Справа № 161/1382/26
Провадження № 3/161/967/26
03 квітня 2026 року м.Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Любчича В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568914 від 17 січня 2026 року вбачається, що 17 січня 2026 року о 12 год. 15 хв. у с. Тарасове Луцького р-ну по вул. Набережна, 2Б ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення з транспортним засобом Audi Q4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.3Б, 16.11, 16.15 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні 02 лютого 2026 року інший учасник пригоди ОСОБА_3 суду пояснила, що дорожньо-транспортна пригода відбулась в селі Тарасове поблизу ЖК «Західний Олімп». Вона рухалась прямо по вулиці Набережній у напрямку міста Луцька, на спуску дороги. Під час руху справа раптово виїхав ОСОБА_1 із прилеглої території (від свого будинку). Оглядовість у цьому місці була обмежена через наявність підпірної стіни, засипаної снігом. Вона рухалась по головній дорозі. ОСОБА_1 мав намір виконати поворот ліворуч у напрямку села Боголюби, однак, виїжджаючи з другорядної дороги, не переконався у безпечності свого маневру. У свою чергу, вона, з метою уникнення зіткнення, застосувала гальмування, однак у зв'язку з ухилом дороги та слизьким покриттям не змогла повністю уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Вона змінила напрямок руху ліворуч, щоб уникнути прямого зіткнення, у результаті чого зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 бачив її транспортний засіб, однак, незважаючи на це, розпочав виїзд із другорядної дороги. За положенням коліс транспортного засобу припускала, що ОСОБА_1 мав намір рухатися у напрямку села Боголюби. Переконана, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм іншого транспортного засобу вимог Правил дорожнього руху України, а саме - невиконання обов?язку надати перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі.
31 березня 2026 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що при початку виїзду на вул. Набережну, ним було увімкнено лівий поворот на транспортному засобі яким він кермував, згідно Правил дорожнього руху України. Дивлячись у ліву сторону, він побачив, що по вулиці Набережній з лівого боку йому на зустріч рухається транспортний засіб марки «Audi» орієнтовно за 200 метрів до нього. Впевнившись, що з правого боку у нього перешкод не має, а з лівого боку, транспортний засіб марки «Audi» перебував досить далеко та він зможе безпечно виконати маневр, він почав рух на вул. Набережна. Перетнувши передньою частиною осеву лінію дороги, він побачив, що автомобіль марки «Audi» надто швидко наближається до нього (він зрозумів, що вказаний автомобіль суттєво перевищував максимально дозволену швидкість). Розуміючи, що може відбутись зіткнення, з метою його уникнення ним було прийнято рішення повернути кермо праворуч, таким чином він прискорив завершення маневру, та безпечно залишив смугу руху автомобіля марки «Audi». Із незрозумілих для нього причин водій автомобіля «Audi» не натиснув на гальма, а виїхав на смугу зустрічного руху та в подальшому за межі проїзної частини, де здійснив зіткнення з переднім лівим колесом його автомобіля. Винним себе у даній ДТП не визнає у зв?язку із тим, що він не порушував: п. 2.3 б ПДР України, оскільки стежив за дорожньою обстановкою та відповідно реагував на неї, що підтверджується матеріалами справи; п. 16.11 ПДР України, оскільки жодних дорожніх знаків, які б вказували на статус вказаних доріг - не має, а покриття на обох проїзних частинах - асфальтобетон; п. 16.15. ПДР України, оскільки була світла пора доби, покриття проїзної частини було чітко видно. У свою чергу, водій транспортного засобу марки Audi: значно перевищив швидкість, дозволену у населеному пункті - порушено п. 12. 4 ПДР України; перевищивши швидкість, не врахував дорожню обстановку, а саме погодні умови (сніг та ожеледицю на дорозі), тобто порушив п. 12.1 ПДР України; при виникненні (на його думку) небезпеки для руху, не гальмував, а виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п. 12.3 ПДР України; не надав дорогу автомобілю, який наближався праворуч та завершував маневр на рівнозначному перехресті - порушено п. 16. 12 ПДР України; виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши суцільну лінію розмітки 1.1, а потім за межі проїзної частини дороги де і здійснив ДТП, тобто - порушено п. 8.5.1. Зазначив, що перехрестя вул. Набережна та вул. Поліська в с. Тарасове є рівнозначним, так, як знак про інший статус даного перехрестя відсутній. Зіткнення транспортних засобів відбулось поза межами проїзної частини, тобто автомобіль марки «Audi» початку виїхав на зустрічну смугу, після чого на тротуар/велосипедну доріжку, де і відбулось зіткнення.
У судовому засіданні 31 березня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Любчич В.С. просив провадження у справі закрити з підстав, наведених у вищевказаних поясненнях.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Любчич В.С. заявив клопотання про призначення у справі судової інженерно-транспортної експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання: 1) Чи відповідали дії водія ОСОБА_1 технічним вимогам Правил дорожнього руху? 2) Чи вбачається в діях водія ОСОБА_1 , з технічної точки зору, порушення вимог п. 16.15, 16.11, 2.3 б ПДР України? 3) Чи відповідали дії водія ОСОБА_3 технічним вимогам Правил дорожнього руху? 4) Дії якого з водіїв знаходяться у прямому причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наступившими наслідками?
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З наведеного слідує, що відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, наслідком чого є ДТП із спричинення матеріальної шкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.3 Б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 16.11. ПДР встановлено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до п. 16.15. ПДР якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі (темна пора доби, бруд, сніг тощо), а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі.
З відеозапису та електронних фототаблиць, доданих ОСОБА_1 до письмових пояснень, вбачається, що вони створені відразу після ДТП, на них зображене розташування автомобілів після ДТП, які знаходяться на зустрічній смузі руху відносно руху автомобіля Audi Q4 під керуванням ОСОБА_2 ближче до узбіччя, дорожнє покриття засніжене, на узбіччях кучугури снігу.
З повідомлення директора Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Волинської ОДА Масич Д. наданого ОСОБА_3 на її заяву від 21 січня 2026 року про приорітетність доріг в селі Тарасове Луцького району Волинської області біля ЖК «Західний Олімп», вбачається, що згідно проектно-кошторисної документації «Капітальний ремонт автомобільної дороги С 030801 Луцьк - Тарасове від км 0+000 до км 3+000 Луцького району Волинської області (коригування)», на схемі організації дорожнього руху вказано, що автомобільна дорога загального користування місцевого значення С 030801 Луцьк - Тарасове є головною, а усі прилеглі дороги є другорядними.
Таким чином, ОСОБА_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу автомобілю Audi Q4, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що перехрестя є рівнозначним, суд вважає безпідставними, оскільки виїзд з прилеглої території не є рівнозначним перехрестям у розумінні Правил дорожнього руху, а тому обов?язок надати перевагу в русі покладається саме на водія, який здійснює такий виїзд.
Крім того, доводи ОСОБА_1 щодо нібито перевищення швидкості ОСОБА_3 та відсутності гальмування є припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме ненадання переваги в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріалами справи про адміністративне підтверджується, що дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам Правил дорожнього руху, а відтак, такі його дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із виникненням ДТП, яка мала місце 17 січня 2026 року о 12 год. 15 хв. у с. Тарасове Луцького р-ну по вул. Набережна, 2Б.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена дослідженими судом матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568914 від 17 січня 2026 року; роздруківкою приладу Drager Alcotest; електронним рапортом; схемою місця ДТП від 17 січня 2026 року; фототаблицею; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 17 січня 2026 року.
Об?єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу жоден із наданих доказів ОСОБА_1 спростованим не був.
Надані захисником відеозапис та фотознімки не спростовують висновків суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Крім того, на переконання суду, підстав для призначення у справі судової інженерно-транспортної експертизи немає, оскільки наявних у справі доказів достатньо для правильної кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Такий вид адміністративного стягнення, на думку суду, є необхідним, і достатнім для запобігання повторним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст.124, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнення штрафу здійснити за реквізитами: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.
Стягнення судового збору здійснити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій