02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №240/32053/23
провадження № К/990/9275/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,
02 березня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонська В. Е. з 23 березня 2026 року по 01 квітня 2026 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 10 березня 2026 року № 504/0/6-26, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив таке.
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 240/32053/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 08 березня 2024 року зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням індексації, враховуючи раніше виплачені суми.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 вересня 2025 року зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 жовтня 2025 року у задоволенні заяви позивача про накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 за неподання звіту про виконання судового рішення у справі відмовив, прийняв звіт, поданий відповідачем 17 жовтня 2025 року, про виконання судового рішення від 08 березня 2024 року у справі № 240/32053/23, встановив відповідачу новий строк подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №240/32053/23 протягом 30-ти днів з дня отримання ухвали.
22 листопада 2025 року відповідачем подано звіт про виконання судового рішення та 01 грудня 2025 року доповнення звіту, у якому відповідач просив прийняти звіт про виконання судового рішення.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 05 грудня 2025 року прийняв звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/32053/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про зобов'язання вчинити дії.
29 грудня 2025 року позивач подав клопотання про встановлення судового контролю та витребування доказів для встановлення повного виконання судового рішення.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 січня 2026 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року, клопотання позивача про витребування доказів для встановлення повного виконання судового рішення у справі № 240/32053/23 повернув без розгляду відповідно до частини другої статті 167 КАС України.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 240/32053/23, і ухвалити нове рішення, яким повернути справу до суду першої інстанції для її продовження розгляду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Разом з тим, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що до поданого в електронній формі через підсистему «Електронний Суд» ЄСІТС вказаного клопотання позивача не було додано докази його направлення відповідачу.
Приписами абзацу десятого частини першої статті 167 КАС України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з положеннями частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження за скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 240/32053/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко