Справа № 296/3666/26
1-кс/296/1468/26
Іменем України
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
31 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Житомир, громадянина України, одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
війсковослужбовця з 14.02.2026, раніше не судимого,,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001609 від 13.11.2025, -
27.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001609 від 13.11.2025.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001609 від 13.11.2025 де одним із підозрюваних за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 06.11.2025 у ОСОБА_9 , з корисливих мотивів спрямованих на отримання неконтрольованого державою прибутку від дій, пов'язаних із незаконним обігом психотропних речовин, у порушення вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, зі змінами та доповненнями, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 зі змінами та доповненнями, виник умисел, спрямований на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_9 , у достовірно невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 06.11.2025, усвідомлюючи, що вчинити даний злочин самостійно йому не вдасться, запропонував реалізувати указані злочинні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на цю пропозицію погодився, і таким чином вступив у попередню змову групою осіб із ОСОБА_9 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи групою осіб, у достовірно невстановлені досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 06.11.2025, ОСОБА_9 і ОСОБА_5 організували та в подальшому утримували місце для незаконного виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, що розташоване на території домоволодіння, належного ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та спосіб, однак не пізніше 06.11.2025, ОСОБА_9 і ОСОБА_5 , будучи особами, які раніше вчинили злочин, передбачений статтею 317 КК України, придбали та встановили у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , обладнання для виготовлення та зберігання психотропної речовини - амфетаміну, зокрема допоміжного обладнання у вигляді: тарілок, медичних шприців, пластикових карток, прекурсорів, фольги, а також лабораторного (хімічного) обладнання у вигляді: мірного скляного циліндру на пластиковій основі зі шкалою 250 мл, 10 лабораторних хімічних склянок з носиком зі шкалою 600 мл, лабораторної хімічної склянки з носиком зі шкалою 150 мл, трьох полімерних лабораторних стаканів, двох кулькових холодильників (Алліна), п'ять плоскодонних колб з маркуванням «boro 3.3 3000 ml», двох вимірювальних циліндрів з маркуванням «ГОСТ 1770-74 20С Н 2КЛ 500 ml», які до 14.02.2026 зберігали в зазначеному місці з метою використання під час виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з 06.11.2025 до 14.02.2026, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , знаходячись в організованому ними місці, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи придбані ними за невстановлених досудовим розслідуванням обставин прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю - сірчану (сульфатну) кислоту, фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропопен), а також встановлене ними допоміжне і лабораторне (хімічне) обладнання, будучи особами, які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене статтею 317 КК України, неодноразово здійснили виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, яку зберігали у вказаному місці з метою збуту до 14.02.2026, за наступних обставин.
Так, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак у період з 24.12.2025 до 16.01.2026, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи придбаний ними за невстановлених досудовим розслідуванням обставин прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропопен), вагою не менше 11,9538 г (вага зразків, відібраних у ході негласного отримання зразків для порівняльного дослідження), що є великими розмірами, а також встановлене ними допоміжне і лабораторне (хімічне) обладнання, будучи особами, які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене статтею 317 КК України, здійснили виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, масою не менше ніж 0,3986 г (вага зразків, відібраних у ході негласного отримання зразків для порівняльного дослідження), яку зберігали у вказаному місці з метою збуту.
01.02.2026 о 17 год. 41 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні поштового відділення № 30 ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване за адресою: м. Житомир, пр. Миру, 34, використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 , який перебував у його фактичному користуванні, одержав посилку (кореспонденцію) за експрес накладною № 20451357558249, у якій містився прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропопен), масою не менше 0,97032 г (вага зразка, відібраного у ході негласного отримання зразків для порівняльного дослідження), і в такий спосіб його придбав та у подальшому зберігав за адресою: АДРЕСА_2 , з метою використання для виготовлення психотропних речовин.
Надалі, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 14.02.2026, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , будучи особами, які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 317 КК України, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи придбані ними за невстановлених досудовим розслідуванням обставин прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю, а саме: сірчану (сульфатну) кислоту та фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропопен), а також встановлене ними допоміжне і лабораторне (хімічне) обладнання, здійснили виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, частину якої зберігали за вказаною адресою, а решту - у приміщенні самовільної забудови (гаражу), яке використовується ОСОБА_9 та розташоване поблизу будинку № 5 по вул. Святослава Ріхтера в м. Житомирі, з метою збуту.
Так, о 13 год 49 хв 14.02.2026 під час проведення обшуку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Івниця, вул. Набережна, 2 працівниками правоохоронних органів виявлено та вилучено прекурсори у наступних кількостях: сірчаної (сульфатної) кислоти - масовою часткою 91 %, масою 400,0 г, об'ємом 218,0 см3; фенілнітропропену (1-феніл-2-нітропопен) загальною масою 904,86412 г, що становить особливо великі розміри, а також психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 4,85509 г.
Також о 15 год 14 хв 14.02.2026 під час проведення огляду у приміщенні самовільної забудови (гаражу), яке розташоване поблизу будинку № 5 по
вул. Святослава Ріхтера в м. Житомирі, працівниками правоохоронних органів виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 111,3794 г, що в сукупності з вилученою психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, за місцем їх виготовлення, становить особливо великі розміри, яку ОСОБА_9 та ОСОБА_5 виготовили та зберігали за указаними адресами з метою збуту (загальна маса - 116,23449 г).
19.03.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду пояснив, що розуміє в чому його підозрюють, не було грошей у нього 2 маленьких дітей треба було допомагати дружині, просив застосувати, що до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, тому що він на даний час проходить навчання у тренувальному таборі сил спеціальних операцій та є військовослужбовцем.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник пояснив, що його клієнт бажає приймати участь у захисті територіальної цілісності України, тому вступив до сил спеціальних операцій та на даний час проходить навчання. Просив застосувати, щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, яке дозволить продовжити навчання, здобути військову профкесію та боронити державу від агресора.
Прокурор після виступу сторони захисту вказав, що заперечує проти такого запобідного заходу про який клопоче сторона захистуоскільке це не зможе запобігти ризикам і перш за все щодо явки підозрюваного за викликами. Кримінальне провадження розслідуєтся є розумні строки, які мають бути дотримані
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження за №12025060000001609 від 13.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, де одним з підозрюваних є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ ( пункт 32 рішення у справі Fox , Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопору-шення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, у №12025060000001609 від 13.11.2025 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй сукупності докази, що долучені до клопотання, а саме:
-протоколом НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.10.2025;
-протоколом НСРД аудіо, відео- контроль особи в публічно недоступному місці від 07.11.2025;
-протоколом НСРД візуальне спостереження за особою від 21.10.2025;
-протоколом НСРД візуальне спостереження за особою від 07.11.2025;
-протоколом НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;
-протоколом НСРД негласне отримання зразків від 31.12.2025;
-висновком експерта № СЕ-19/106-26/779-НЗПРАП від 15.01.2026;
-висновком експерта № СЕ-19/106-26/780-НЗПРАП від 16.01.2026;
-протоколом НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.02.2026;
-протоколом НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.02.2026;
-протоколом НСРД спостереження за особою, річчю або місцем від 04.02.2026;
-протоколом НСРД установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу за ідентифікуючою ознакою кінцевого обладнання від 04.02.2026;
-протоколом огляду місця події від 14.02.2026;
- висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/106-26/2786-НЗПРАП від 14.02.2026.
-висновком експерта №СЕ-19/106-26/3087-НЗПРАП від 05.03.2026;
-висновком експерта №СЕ-19/106-26-3070-НЗПРАП від 05.03.2026;
-протоколом затримання ОСОБА_9 у порядку ст. 208 КПК України від 14.02.2026, безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Щодо ризиків.
Слідчий вказує, що наразі існують ризики передбачені п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Існування ризику щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих в даному кримінальному провадженні кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні низки кримінальних правопорушень, зокрема і в особливо тяжкому злочині за ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».
Окрім тяжкості покарання, суд зобов'язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, має дружину з рядом захворювань та 2 малолітніх дітей меншому з яких не має і 2 років, є здоровим, працездатним чоловіком без захворювань, наразі вже є військовослужбовцем (декілька днів) за місцем проживання характеризується позитивно.
Отже , на переконання слідчого судді, ризик переховування підозрюваного - існує проте він не великий враховуючи в цілому позитивну репутацію підозрюваного та міцність соціальних зв'язків .
Ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити або приховати речові докази які поки не знаходяться у володінні органу досудового розслідування слідчий суддя вважає не доведеним. Так кримінальне провадження в цілому базується на матеріалах НСРД, обшуки проведені за місцем проживання усіх фігурантів .Те що слідчі вважали за необхідне вилучено.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вплив на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя також вважає таким, що існує та має високий ступінь ймовірності. Так підозрюваний може вчинити спроби протиправного впливу на свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни показів чи відмови від їх дачі з метою мінімізувати свою роль у кримінальному провадженні..
Проте його можна запобігти заборонивши спілкування з фігурантами кримінального провадження.
Також, є ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України) так підозрюваний набув статусу військовослужбовця, що може ускладнити його явку до слідчого прокурора чи суду, що створить перешкоди у здійсненні досудового розслідування враховуючи, що вони є чітко визначені в КПК України.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість вчинити інше кримінальне обґрунтовується та підтверджується тим, що на момент вчинення злочину ОСОБА_5 , був офіційно не працевлаштований, а тому вчинення злочину тієї категорії в якій він обвинувачується підозрюваний визначив для себе як основне джерело доходу, що він і підтвердив під час розгляду цього клопотання..
Отже прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено слідчому судді, що ризики за п. п. п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують. При цьому, іх не треба доводити в реальності, а достатньо обгрунтувати оскільки мета- саме запобігти цим ризикам, а не константувати їх .
Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Отже, на переконання слідчого судді, наразі жоден із більш м'яких запобіжних заходів (навіть цілодобовий домашній арешт не то, що особисте зобов'язання) не здатен запобігти тим ризикам, що були доведені слідчим та прокурором під час розгляду клопотання.
Також слідчим суддею встановлено, що, будь-яких медичних протипоказань що б унеможливлювали утримання ОСОБА_5 в умовах ізоляції від суспільства, а саме в СІЗО слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене клопотання слідчого є таким, що слід задовільнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.04.2026 року (включно) з урахуванням того, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні саме до 14.04.2026
Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так п.5 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
ОСОБА_5 , серед іншого підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.307 КК Укоаїни (особливо тяжкитй злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) і слідчий суддя міг би не визначати заставу.
Разом з тим, слідчий суддя врахував особу підозрюваного в цілому - як вже зазначалося: молодий, працездатний чоловік без вад здоров'я; має міцні соціальні зв'язки : одружений, має на утриманні 2 малолітніх дітей, дружина не працює бо має вади здоров'я та дитину, що не досягла ще і 2 річного віку; позитивну характеризується за місцем проживання, раніше не судимий; наразі перебуває на військовій службі.
З огляду на особу підозрюваного, слідчий суддя вважає все ж таки визначити заставу, як альтернативний засіб триманню під вартою, таким чином проявивши дискрецію слідчого судді.
За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
В силу п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, знову ж таки враховуючи особу підозрюваного, що він раніше не судимий, його матеріальний стан, наявність родини де 2 неповнолітніх дітей, слідчий суддя визначає заставу у мінімальному розмірі визначеному для категорії "особливо тяжкий злочин" - 80 (вісімидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок..
Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та є співмірним .
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Житомира без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
-утримуватися від спілкування будь-яким способом зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та іншим, підозрюваним ОСОБА_9 .
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну про що повідомити слідчого, прокурора або суд;
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави і до 14.04.2026 (включно), що в межах строку досудового розслідування..
Отже за результатами розгляду клопотання слідчий суддя приймає рішення про часткове задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення, як альтернативи - застави
В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити, оскільки це не зможе запобігти ризикам та забезпечити його належну поведінку.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182,183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити
Застосувати відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001609 від 13.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.04.2026 року (включно), з правом внесення застави в розмірі 80 (вісімидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Житомира без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
-утримуватися від спілкування будь-яким способом зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та іншим , підозрюваним ОСОБА_9 .
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну про що повідомити слідчого, прокурора або суд;
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави і до 14.04.2026 (включно)
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на старшого слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення проте, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 02.04.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1