02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/14569/24
провадження № К/990/10650/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
05 березня 2026 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
09 березня 2026 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонська В. Е. з 23 березня 2026 року по 01 квітня 2026 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 10 березня 2026 року № 504/0/6-26, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив таке.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 08 листопада 2024 року у справі № 160/14569/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив частково.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення за період з 10 вересня 2021 року по 05 лютого 2024 року з урахуванням вже виплачених сум, а також нарахувати та виплатити за період з 10 вересня 2021 року по 05 лютого 2024 року індексацію грошового забезпечення з урахуванням висновку суду.
Позивачем 17 вересня 2025 року подана до суду першої інстанції заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на його користь нарахованого грошового забезпечення за період з 10 вересня 2021 року по 05 лютого 2024 року з урахуванням виплачених сум, та нарахованої за період з 10 вересня 2021 року по 05 лютого 2024 року індексації грошового забезпечення у сумі 486634,17 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 жовтня 2025 року заяву задовольнив. Змінив спосіб та порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 160/14569/24 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого грошового забезпечення за період з 10 вересня 2021 року по 05 лютого 2024 року з урахуванням вже виплачених сум, та нарахованої за період з 10 вересня 2021 року по 05 лютого 2024 року індексації грошового забезпечення у сумі 486634,17 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у задоволенні заяви відмовити.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнив, ухвалу суду скасував, прийняв нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/14569/24 відмовив.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Наведений у частині другій статті 328 КАС України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 294 КАС України така ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного оскарження, проте згідно з частиною другою статті 328 цього Кодексу відсутня у переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
З огляду на викладене, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року, а також постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року, прийнята за результатами її перегляду, не можуть бути предметом касаційного оскарження.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою варто відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 294, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 160/14569/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська