03 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/562/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі - відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення його діяльності строком на один місяць яке введене в дію наказом Міністерства юстиції України №1562/7 від 11.08.2025 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 "
- скасувати наказ Міністерства юстиції України №1562/7 від 11.08.2025 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 "
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що рішення про притягнення до відповідальності у вигляді зупинення його діяльності строком на один місяць є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що Міністерством юстиції України в оскаржуваному наказі про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 не вказано конкретного змісту дисциплінарного проступку згідно вичерпного переліку, наведеного у ч.2 ст.38 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Також, Міністерством юстиції України взагалі не обґрунтовано "грубість" порушення в оскаржуваному наказі та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця, чим не виконано вимоги п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідачів подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Вказав, що подання та наказ Міністерства від 11.08.2025 № 1562/7, яким діяльність приватного виконавця зупинена строком на один місяць, прийнятий у межах повноважень та у відповідності до законодавства України, відповідно є правомірним.
Вказав, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Міністерство здійснює контроль за діяльністю приватного виконавця шляхом проведення планових і позапланових перевірок в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, внаслідок чого Законом України від 27.07.2022 №2455-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" внесено відповідні зміни до вказаного вище Закону. Зауважив, що у відповідності до вимог спеціального законодавства щодо здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця, яке діє на час воєнного стану, планові та позапланові перевірки не проводяться. Водночас, на час воєнного стану у разі виявлення грубого порушення у діяльності приватного виконавця, до нього може бути застосовано стягнення у вигляді зупинення діяльності. Встановлення факту порушення приватним виконавцем вимог законодавства відбувається на основі перевірки інформації викладеної у скаргах фізичних або юридичних осіб, які надходять до Міністерства, шляхом проведення моніторингу Системи та отриманих пояснень від позивача. У ході перевірки встановлено, що позивач грубо порушив вимоги пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з викладеним просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно посвідчення приватного виконавця №0190, яке видано Міністерством юстиції України - позивач починаючи з 12.06.2018 року здійснює діяльність приватного виконавця.
На примусовому виконанні у позивача перебувало виконавче провадження АСВП №75523682 з примусового виконання виконавчого листа №2-461/12 виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 17 січня 2022 року в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою в розмірі 370750,67 грн звернути стягнення на нерухоме майно загальною площею 65,8 кв.м., житловою 36,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
11.07.2024 року до приватного виконавця надійшла заява від АТ "Універсал Банк" від 05.07.2024 року про відкриття виконавчого провадження.
11.07.2024 року приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
11.07.2024 року приватним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
11.07.2024 року приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 75523682 направлені запити щодо отримання відомостей про боржника та його майновий стан: до Пенсійного фонду України від 11.07.2024, 28.09.2024, 24.11.2024, 23.03.2025, 26.04.2025, 22.06.2025, 26.07.2025 щодо отримання боржником доходів; до Державної податкової служби України від 11.07.2024 про наявні у боржника рахунки, а також від 11.07.2024, 28.09.2024, 24.11.2024,23.03.2025,26.04.2025, 22.06.2025, 26.07.2025 про джерела отриманих боржником доходів; до Міністерства внутрішніх справ України від 11.07.2024 № 214647342 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; до АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Альтбанк", АТ "Кредобанк", ПАТ АТ "Південний", АТ "Укрсиббанк", АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк", АТ "Сенс Банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Банк 3/4", АТ "Скай Банк", ПАТ "Банк Восток", АТ "Державний ощадний банк України" від 28.07.2024, 18.08.2024, 21.09.2024, 26.10.2024, 23.11.2024, 22.03.2025, 27.04.2025, 24.05.2025, 21.06.2025, 27.07.2025 за №№ 53678, 60702, 68251, 760, 83909, 17531, 27562, 36281, 45247, 55723 відповідно про отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців боржника.
На підставі звернень ОСОБА_5 від 01.10.2024, 04.10.2024 та 09.10.2024 щодо діяльності приватного виконавця Кондрюка К.О. Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Депаратмент) проводилась перевірка щодо здійснення позивачем виконавчого провадження №75523682 за результатами якої встановлено порушення приватним виконавцем ч.1, п.1 ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, Департаментом встановлено, що заходів щодо звернення на квартиру, в порушення вимог ч.1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження №75523682 не вживались. Водночас, незважаючи на те, що виконавчим документом визначено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на квартиру, приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження вживались заходи щодо отримання інформації про доходи боржника, його рахунки в банках та стан цих рахунків, а також про зареєстровані за ним транспортні засоби , чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст. 18 Закону № 1404-VIII.
29.07.2025 р. Департаментом до Дисциплінарної комісії надіслано подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць, яке погоджено 5 членами Дисциплінарної комісії.
11.08.2025 р. відповідачем винесено наказ №1562/7 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича строком на один місяць.
Вважаючи рішення та наказ відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Статтею 18 Закону № 1403-VIII визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Приписами статті 17 Закону № 1403-VIII передбачено державне регулювання діяльності приватного виконавця.
Міністерство юстиції України:
1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;
2) забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає:
порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця;
перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону;
порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту;
порядок складання кваліфікаційного іспиту;
порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями;
3) видає посвідчення приватного виконавця;
4) визначає вимоги до офіса приватного виконавця;
5) забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців;
6) формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення;
7) встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності;
8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця;
9) подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця;
10) вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця;
12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Статтею 37 Закону № 1403-VIII обумовлено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Контроль за діяльністю приватного виконавця відповідно до частини першої статті 34 Закону № 1403-VIII здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Частинами третьою, четвертою та сьомою статті 34 Закону № 1403-VIII передбачено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Позапланові перевірки відповідно до положень частини третьої статті 34 Закону № 1403-VIII проводяться на підставі: заяви приватного виконавця про проведення перевірки; письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Статтею 39 Закону № 1403-VIII передбачено, що дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
До складу Дисциплінарної комісії входять дев'ять членів, по чотири члени із яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з'їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України. Зазначені органи мають право призначати до складу Дисциплінарної комісії осіб із числа своїх представників, суддів, суддів у відставці, науковців, фахівців у галузі права та приватних виконавців. Персональний склад Дисциплінарної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Дисциплінарна комісія: 1) розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; 2) у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; 3) приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
За приписами статті 40 Закону № 1403-VIII дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності:
1) зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;
2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;
3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:
1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Відповідно до статті 41 Закону № 1403-VIII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) догана;
3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
4) припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.
Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку про те, що прийняттю рішення про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення передує проведення заходів контролю у вигляді, зокрема позапланової перевірки, за результатами якої Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності з урахуванням довідки та пояснень приватного виконавця. При цьому однією з підстав для проведення позапланової перевірки є письмове звернення учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до підпунктів 1 - 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану":
зупиняються до припинення або скасування воєнного стану в Україні встановлені частиною першою статті 40 цього Закону строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
відомості, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, у разі відсутності технічної можливості для їх внесення вносяться Міністерством юстиції України після настання такої можливості;
планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків. Протягом п'яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.
З наведених положень слідує, що під час дії воєнного стану перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться. Проте, відповідачу надано право зупинення діяльності приватного виконавця поза межами здійснення такої перевірки, в рамках якої можливе виявлення ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця. Водночас, підставою для зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць є виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків. При цьому, мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу.
Так згідно подання від 29.07.2025 р. судом встановлено наступне.
У Міністерстві юстиції на розгляді перебували звернення ОСОБА_5 від 01.10.2024, 04.10.2024 та 09.10.2024, у яких зокрема зазначалось, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. (далі - приватний виконавець) у виконавчому провадженні № 75523682 не вживаються заходи щодо виконання рішення та протиправно здійснюється збір інформації відносно заявниці.
Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 24.10.2024 № 147398/Ч-29713/20.4.1 приватному виконавцю надіслано запит щодо здійснення виконавчого провадження № 75523682, на який листом від 29.10.2024 № 76799 приватним виконавцем надані пояснення та копії матеріалів цього виконавчого провадження.
З відомостей Системи та пояснень приватного виконавця встановлено, що 11.07.2024 приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 75523682 з примусового виконання дубліката виконавчого листа від 17.01.2022 № 2-461/12, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці, про звернення стягнення на нерухоме майно загальною площею 65,8 кв.м., житловою 36,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою в розмірі 370750,67 грн (далі - виконавчий лист).
Боржником у виконавчому листі визначено ОСОБА_5 , стягувачем - ПАТ "ВТБ Банк".
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.12.2020 у справі № 2-461/12 змінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступника АТ "Універсал Банк" згідно договору від 21.10.2020 №75-РБ про відступлення права вимоги.
З відомостей Системи встановлено, що приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 75523682 направлені такі запити щодо отримання відомостей про боржника та його майновий стан : до Пенсійного фонду України від 11.07.2024, 28.09.2024, 24.11.2024, 23.03.2025, 26.04.2025, 22.06.2025, 26.07.2025 щодо отримання боржником доходів; до Державної податкової служби України від 11.07.2024 про наявні у боржника рахунки, а також від 11.07.2024, 28.09.2024, 24.11.2024,23.03.2025,26.04.2025, 22.06.2025, 26.07.2025 про джерела отриманих боржником доходів; до Міністерства внутрішніх справ України від 11.07.2024 № 214647342 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; до АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Альтбанк", АТ "Кредобанк", ПАТ АТ "Південний", АТ "Укрсиббанк", АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк", АТ "Сенс Банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Банк 3/4", АТ "Скай Банк", ПАТ "Банк Восток", АТ "Державний ощадний банк України" від 28.07.2024, 18.08.2024, 21.09.2024, 26.10.2024, 23.11.2024, 22.03.2025, 27.04.2025, 24.05.2025, 21.06.2025, 27.07.2025 за №№ 53678, 60702, 68251, 760, 83909, 17531, 27562, 36281, 45247, 55723 відповідно про отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців боржника.
З відомостей Системи та пояснень приватного виконавця встановлено, що інші виконавчі дії приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 75523682 не вчинялись.
Незважаючи на те, що виконавчим документом визначено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на квартиру, приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження № 75523682 вживались заходи щодо отримання інформації про доходи боржника, його рахунки в банках та стан цих рахунків, а також про зареєстровані за ним транспортні засоби, чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII.
Порушення приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження № 72356035 вимог частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII свідчить про те, що приватний виконавець при здійсненні своєї діяльності не дотримується принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII.
Зазначене має ознаки грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків.
Отже, ключовим питанням є, чи порушено позивачем при здійсненні виконавчого провадження № 72356035 вимог частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Приписами статті 18 Закону №1404-VIII визначено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Отже п.21 ч. 3 ст. 18 та ч. 5 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що приватний виконавець має отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком та має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Водночас п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Отже існує юридична колізія між загальними правами виконавця та конкретним способом виконання, визначеним судом.
В даному контексті, слід визначити, чи мають дії приватного виконавця ознаки грубого порушення та чи призвели дії приватного виконавця до настання негативних наслідків.
Статтею 38 Закону №1403-VIII визначено підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:
1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
2) порушення правил професійної етики приватного виконавця;
3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків;
5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 140/2740/19 зауважено, що розглядаючи питання притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна комісія має відповідно до частини другої статті 38 Закону № 1403-VIII встановити наявність обов'язкових елементів для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а саме порушення приватним виконавцем закону, його вину, наявність негативних наслідків, які наступили в результаті дій приватного виконавця та причинний зв'язок між цими діями, вчиненими в процесі виконання рішення суду і негативними наслідками.
Тобто, Дисциплінарна комісія приватних виконавців в кожному конкретному випадку повинна надати належну правову оцінку виявленому порушенню, встановити які наслідки воно за собою потягнуло, на що вплинуло, чи є допущене порушення підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що розглядаючи подання про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна комісія приватних виконавців обмежилась лише перерахуванням порушень, виявлених під час проведеної перевірки, не зазначивши, що нею враховано, а що ні та у зв'язку з чим.
В даному аспекті, суд вважає слушними зауваження позивача, що оскаржуване рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців не містить обґрунтування необхідності застосування саме обраного виду дисциплінарного стягнення серед інших існуючих, в тому числі будь-якої кваліфікації діяння приватного виконавця, що обумовлює необхідність зупинення її діяльності саме на 1 місяць.
Як було зазначено вище, що за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
Застосування такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення діяльності приватного виконавця здійснюється за відсутності підстав застосування двох інших, більш м'яких видів стягнення - попередження та догани.
Відповідно, застосування одразу безпосередньо такого тяжкого виду дисциплінарного стягнення як зупинення діяльності приватного виконавця має адекватно відповідати тяжкості дисциплінарного проступку, що має бути належним чином обґрунтовано, зокрема, наявністю доведеної вини, негативних наслідків, які наступили в результаті дій приватного виконавця, причинного зв'язку між цими діями, наявністю інших систематичних порушень з боку виконавця, фактів застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року тощо.
Суд звертає увагу, що жодного аргументу, який би свідчив про наявність підстав та обґрунтовував співмірність застосування такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення діяльності приватного виконавця на місяць, оспорюване рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців не містить.
В оскаржуваному рішенні Дисциплінарної комісії приватних виконавців також не наведено мотивувань щодо настання негативних наслідків до скаржника.
Відтак, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у виді зупинення діяльності приватного виконавця на місяць, Дисциплінарна комісія приватних виконавців не зазначила будь-які аргументи на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача та прийняття саме такого виду стягнення за результатами розгляду подання, не визначила ступінь вини позивача та не зазначила доводів щодо неможливості застосування до позивача двох інших видів стягнень, що є менш суворими, наявності тієї обставини, що позивач раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався, що свідчить про порушення принципу пропорційності, всупереч принципу обґрунтованості рішення комісія не навела мотиви, з яких виходила, обираючи саме такий строк.
Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 10 січня 2020 року у справі № 2040/6763/19, згідно з якою Верховний Суд наголосив, що хоча Закон №1403-VIII не визначає мінімальних та максимальних строків застосування такого виду стягнення, проте його застосування повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. Тому, визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачу строк зупинення діяльності, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному рішенні про застосування заходу стягнення. Не зазначення цього свідчить про те, що рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки при розгляді подання вказані вище елементи дисциплінарного проступку Дисциплінарною комісією належним чином досліджені та встановлені не були, це нівелює правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення, як об'єктивного та правомірного, а також порушує критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які слідують з норм пунктів 2, 3 та пункту 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтованості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
З урахуванням викладеного, рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення його діяльності строком на один місяць яке введене в дію наказом Міністерства юстиції України №1562/7 від 11.08.2025 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 " підлягає скасуванню, з підстав викладених вище. Оскільки наказ Міністерства юстиції України №1562/7 від 11.08.2025 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 " прийнятий на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, то він також підлягає скасуванню оскільки є похідною вимогою.
Решта доводів учасників справи не впливають на висновки суду щодо правомірності оскаржуваного рішення та наказу, а тому не потребують оцінки судом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення адміністративного позову.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення його діяльності строком на один місяць яке введене в дію наказом Міністерства юстиції України №1562/7 від 11.08.2025 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця Кондрюка К.О."
3. Скасувати наказ Міністерства юстиції України №1562/7 від 11.08.2025 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 "
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судові витрати - судовий збір в сумі 2662,40 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідачі - Міністерство юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001, Код ЄДРПОУ 00015622).
Дисциплінарна комісія приватних виконавців (вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001)
Суддя І.В. Маренич