про закриття провадження у адміністративній справі
03 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1103/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді - Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення недоплаченої заробітної плати, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення (заробітну плату) як матеріальну шкоду за період служби з 20.05.2023 по 31.07.2024 включно у розмірі 256 373,95 грн., заподіяну в результаті застосування пункту 2 постанови КМУ № 481 від 12 травня 2023 року, що був визнаний протиправним та нечинним.
11.03.2026 року представником відповідача подано до суду заяву про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Заява обґрунтована тим, що у позові позивачем не заявлені вимоги про прийняття судом щодо відповідача одного з рішень, зазначених у статті 5 частині 1 пунктах 1-4 КАС України, а позивачем заявлено єдину вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому Військовою частиною НОМЕР_1 (внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового документу, який було визнано судом нечинним), без заявлення вимоги вирішити публічно-правовий спір, а тому спірні правовідносини, які склалися між учасниками справи не є публічно-правовими за своєю суттю, а є цивільно-правовими.
12.03.2026 року представником позивача подано до суду заперечення на заяву відповідача, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження, оскільки така є необґрунтованою та безпідставною.
Розглянувши заяву представника відповідача, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, адже публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У розумінні статті 4 частини 1 пункту 2 КАС України публічно-правовим є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Позивач покликається на те, що внаслідок обрахування його грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 31 липня 2024 року з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», положення якої надалі були скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, йому завдана шкода у вигляді недоотриманого грошового забезпечення у розмірі 256373,95 грн.
Відтак, у прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 невиплачене грошове забезпечення (заробітну плату) як матеріальну шкоду за період служби з 20.05.2023 по 31.07.2024 включно у розмірі 256 373,95 грн., заподіяну в результаті застосування пункту 2 постанови КМУ № 481 від 12 травня 2023 року, що був визнаний протиправним та нечинним.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до статті 1175 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Статтею 5 частиною 1 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, стаття 21 частина 5 КАС України містить застереження про те, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У даному позові позивачем не заявлені вимоги про прийняття судом щодо відповідача одного з рішень, зазначених у статті 5 частині 1 пунктах 1-4 КАС України.
Позивачем заявлено єдину вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної йому в результаті застосування п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 року, без заявлення вимоги вирішити публічно-правовий спір.
Отже, спірні правовідносини, які склалися між учасниками справи не є публічно-правовими за своєю суттю, а є цивільно-правовими.
Спори, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, суди розглядають у порядку цивільного судочинства (стаття 19 частина 1 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, заявлені позивачем вимоги належить вирішувати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, оскільки даний спір не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у даній справі.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.
2. Закрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення недоплаченої заробітної плати.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька