Справа №295/18717/25
Категорія 59
2/295/704/26
01.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання - Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача у порядку спадкування неотримані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/9205/21 у розмірі 200 523 грн. та за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/1364/22 у розмірі 40 576,60 грн.
В обґрунтування вимог позову вказано, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/9205/21, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести із 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2021 №1149, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.ст. 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01.04.2019 по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/1364/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №240/9205/21 пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. Як слідує зі змісту позову, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За словами позивача, вона є єдиним спадкоємцем покійного чоловіка за законом, однак відповідач обидва судових рішення не виконав, а за результатом звернення позивача із заявою про надання інформації щодо виконання рішень Головне управління ПФУ в Житомирській області повідомило, що у разі заміни сторони виконавчого провадження у вказаних рішеннях та визнання ОСОБА_1 стягувачем буде проведена виплата нарахованих сум при надходженні фінансування.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 13.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
У січні 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що 01.04.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596. Постановою одночасно внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, відповідно до яких саме на Пенсійний фонд України, а не його територіальні органи, покладене завдання забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій. З жовтня 2025 року розпочато виплату заборгованості за минулий час в сумі, визначеної Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, яка склала 187,35 грн. Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що сума, яка підлягає виплаті на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/9205/21 становить 200 523 грн., у справі №240/1364/22 - 40 576,60 грн. За недоотриманою пенсією із заявою встановленого зразка згідно п. 3 розділу І, п. 9 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, позивач не зверталася, документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не надходили. Для проведення виплати недоотриманої пенсії позивачу необхідно було звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України відповідно до Порядку.
В судове засідання позивач не з'явилася, від її представника - адвоката Поліщук І.О. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 9).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року у справі №240/9205/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено та серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2021 №1149, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01.04.2019 по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року у справі №240/1364/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено та серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_2 виплату перерахованої з 01.04.2019 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №240/9205/21 пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання вищевказаних рішень органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії. Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 0601013910 - ОСОБА_2 сума доплати становить 200 523 грн. та 40 576,60 грн. відповідно (а.с. 33-34).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9 зворот).
Згідно довідки Баранівської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.11.2025 №804/01-16 спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , є його дружина ОСОБА_1 (а.с. 11).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно що б спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Крім цього, за правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Як зазначалось вище та убачається із матеріалів справи, позивач являється спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Таким чином, на переконання суду, право позивача на одержання недоотриманої пенсії після смерті чоловіка відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, так як у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.
У постанові від 27.11.2019 року у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.
Доводи представника відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не наділене повноваженнями щодо виплати пенсій, фінансування яких здійснюється виключно Пенсійним фондом України, не відповідають вимогам нормативно-правових актів, спростовуються матеріалами справи, насамперед власне листом відповідача від 24.11.2025 (а.с. 16), а відтак є неспроможними.
Матеріалами справи підтверджується та встановлено в ході судового розгляду, що позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , має право на отримання невиплачених пенсійних виплат, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, безпідставним є посилання представника відповідача на відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов'язання, оскільки це не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 743/1216/17.
Європейський Суд з прав людини у рішеннях проти України також вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, зокрема у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року.
Таким чином, з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь позивача підлягають стягненню недоотримані за життя чоловіком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати в загальній сумі 241 099,60 грн., розмір яких підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 410,99 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1227, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року в справі №240/9205/21 в розмірі 200 523 грн. та за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року в справі №240/1364/22 в розмірі 40 576,60 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 410,99 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.
Суддя