02 квітня 2026 р. м. Чернівці Cправа № 600/4053/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у відмові щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 частини основного розміру пенсії, в сумі 10000 грн., за період з 01.07.2021 року по 01.12.2021 року, відрахованої від щомісячних сум, які підлягають виплаті, після проведеного перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, згідно судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/2584/21-а від 19.11.2021 року, на підставі довідки про грошове забезпечення №33/46-94/6339 від 13.05.2021 року, виготовленою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату одним платежем частини основного розміру пенсії в сумі 10000 грн., за період з 01.07.2021 року по 01.12.2021 року, відрахованої від щомісячних сум, які підлягають виплаті, після проведеного перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, згідно судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/2584/21-а від 19.11.2021 року, на підставі довідки про грошове забезпечення №33/46-94/6339 від 13.05.2021 року, виготовленою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області".
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати з 01.07.2021 по 01.12.2021 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 01.12.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Позивачем подано заяву, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №600/4053/23-а, із:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 01.12.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум " на: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 10000 грн., за період з 01.07.2021 по 30.11.2021, встановлену згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум ".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №600/4053/23-а, із: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 01.12.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум " на: "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 10000 грн., за період з 01.07.2021 по 30.11.2021, встановлену згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум ".
01.04.2026 р. позивачем подано заяву заяву про винесення додаткового рішення, яким просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 969,00. Вказував, на безпідставність сплати судового збору при подачі заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішенння з урахуванням постанови по справі №240/7108/21(зокрема п.51-53 вказаного рішення)
Розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, законом встановлено вимогу сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Після набрання рішенням суду законної сили воно підлягає обов'язковому виконанню.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вбачається, що підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату (встановлює розмір) судового збору при зверненні саме до адміністративних судів із заявою, зокрема, щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі.
Правила ж пункту 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, на які посилається заявник, є загальними. При цьому суд звертає увагу на відсутність у статті 4 Закону №3674-VI окремих ставок судового збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, водночас така ставка судового збору визначена при зверненні до адміністративного суду із указаними заявами.
Аргументи позивача щодо звільнення від сплати судового збору на підставі висновків Верховного Суду у справі №240/7108/21 є безпідставними, оскільки зазначена постанова Верховного суду стосується виключно питання сплати судового збору за апеляційне оскарження ухвали, а не за подання первинної заяви до суду першої інстанції.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (пп. 6 п. 3 ч. 2) чітко встановлено обов'язок сплати збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну способу виконання у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму. Ця норма є чинною і не визнавалася неконституційною.
Звільнення від сплати збору за подання заяви (ст. 3 Закону) не може нівелювати спеціальну ставку, встановлену ст. 4 Закону саме для адміністративного суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність посилань заявника щодо відсутності обов'язку сплати судового збору за подання заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Щодо винесення додаткового рішення стосовно стягнення судового збору.
Згідно частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Таким чином, при винесені ухвали від 03.12.2025 у даній справі судом не вирішено в повному обсязі питання розподілу всіх понесених позивачем судових витрат у формі сплаченого судового збору.
Приписами частини першої статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як було встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 969,00 грн.
Разом з тим, вказаною нормою не врегульовано процесуальні питання щодо стягнення судового збору за подачу заяви про зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Проаналізувавши положення вищевказаних статей КАС України, суд дійшов висновку, що подання заяви щодо стягнення судового збору за подачу заяви про зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, то, на переконання суду, необхідно застосувати в даних відносинах аналогію закону.
Враховуючи, що при винесенні ухвали у справі судом не вирішено питання про понесені позивачем судові витрати, тому слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 969,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 969,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич