02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 380/16223/23
провадження № К/990/11609/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року (у складі головуючого судді - Кисельової Є.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.) у справі №380/16223/23,
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. 03 липня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 157 642,36 грн.
2. З посиланням на положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлення карантину, а також отримання листа про проведення претензійної роботи від 08.03.2023 вх.№1378, позивач уважав, що в спірних правовідносинах застосовується тримісячний строк звернення до суду, який слід обраховувати із 30.04.2023. Зазначав, що подати адміністративний позов до 30.04.2023 можливості не було через участь в активних бойових діях. Просив поновити строки звернення до суду.
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 позов залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що з витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №532-ОС від 28.04.2022 встановлено, що відповідача виключено зі списків частини та всіх видів грошового забезпечення 29.04.2022; при цьому, відповідачу при звільненні нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 160 043,00 (з урахуванням утриманого військового збору - 157642,36 грн.); як убачається з витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби, щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (дата витягу - 02.09.2022), виплату грошової допомоги на загальну суму 988 403,86 грн. було здійснено безпідставно. Враховуючи те, що про порушення своїх прав позивач міг дізнатися з моменту отримання відповідного витягу від 02.09.2022, суд уважав, що строк звернення до суду з даними позовними вимогами сплив 01.10.2022. При цьому, суд першої інстанції відхилив твердження позивача про застосування тримісячного строку звернення до суду з моменту отримання листа про проведення претензійної роботи від 08.03.2023, оскільки строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є спеціальним у строком звернення до суду у порівнянні із строком, встановленим абзацом ц частини другої статті 122 КАС України.
5. На виконання наведеної ухвали позивачем 28.07.2023 було надано клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому позивач зазначав, що юридичним фактом виникнення правовідносин, за яким в позивача розпочато здійснення претензійно-позовної роботи у відношенні відповідача, став наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.04.2023 №109-АГ «Про результати службового розслідування», згідно пункту 1 якого позивачу наказано організувати проведення позовної роботи з вимогами про повернення безпідставно набутих коштів, в тому числі, з відповідача; таким чином, про порушення прав позивача стало відомо після видання цього наказу. Крім того, позивач покликався на продовження дії карантину, воєнного стану на території України. Зауважував про конкуренцію процесуальних норм КАС України щодо строків звернення до суду.
6. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 адміністративну справу №380/16223/23 передано до Луганського окружного адміністративного суду за підсудністю.
7. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 позовну заяву вдруге залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів в підтвердження неможливості звернення до суду з позовом у строк, встановлений статтею 122 КАС України. Мотиви Луганського окружного адміністративного суду є аналогічними із мотивами ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2023.
8. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Суд першої інстанції встановив, що копію зазначеної ухвали доставлено до Електронного кабінету позивача 31.10.2023, про що складено відповідну довідку; строк усунення недоліків позовної заяви сплив 13.11.2023; у визначений ухвалою суду строк недоліки позовної заяви не усунені.
9. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №380/16223/23 скасовано, а справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Луганський окружний адміністративний суд, отримавши матеріали справи №380/16223/23, не звернув уваги на наявність клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та не розглянув це клопотання по суті, не надав оцінку обставинам, на які посилається позивач, та безпідставно повторно залишив позов без руху з тих самих підстав, які зазначені Львівським окружним адміністративним судом в ухвалі від 18.07.2023.
10. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено, що питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою буде вирішено судом після оцінки обставин (фактів), якими обґрунтована заява позивача про поновлення строку звернення до суду в сукупності з доказами, наданими відповідачем та після з'ясування позиції останнього з даного питання.
11. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 позовну заяву залишено без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України. Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України. Суд першої інстанції уважав, що строк звернення до суду у даному випадку має обраховуватись не з часу видання наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.04.2022 №109-АГ «Про результати службового розслідування» (як на це вказує позивач) чи виявлення відповідного порушення за результатами внутрішнього аудиту позивача, а з моменту реалізації наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 від 28.04.2022 №532-ОС в частині виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні; в даному випадку сам факт прийняття позивачем (військовою частиною) наказу 28.04.2022 №532-ОС про виключення відповідача зі списків особового складу військової частини та наступна реалізація такого наказу, в тому числі і проведення з відповідачем усіх розрахунків при його звільненні з військової служби свідчить про те, що організаційно, -кадрова, - фінансова діяльність військової частини НОМЕР_1 в період воєнного стану здійснювалась та здійснюється і надалі, а отже позивач в повній мірі мав можливість та, власне, зобов'язаний був належним чином перевіряти свою фінансову дисципліну та вживати заходи з метою своєчасного виправлення допущених помилок, в тому числі і шляхом звернення до суду з відповідними позовами.
12. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 скасовано, а справу №380/16223/23 повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Суд апеляційної інстанції уважав, що в межах спірних правовідносин строк звернення до суду слід обчислювати з 02.09.2022 - моменту отримання витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби, щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Водночас погодився з висновком суду першої інстанції про те, що свої доводи з приводу неспроможності своєчасно звернутися до суду з цим позовом позивач не доводить жодними належними та допустимими доказами, посилаючись виключно на загальні факти та події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об'єктивно перешкодило йому вчасно звернутися до суду. Вважав, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними; водночас, суд першої інстанції не надав можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій би пропонувалось вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
13. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання суду через підсистему «Електронний суд» обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення з 02.09.2022 до дня звернення до суду.
14. Суд першої інстанції повторно уважав, що в межах спірних правовідносин строк звернення до суду слід обчислювати з 02.09.2022 - моменту отримання витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби, щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168; позивач звернувся до суду 03.07.2023, тобто з пропуском встановленого строку.
15. На виконання вказаної ухвали суду позивачем було подано клопотання від 22.12.2024 про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
Згідно листа на ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - СхРУ) вихідна телеграма №650(305) від 08.09.2022 «Про проведення службового розслідування» начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , було повідомлено, що у відповідь на витяг з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - АДПСУ), у відповідності до вимог наказу МВС України від 08.11.2021 №815 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України», під час проведення службового розслідування передбачено дослідження належного виконання посадових обов'язків начальників 3 та НОМЕР_2 прикордонних загонів та інших посадових осіб даних прикордонних загонів. У зв'язку з наявністю передумови потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення порушень вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», начальник НОМЕР_3 прикордонного загону клопотав про проведення службового розслідування по вищевказаним випадкам посадовими особами СхРУ ДПСУ.
19 лютого 2023 року згідно листа СхРУ ДПСУ №32/960-23-Вих «Про проведення службового розслідування», на виконання вимог Адміністрації Державної прикордонної служби України, викладених в листі від 14.02.2023 №17/6410/23-Вих «Про усунення порушень» наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.02.2023 №48-АГ скасовано висновок службового розслідування за фактом виявлених фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, затверджений 06.11.2022.
З метою усунення виявлених порушень та відшкодування збитків зобов'язано за фактом виявлення фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485 660,14 грн, призначити та провести службове розслідування. Матеріали службового розслідування направити до управління внутрішнього аудиту Адміністрації Державної прикордонної служби України. Організувати позовну роботу по стягненню грошових коштів в судовому порядку.
Просили врахувати, що лист, який зареєстрований за №1027 від 19.02.2023 №32/960-23 від 19.02.2023 не було доведено до підрозділу правового забезпечення, про що свідчить графа 10 Журналу №44-1 обліку документів НОМЕР_3 прикордонного загону (кому переданий, направлений, відмітка про взяття на контроль).
Крім того, листом НОМЕР_3 прикордонного загону від 22.02.2023 №18/1222-23-Вих «Про проведення службового розслідування», на виконання розпорядження СхРУ від 19.02.2023 №32/960-23-Вих «Про проведення службового розслідування» подано донесення, що у зв'язку з наявністю передумов потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», враховуючи необхідність проведення повного та об'єктивного службового розслідування по фактам фінансових порушень, НОМЕР_3 прикордонним загоном направлено донесення до управління внутрішнього аудиту АДПСУ з метою отримання пропозиції щодо складу комісії для проведення даного службового розслідування. Листом начальнику управління внутрішнього аудиту від 22.02.2023 №18/1221-23-Вих Про проведення службового розслідування, зокрема проінформовано, що пунктом 4 Рекомендацій аудиту встановлено фінансове порушення, а саме переплата коштів у розмірі 988 403,86 грн. (безпідставна виплата одноразової грошової допомоги у 16 випадках) та пунктом 5 Рекомендацій аудиту встановлено проведення виплат грошової компенсації за невикористану основну та щорічну додаткову відпустку учасникам бойових дій у розмірі 497 256,28 грн.
За обома зазначеними фактами винесена аудиторська рекомендація призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) заподіяних державі. У зв'язку з наявністю передумов потенційного конфлікту інтересів та з метою недопущення порушень вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», НОМЕР_3 прикордонним загоном було направлено клопотання до СхРУ про проведення службового розслідування по вищевказаним випадкам посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 . В регіональному управлінні було призначено та проведено відповідне службове розслідування, висновок якого доведено як до НОМЕР_3 прикордонного загону так і до управління внутрішнього аудиту АДПСУ.
Проте до управління прикордонного загону надійшло розпорядження СхРУ від 19.02.2023 №32/960-23-Вих «Про проведення службового розслідування», в якому значилось, що висновок доведеного раніше службового розслідування, проведеного регіональним управлінням, скасовано. Цим же розпорядження зобов'язано призначити та провести службове розслідування.
Згідно наказів АДПСУ від 01.03.2022 №109-АГ «Про фінансове забезпечення органів державної прикордонної служби України» та від 26.04.2022 №208-АГ «Про фінансове забезпечення окремих органів державної прикордонної служби України» НОМЕР_3 прикордонний загін перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_7 , який на період здійснення зазначених виплат був під його керівництвом.
У відповідності до вимог наказу МВС України від 08.11.2021 №815 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України», під час проведення службового розслідування передбачено дослідження виконання посадових обов'язків начальників 3 та НОМЕР_2 прикордонних загонів та інших посадових осіб.
До переліку посадових осіб, в яких мають бути відібрані пояснення в ході службового розслідування по зазначеним в Рекомендаціях аудиту фактам, серед інших є такі, які обіймають посади в оперативно-військовому управлінні ІНФОРМАЦІЯ_4 та в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Просили врахувати, що лист, який зареєстрований за №18/1221 від 22.02.2023, в 4 колонці вказано виконавця: «Дьомін», в 5 колонці назва документа: «Про проведення службового розслідування», в 10 колонці зазначено адресат: «АДПСУ». Даний лист підготовлено за індексом 18, який належав до групи протидії та запобігання корупції НОМЕР_3 прикордонного загону а не за 14 індексом, який належав до групи правового забезпечення НОМЕР_3 прикордонного загону.
07 квітня 2023 року зареєстровано за вх.№ 2120 на 1/4 арк. до НОМЕР_3 прикордонного загону надійшов лист СхРУ ДПСУ від 07.04.2023 №18/2040-23-Вих «Про виконання розпорядження та щодо необхідності проведення позовної роботи», знов не було доведено до групи юридичного забезпечення, що унеможливило вчасно підготувати матеріали претензійної а в подальшому позовної роботи, як то визначено в статті 122 КАС України.
21 квітня 2023 року за вих.№14/2893-23-Вих відпрацьовано лист-претензію «Про повернення безпідставно набутих коштів» на адресу ОСОБА_1 в порядку досудового врегулювання спірних правовідносин.
Представником позивача підготовлено проект позовної заяви, але подати її відразу можливості не було, через те, що не було сплачено судовий збір, рапорт на оплату якого було подано згодом. Після підготовки проекту позовної заяви, з'ясувалось, що на рахунку військової частини відсутні кошти на оплату судового збору, тому було підготовлено лист від 15.05.2023 на головного розпорядника бюджетних коштів щодо замовлення асигнувань для оплати судового збору.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень.
16. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.12.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №380/16223/23, позов залишено без розгляду.
17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки до суду не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
18. Суди попередніх інстанцій повторно уважали, що в межах спірних правовідносин строк звернення до суду слід обчислювати з 02.09.2022 - моменту отримання витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби, щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги, відзиву (заперечень) на неї
19. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 і направити справу №380/16223/23 на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
20. В касаційній скарзі позивач уважає, що звернувся до суду не як суб'єкт владних повноважень (на виконання владних управлінських функцій), а щодо захисту свого цивільного права або інтересу. Зазначає про введений на території України правовий режим воєнного стану та правовий статус Державної прикордонної служби України. Уважає, що враховуючи пункт 4 частини першої статті 263 ЦК України, у взаємозв'язку з положеннями частини п'ятої статті 122 КАС України, з огляду на статтю 1212 ЦК України, як підставу позову, а також з огляду на те, що і позивач, і відповідач перебувають у складі створених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, то перебіг строку звернення до суду зупинився, відтак в судів першої та апеляційної інстанцій були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
22. Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 18.03.2025.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
24. Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №380/16223/23.
25. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
29. Відповідно до частини першої, абзаців 1-2 частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
30. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
31. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені в статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
33. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позовну заву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
33. Застосовуючи вказані приписи процесуального закону, а також беручи до уваги положення частини п'ятої статті 122 КАС України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із пропуску позивачем місячного строку звернення до суду із цим позовом, неповажності зазначених причин такого пропуску та, відповідно, необхідності залишення позову без розгляду.
34. Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, скаржник не оспорює ні правильність визначення дати судами попередніх інстанцій, з якої в позивача виникло право на звернення до суду із цим позовом, ні повноту встановлення обставин щодо причин пропуску строку звернення до суду. Також скаржник не ставить перед Верховним Судом питання застосування до спірних правовідносин чи то положень частини другої статті, чи то частини п'ятої статті 122 КАС України.
36. Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до необхідності застосування норм цивільного законодавства щодо зупинення перебігу строку позовної давності. Також скаржник уважає, що звертався до суду із цим позовом не як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій.
37. Отже, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги в цій частині та повноту дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача, який перебував на службі в позивача, безпідставно набутих, на переконання позивача, коштів в розмірі 157 642, 36 грн, у вигляді виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
38. При цьому скаржник в касаційній скарзі переконує Суд в тому, що позов у цій справі заявлений на підставі статті 1212 ЦК України.
39. Верховний Суд критично оцінює вказані доводи касаційної скарги, а касаційну скаргу вважає необґрунтованою.
40. Так, пунктами 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
41. Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
42. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (частина третя статті 19 КАС України).
43. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
44. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
45. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
46. Отже, публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
47. Зі змісту позовних вимог слідує, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 157 642,36 грн. у вигляді виплаченої згідно наказу від 28.04.2022 №532-ОС «Про особовий склад» одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
48. Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що заявлений у цій справі спір про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів виник із відносин публічної служби (військової служби).
49. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 48-50 постанови від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 (провадження №11-892апп18) виснувала, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
50. Покликаючись на вказані висновки Верховного Суду, позивач у позовній заяві зазначав, що законом визначена потреба звернення до адміністративного суду за захистом прав позивача як суб'єкта владних повноважень.
51. А тому, висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині є правильними.
52. Зміна підстав звернення до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень на стадії касаційного оскарження є неприпустимим і суперечить положенням процесуального закону (див. частину четверту статті 341 КАС України).
53. Відповідно до частин першої-п'ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
54. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).
49. Враховуючи наведене, виходячи з доводів касаційної скарги, відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
50. А тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
51. Судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 19, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, КАС України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі №380/16223/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду