Справа № 279/841/26
Провадження по справі 2/276/563/26
про передачу справи за підсудністю
02 квітня 2026 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
31.03.2026 року до Хорошівського районного суду Житомирської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В ухвалі Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.03.2026 про передачу справи за підсудністю зазначено, що відповідач зареєстрований в с. Шершні, що входить до складу Іршанської територіальної громади Житомирської області (до ліквідації та утворення - Хорошівського району Житомирської області).
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що дана позовна заява не підсудна Хорошівському районному суду Житомирської області.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відомостей, отриманих з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 17.02.2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови Верховної Ради України (Про утворення та ліквідацію районів від 17.07.2020 року №807-1Х у Житомирській області утворено Коростенський район (з адміністративним центром у місті Коростень) у складі територій Білокоровицької сільської, Гладковицької сільської, Горщиківської сільської, Іршанської селищної, Коростенської міської, Лугинської селищної, Малинської міської, Народицької селищної, Овруцької міської, Олевської міської, Словечанської сільської, Ушомирської сільської, Чоповицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Цією ж постановою у Житомирській області ліквідовано: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Хорошівський, Черняхівський, Чуднівський райони.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів" від 03 листопада 2020 року № 950 - ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено пунктом 3-1, відповідно до якого до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року № 807-1Х, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Згідно з ч.3 ст. 19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Пунктом 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону визначено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Згідно з Указом Президії Верховної ради Української РСР «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» від 04.01.1965 № 2н-06 (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1965, N 3, ст. 64), внесено зміни в адміністративне районування і затверджено такі райони республіки по Житомирській області, зокрема:
Коростенський район (центр - м. Коростень) в складі Берестовецької, Бехівської, Бондарівської, Горщиківської, Дідковицької, Каленської, Калинівської, Ковалівської,
Кожухівської, Купищенської, Лісовщинської, Малозубівщинської, Межиріцької, Меленівської, Михайлівської, Немирівської, Новаківської, Обиходівської, Поліської, Ришавської, Сарновицької, Ставищенської, Стремигородської, Ушомирської, Ходаківської, Холосненської, Хотинівської, Шершнівської та Щорсівської сільрад
Коростенського району; Бовсунівської, Будо-Літківської, Літківської та Остапівської сільрад Олевського району.
Черняхівський район (центр - смт Черняхів) в складі Черняхівської селищної Ради і Андріївської, Бежівської, Березівської, Видиборської, Високівської, Вільської, Горбулівської, Городищенської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Дівочківської, Ємилівської, Жадьківської, Забрідської, Зороківської, Зубринської, Клітищенської, Краївщинської, Кропивнянської, Малогорбашівської, Мокренщинської, Небізької, Новопільської, Очеретянської, Поромівської, Радицької, Рижанської, Селецької, Селянщинської, Сліпчицької, Стиртівської, Суховільської, Топорищенської, Троковицької, Фасівської та Ягодинської сільрад Черняхівського району; Володарсько-Волинської, Іршанської та Новоборівської селищних Рад Житомирської міськради.
Відповідно до Указу Президії Верховної ради Української РСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 08.12.1966 (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1966, N 48, ст. 293) у Житомирській області утворено Володарсько-Волинський район (центр - смт Володарськ-Волинський) в складі Володарсько-Волинської, Іршанської та Новоборівської селищних Рад і сільрад Черняхівського району: Березівської, Давидівської, Дашинської, Дворищенської, Ємилівської, Зубринської, Краївщинської, Кропивнянської, Небізької, Поромівської, Радицької, Рижанської, Суховільської, Топорищенської, Фасівської та Ягодинської.
Указом Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-Х затверджено «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», в якому пунктом 3 Розділу 1 визначено, що утворення і ліквідація районів, районів у містах, встановлення і перенесення адміністративних центрів районів проводяться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчих комітетів відповідних обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Зміна меж районів проводиться виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів.
Пунктом 29 статті 85 Конституції України визначено, що утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів відноситься до повноважень Верховної Ради України.
Статтями 173, 174 Земельного кодексу України передбачено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 711-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області» до Іршанської територіальної громади включено Іршанську, Добринську, Ковалівську (Коростенський район), Меленівську (Коростенський район), Шершнівську (Коростенський район) територіальні громади. При цьому, згідно з Додатком до вказаного Розпорядження КМУ № 711-р від 12.06.2020 «Графічна частина (карта Житомирської області)» межі Коростенського та Хорошівського районів не змінені.
Вказане свідчить про утворення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 новоствореної Іршанської територіальної громади із територій та населених пунктів, що входили до складу колишніх як Хорошівського, так і Коростенського районів.
Відтак, до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 року № 807-1Х Ковалівська, Меленівська та Шершнівська територіальні громади знаходились в межах Коростенського району. При цьому, законодавчий орган влади не приймав рішень щодо зміни меж даного району відносно цих громад, в тому числі щодо їх включення до території Хорошівського (Володарсько-Волинського) району.
Оскільки село Шершні, що раніше підпорядковувалося Шершнівській сільській раді, історично та адміністративно належало до Коростенського району ще до прийняття Постанови ВРУ від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», а тому зазначений населений пункт територіально не відносився до складу Володарсько-Волинського (після перейменування - Хорошівського) району Житомирської області, а відтак підсудність Хорошівського районного суду Житомирської області на нього не поширювалась.
Таким чином, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, дана справа підлягає розгляду Коростенським міськрайонним судом Житомирської області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Статтею 378 ЦПК України визначено, що прийняття судом рішення з порушенням правил підсудності є підставою для скасування такого рішення.
З метою дотримання правил підсудності та розгляду справи судом "встановлений законом", суддя вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, як належного суду.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Матеріали цивільної справи №279/841/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направити за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.М.Збаражський