03 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/24080/21
адміністративне провадження №К/990/13836/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21 за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, Первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, про визнання окремого положення рішення протиправним та скасування рішення частково,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, Первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, в якій просила:
- визнати протиправним пункт 2 рішення Богданівської сільської ради № 474-27/VII від 17 січня 2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД» БСР ДО та скорочення працівників» з додатком №28 «Перелік посад Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, які підлягають скороченню з 01.04.2018 року».
- скасувати пункт 6 додатку № 28 «Перелік посад Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, які підлягають скороченню з 01.04.2018 року» та виключити з цього переліку посаду «інструктор із санітарної освіти».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року провадження у адміністративній справі №160/24080/21 закрито, оскільки вона не підсудна адміністративним судам.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №160/24080/21 змінено. Останній абзац мотивувальної частини ухвали викладено в редакції: «Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -». Абзац другий резолютивної частини ухвали доповнити реченням: «Роз'яснити ОСОБА_1 , що справа підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства». В решті ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі № 160/24080/21 залишено без змін.
27 березня2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу до Дніпровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 28 червня 2022 року у письмовому провадженні. Касаційну скаргу представником позивача надіслано через підсистему «Електронний суд» 27 березня 2026 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги представником позивача додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що керуючись висновком адміністративного суду у цій справі, 02 лютого 2022 року позивач звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з цивільним позовом до Богданівської сільської ради, за участю третіх осіб - Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області (далі - КНП «ЦПМСД») та Первинної профспілкової організації КНП «ЦПМСД» (далі - Профспілка) про визнання протиправними, незаконними і недійсними рішення Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №474-27/VII від 17 січня 2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД»» БСР ДО та скорочення працівників» та всі додатки до вказаного рішення в частині скорочення посади «інструктор із санітарної освіти» з 01 квітня 2018». 29 серпня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі №185/5909/22, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 18 лютого 2026 року Дніпровський апеляційний суд своєю постановою відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Таким чином, з 02 серпня 2022 року по 18 лютого 2026 року (3,5 роки) цивільна справа №185/5909/22 розглядалася в цивільному суді. Заявник зазначає, що після отримання постанови у справі №185/5909/22 розпочалася підготовка касаційної скарги і виникла необхідність в оскарженні судових рішень у цій адміністративній справі №160/24080/21, у яких судом неправильно визначена підсудність спору. Як зазначає представник позивача, неподання касаційної скарги на ухвалу і постанову пов'язане з тим, що сторона позивача фактично виконувала рішення суду - подала позов до цивільного суду. Сторона позивача вважає, що причина пропуску строку на касаційне оскарження є поважною, тому просить поновити строк на подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21.
Вирішуючи клопотання скаржника щодо поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Також Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на касаційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Колегія суддів зазначає, що поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання стороною клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Суд також підкреслює, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Отже, наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд не вбачає підстав для визнання викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними, оскільки з часу ухвалення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції пройшло більше трьох років, позивачем дій щодо оскарження цього судового рішення у касаційному порядку вчинено не було, а подано цивільний позов до міськрайонного суду. Незгода позивача з прийнятими у цивільній справі рішеннями, не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судовий рішень у цій справі.
На підставі наведеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не зазначено об'єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, то Суд зазначає про обґрунтованість цього клопотання, та наявністю правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №160/24080/21.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21.
Визнати неповажними підстави пропуску представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21 за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, Первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, про визнання окремого положення рішення протиправним та скасування рішення частково залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
В.М. Соколов
С.А. Уханенко