05.03.2026 Справа № 757/21972/25-а
Провадження № 2-а/756/7/26
Унікальний № 757/21972/25
05 березня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.04.2025 серії ЕНА №4559609, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 400грн.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 22.04.2025 року о 18 год. 49 хв. в м. Київ по вул. Миколи Міхновського керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом Печерським районним судом м. Києва від 26.02.2025 №757/1984/25-п, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.
Свою вину у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП позивач не визнає, з зазначеною постановою не згоден та вважає її незаконною, оскільки про підстави його зупинки, як і підстави перевірки документів, його не було повідомлено. Окрім того, про існування встановленого позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік позивачу не було відомо, з постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2025 він не ознайомлювався, розгляд справи відбувся за його відсутності, на момент зупинки, постанова не набула законної сили, оскільки була відсутня відмітка про це в реєстрі. Пропуск строку на оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2025 зумовлений складним матеріальним становищем позивача, що є поважними обставинами.
Таким чином ОСОБА_1 не мав на меті скоювати правопорушення передбачене ст. 124 ч. 4 КУпАП, бо не мав умислу на його скоєння. Виходячи із зазначеного вище, оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню, а відповідну справу закрити.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем відзив не подано.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, в електронній формі наявні в «Електронному кабінеті судді» підсистеми «Електронний суд», суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
22.04.2025 інспектором Управління патрульної поліції м. Києва винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. за те, що, він о 18 год. 49 хв. в м. Київ по вул. Миколи Міхновського керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом Печерським районним судом м. Києва від 26.02.2025 №757/1984/25-п, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно до ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами, ст.251 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керує транспортним засобом, а не лише механічним транспортним засобом. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
На час зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, щодо нього існувало обов'язкове до виконання судове рішення від 26.02.2025 про позбавлення його права керування автомобілем на строк 1 рік. Вказане судове рішення набрало чинності 08.03.2025.
Вказане свідчить про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП.
При цьому, порушення порядку розгляду справи, накладення стягнення поліцейським не встановлено з урахуванням наявних матеріалів справи.
Доводи позивача про необізнаність з судовим рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суд оцінює критично, оскільки його захисник адвокат Писаренко М.О. 26.02.2025 був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи, що свідчить про обізнаність позивача про прийняте рішення у справі ун. №757/1984/25-п.
Крім того, постановою Київського апеляційного суду м. Києва відмовлено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Писаренко М.О., у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2025 у справі № 757/1984/25-п, яка вмотивована тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність справи про адміністративне правопорушення щодо нього в Печерському районному суді м. Києва, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Також в судовому засіданні 26.02.2025 в суді першої інстанції брав участь його адвокат - Писаренко М.О., що на думку суду, також підтверджує обізнаність позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорювана постанова від 22.04.2025 про накладення адміністративного стягнення є законною і правомірною, підстави для їх скасування відсутні, тому позов підлягає залишенню без задоволення через недоведеність позовних вимог.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 14-2, 122, 152-1, 248, 251, 255, 258, 265-4, 279-1, 280, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст.5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251,286 КАС України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.М.Майбоженко