ф
про повернення касаційної скарги
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №200/3228/25
адміністративне провадження № К/990/6422/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №200/3228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати, що ОСОБА_1 перебуває в ситуації прямої дискримінації, за ознакою раси, етнічного походження та місця проживання, а саме зазнає обмеження порівняно з іншими пенсіонерами в аналогічній ситуації, через виключення його, як представника дискримінованої групи - громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на ПМЖ за кордон в Ізраїль, з кола осіб, яким проводиться масові перерахунки, доплати і надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в діючій редакції на момент нарахування до виплати та через застосування до розрахунку його пенсії за періоди з 01.02.2017 по 31.07.2019 та з 01.02.2020 по 30.04.2021 законодавства недіючого на момент її виплати, а дії відповідача що призвели до цієї дискримінації та до порушення принципу недискримінації, є протиправними;
- зобов'язати відповідача негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації, зокрема від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду стосовно виплати пенсії громадянам, які виїхали на ПМЖ за кордон, без автоматичного перерахунку на момент виплати в твердому розміру на момент припинення виплати;
- здійснити індексацію, перерахунок та виплату нарахованої пенсії позивача з 01.02.2017 по 31.07.2019 та з 01.02.2020 по 30.04.2021, з моменту виникнення права на отримання пенсії за відповідний місяць і до моменту її виплати в листопаді 2024 року:
за місяці з 01.02.2017 по 28.02.2019 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.17, 1.11, 1.11, 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
за місяці з 01.03.2019 по 31.07.2019 та з 01.02.2020 по 28.02.2020 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.11, 1.11, 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
за місяці з 01.03.2020 по 28.02.2021 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.11, 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
за місяці з 01.03.2021 по 30.04.2021 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- скасувати всі зміни, внесені відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі макетної обробки, та відновити всі попередні значення показників;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Донецькій області в подальшому утримуватися від ручного втручання у справу позивача та забезпечити здійснення всіх розрахунків на виконання цього рішення виключно в автоматичному режимі, передбаченому комп'ютерною системою ведення пенсійних справ, як це відбувається щодо інших пенсіонерів;
- вжити всіх інших необхідних заходів для включення позивача до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026, у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 13.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання уточненої касаційної скарги, в якій підстави оскарження судових рішень в цій справі викласти з урахуванням вимог процесуального закону, та надання документу про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали, від скаржника на адресу Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга та квитанція про сплату судового збору.
В уточненій касаційній скарзі позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
При цьому скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.02.2026 у справі №160/6949/20, від 20.12.2023 у справі №420/17886/21.
Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що оскільки правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові 24.02.2026 у справі №160/6949/20, ухвалені пізніше ніж оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції (15.01.2026), апеляційний суд фактично не міг застосувати ці висновки до спірних правовідносин та врахувати вказану правову позицію суду касаційної інстанції, яку станом 15.01.2026 ще не існувало.
Щодо посилання скаржника на неврахуванням судами висновків, які викладено в постанові від 20.12.2023 у справі №420/17886/21, колегія суддів ще раз наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Натомість, скаржник лише вказав постанову Верховного Суду 20.12.2023 у справі №420/17886/21, висновки яких не були враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, що не може вважатися належним викладенням підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частині четвертої статті 328 КАС України.
Посилання на вказану постанову Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Слід також зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Натомість вказаних вимог процесуального закону скаржником не виконано.
Також скаржник по тексту касаційної скарги зазначає інші постанови Верховного Суду, наводить їх окремі фрагменти та правові висновки, викладає обставини справи та зазначає норми, що регулюють спірні правовідносини, із вказівкою на те, що судами невраховані відповідні висновки суду касаційної інстанції, проте в касаційній скарзі відсутній взаємозв'язок з відповідною підставою касаційного оскарження, що передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України, що свідчить про формальний підхід до оформлення змісту та форми касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм пенсійного законодавства України, Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та положень інших міжнародних актів, посилань на практику Верховного Суду, Конституційного Суду України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що також не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Крім цього колегія суддів наголошує, що посилання позивача на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України.
Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник усунув не в повному обсязі, вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо надання уточненої касаційної скарги із належним викладенням підстав для касаційного оскарження судового рішення та вмотивованих обгрунтувань, не виконано.
Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Оскільки станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, клопотань про продовження процесуального строку не надходило, то за таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 КАС України застосовуються положення стаття 169 КАС України.
Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №200/3228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін