Справа № 296/2045/26
1-кс/296/913/26
Іменем України
26 лютого 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру
До Корольовського районного суду м. Житомира 23.02.2026р. надійшла скарга ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру від 13.08.2025 у кримінальному провадженні № 42022062190000084 від 26.08.2022 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України та скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 02 лютого 2026 року у кримінальному провадженні №42022062190000084 від 26.08.2022 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що 13.08.2025 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 вручив ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України, а саме в організації незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
02 лютого 2026 року, старшим слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 було вручено ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме в організації незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_4 вказує, що 24.05.2017 громадянин ОСОБА_7 (бювет «Причиста», артсвердловина №1, с. Товсте, вул. Центральна, 1-А, с. Товсте, Радомишльський р-н, Житомирська обл.) отримав Дозвіл на спеціальне водокористування №575-У (виданий Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації). Термін дії вказаного дозволу - 10 років, тобто до 24.05.2027. Вказаний дозвіл видано на підставі висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування № 61/ЖТ/49-17.
Згідно вказаного Дозволу, ОСОБА_7 (бювет «Причиста») має право на водозабезпечення власних господарсько-питних, виробничих потреб та нецентралізоване водопостачання населення та інших споживачів, згідно з показниками, встановленими Дозволом.
Тому, зазначає, що ОСОБА_7 (бювет «Причиста») здійснює користування надрами, маючи необхідні дозвільні документи, передбачені вимогами чинного законодавства на момент початку користування зазначеними надрами. Однак, повідомлення про підозру не містить інформації про причини неврахування стороною обвинувачення чинного по сьогоднішній день дозволу на спеціальне водокористування № 575-У.
Представник скаржника вказує, що ОСОБА_7 діє в межах чинного законодавства та на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № 575-У, який отримав 24.05.2017. Тому вважає, що вказане повідомлення про підозру ОСОБА_5 підлягає скасуванню, оскільки воно є необґрунтованим, складеним без наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 вимоги скарги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених в ній.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги. Вказав, що вимоги ст. 277 КПК України виконано. На даній стадії повідомлення про підозру обгрунтовано, оскільки стаття 23 Кодексу про надра передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами, який відсутній у підозрюваного.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022062190000084 від 26.08.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України.
Інститут повідомлення про підозру під час досудового розслідування у кримінальному провадженні регламентовано Главою 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.
13.08.2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України, а саме в організації незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
02 лютого 2026 року, старшим слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 було вручено ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме в організації незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, відповідно до положень ч.1 ст. 42 КПК України ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022062190000084 від 26.08.2022.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчий суддя зазначає, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру, та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.
Однак, враховуючи положення ст. 8, 22, 26 глави 22 КПК України, слідчий суддя під час розгляду скарги, крім дотримання строків звернення зі скаргою на повідомлення про підозру, може перевірити наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Повідомлення про підозру - дія, яка передбачає: складання, підписання, винесення і юридичне оформлення рішення про повідомлення про підозру; вручення повідомлення про підозру; роз'яснення підозрюваному його права; забезпечення підозрюваному права користуватися юридичною допомогою захисника; допит підозрюваного.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності.
Тобто, під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч.1 ст.277 КПК України, а саме містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Аналіз оскарженого повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 13.08.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 02.02.2026 дає підстави стверджувати, що повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за своїм змістом та сутністю відповідає вимогам ст.277 КПК України.
Так, зазначене повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду слідчого, який здійснював повідомлення, містять зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, виклад обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , підпис слідчого який здійснив повідомлення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 стверджує, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 13.08.2025 та про зміну раніше повідомленої підозри від 02.02.2026 є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_7 отримав Дозвіл на спеціальне водокористування № 575-У.
Так, з матеріалів скарги вбачається, що 24.05.2017 громадянин ОСОБА_7 (бювет «Причиста», артсвердловина №1, с. Товсте, вул. Центральна, 1-А, с. Товсте, Радомишльський р-н, Житомирська обл.) отримав Дозвіл на спеціальне водокористування №575-У, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації). Термін дії вказаного дозволу - 10 років, тобто до 24.05.2027.
Однак, з відповіді Державної служби геології та надр України вбачається, що відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Також вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» всі види користування надрами віднесено до Переліку видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану, отже видобування корисних копалин, в тому числі підземних питних вод для надання послуг питного водопостачання може провадитися лише на підставі спеціального дозволу па користування надрами.
Разом з цим, з повідомлення про підозру від 13.08.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 02.02.2026 вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та інші необізнані в незаконній діяльності особи, всупереч ст. 23 Кодексу України про надра, не маючи спеціального дозволу на користування надрами, з використанням насосного обладнання, здійснили незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - підземних питних вод з артезіанської артсвердловини №1 (Бювет «Причиста»), з глибини 18 м, з одночасним фасуванням незаконно видобутої корисної копалини в пластикову тару (бутлі) 18.9 л, загальним об'ємом не менше 57, 834 м.3, яку в подальшому відчужили третім особам за грошові кошти, чим завдали збитки навколишньому природному середовищу в розмірі 1 113 561 грн 77 коп.
Стороною захисту не доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 при здійсненні діяльності щодо видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - підземних питних вод з артезіанської артсвердловини №1 (Бювет «Причиста») мав спеціальний дозвіл на користування надрами.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, за змістом ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Перевіряючи доводи скарги щодо оскаржуваного повідомлення про підозру, слідчим суддею встановлено, що наведені у скарзі відомості не спростовують даних, що ОСОБА_5 причетний до події кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали надані стороною захисту та прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов переконання про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 13.08.2025 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 02.02.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України, відтак скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.376 КПК України слідчий суддя проголошує резолютивну частину ухвали.
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1