Справа № 161/3081/26
Провадження № 2-с/161/45/26
про повернення скарги без розгляду
01 квітня 2026 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02 березня 2026 року, виданого за заявою стягувача: державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню з боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,-
02 березня 2026 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою стягувача - державного комунального підприємства «Луцьктепло» видано судовий наказ про стягнення з боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь стягувача заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 22256,43 грн., а також 332,80 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, по 83,20 грн. з кожного.
30.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про скасування судового наказу. Просить суд скасувати судовий наказ у справі № 161/3081/26 від 02 березня 2026 року, оскільки вимоги стягувача є спірними та з огляду на їх необґрунтованість.
Крім цього зазначає, що вона звертається до суду від імені та в інтересах боржника ОСОБА_3 , як член сім'ї останнього, так як він зник безвісти під час виконання бойового завдання.
Перевіривши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною першою статті 170 ЦПК України визначено, що Боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 170 ЦПК України, заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Однак, всупереч вимогам ч. 5 ст. 170 ЦПК України, суду не надано документів, що підтверджують право заявника, ОСОБА_1 , звертатися до суду в інтересах боржника, ОСОБА_3 , з заявою про скасування судового наказу, винесеного, в тому числі, відносно останнього.
Так, як вбачається з матеріалів заяви, боржник, ОСОБА_3 , зник безвісти, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241112-1242 від 12.11.2024 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 року, яке винесене у справі № 161/21850/24, було встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з червня 2024 року по 11.10.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» з моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України. Опікун над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, здійснює управління цим майном, а також забезпечує виконання зобов'язань такої особи за рахунок цього майна. Опіка над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, встановлюється, здійснюється та припиняється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень Закону України «Про нотаріат».
Однак, заявником не надано суду жодних доказів того, що вона наразі здійснює опіку над майном зниклого безвісти боржника ОСОБА_3 .
Сам факт проживання заявника однією сім'єю без реєстрації шлюбу з боржником ОСОБА_3 не дає їй права звертатися до суду в його інтересах, в тому числі з заявою про скасування судового наказу.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Таким чином, враховуючи те, що заявником суду не надано доказів, які б підтверджували її право звертатися до суду в інтересах боржника ОСОБА_3 з заявою про скасування судового наказу, на підставі вимог ч. 6 ст. 170 ЦПК України, заяву про скасування судового наказу слід повернути заявнику без розгляду.
При цьому суд роз'яснює, що повернення цієї заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 170 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02 березня 2026 року, виданого за заявою стягувача: державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню з боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович