказаним ризикам та гарантувати дотримання ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки та забезпечення виконання покладених на неї обов'язків у разі внесення такого розміру застави.
Керуючись статтями 176-178, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
постановив :
Клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 травня 2026 року (включно).
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі населеного пункту де зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Рівненській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.;
5) заборонити спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні, коло яких визначать слідчий та/або прокурор;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 31 травня 2026 року (включно).
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1