03 квітня 2026 року Справа №160/4480/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши питання щодо затвердження звітів Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/4480/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
19.05.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25.
За результатом розгляду звіту Військової частини НОМЕР_2 , ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_2 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 , подати у строк один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25, та надати перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого вбачається застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), з урахуванням множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та докази виплати.
За результатом розгляду звіту Військової частини НОМЕР_1 , ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати у строк один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25, надати перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.02.2023 по 19.05.2023, з якого вбачається застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), що становить 3350 грн, з урахуванням множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та докази виплати.
23.03.2026 судом зареєстровано звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду (сформовано в системі «Електронний Суд» 21.03.2026) від 19.05.2025 у справі № 160/4480/25, в якому представник зазначив, що на виконання рішення фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 проведено розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , що становить 61479,02 грн, проте виплата коштів відбудеться після фінансування відповідної статті видатків.
30.03.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено питання щодо розгляду звіту Військової частини НОМЕР_1 в порядку письмового провадження на 03.04.2026.
30.03.2026 судом зареєстровано заяву Військової частини НОМЕР_2 про виконання ухвали суду щодо судового контролю (сформовано в системі «Електронний Суд» 28.03.2026), в якому представник зазначив про виконання рішення суду у цій справі та надав платіжну інструкцію про перерахування ОСОБА_1 грошового забезпечення у розмірі 42200,59 грн.
31.03.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено питання щодо розгляду звіту Військової частини НОМЕР_2 в порядку письмового провадження на 03.04.2026.
Станом на 03.04.2026 будь-яких пояснень або заперечень від позивача до суду не надходило.
Розглянувши звіти про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4480/25 від 19.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено розрахунок суми доплати за вказаний у рішенні суду період, з урахуванням раніше виплачених сум, який становить 61479,02 грн. Вказана заборгованість обліковується у заявці-розрахунку на потреби у коштах на виплату під порядковим номером 67. Відповідна виплата буде здійснена після надходження коштів на погашення заборгованості.
Щодо виплати нарахованого Військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення позивачу, суд враховує, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу Військової частини НОМЕР_1 спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи те, що Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , дана заборгованість обліковується відповідачами та вноситься до заявки-розрахунку на потреби у коштах, відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття звіту Військової частини НОМЕР_1 в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 160/4480/25.
При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Щодо звіту Військової частини НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25 Військовою частиною НОМЕР_2 здійснено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 42200,59 грн, та виплату вказаної суми згідно платіжної інструкції №707 від 25.03.2026.
За таких обставин, суд доходить висновку про виконання Військовою частиною НОМЕР_2 рішення суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25, відтак наявні підстави для прийняття звіту Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 241-243, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіти Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Військову частину НОМЕР_1 , подати у трьох місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі №160/4480/25, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду докази на підтвердження виконання судового рішення в частині виплати нарахованих позивачу коштів.
Завершити процедуру судового контролю відносно Військової частини НОМЕР_2 за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/4480/25.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець